8. Профілактика харчових отруєнь.

При неправильному зберіганні, перевезенні і обробці продуктів харчування до них можуть потрапити хвороботворні мікроби або шкідливі речовини. Такі продукти, іноді навіть не маючи ознак псування, можуть бути причиною тяжких захворювань - харчових отруєнь.

Харчові отруєння розподіляють на дві великі групи: бактеріального і не бактеріального (хімічного) походження.

Перші ознаки отруєння проявляються досить швидко - через кілька годин, рідше-днів. Найхарактерніші ознаки отруєнь: загальна слабість, головний біль, запаморочення, біль в животі, нудота, блювання, іноді понос.

У дитячих колективах отруєння небезпечніше тим, що мають тяжкий груповий характер. Тому питанням профілактики харчових отруєнь треба приділяти першочергову увагу, а робота харчоблоку завжди повинна бути під медично-санітарним наглядом.

Харчові отруєння бактеріального походження.

1. Отруєння, причиною яких є сальмонели – збудники ентероколітів, свинячої холери та ін. Мікроби цієї групи найчастіше у м м’ясі хворих тварин і в продуктах, виготовлених з цього м’яса. Сальмонели часто уражають гусячі і качині яйця, тому їх забороняється використовувати для харчування дітей.

2. Отруєння, спричинені умовно патогенними (хвороботворними) бактеріями, головним чином кишковою паличкою і протеєм. Зараження продуктів харчування цими бактеріями буває тільки там, де порушують санітарно-гігієнічні правила утримання харчоблоку, правила особистої гігієни, обробки і зберігання продуктів харчування.

3. Ботулізм виникає внаслідок дії особливого мікроорганізму –палички ботулінуса. Збудник ботулізму перебуває в ґрунті, у кишечнику тварин і риб. При порушенні санітарних правил мікроби ботулінуса можуть потрапити в продукти харчування і спричинити отруєння. Найчастіше захворювання виникає при вживанні заражених овочевих і рибних консервів, а також риби, особливо осетрових порід. Мікроб ботулізму виділяє дуже сильну отруту, яка діє в основному на центральну нервову систему. Цим ботулізм відрізняється від інших отруєнь. Основні ознаки ботулізму: розлад дихання внаслідок паралічу дихальних м’язів, зниження температури тіла до 35С , поява сухості в роті, втрата голосу, утруднення ковтання, розширення зіниць, двоїння в очах і т. д. Хворі відчувають загальну слабість, іноді виникають нудота і блювання, біль у животі. Перші ознаки отруєння проявляються протягом першої доби після споживання зараженої їжі. Допомогу слід подавати негайно, інакше хворі можуть загинути.

4. Стафілококові отруєння спричиняють гноєтворні мікроорганізми – стафілококи. Джерелом отруєння продуктів харчування стафілококами є люди, які хворіють на ангіни, гноячкові захворювання шкіри. Стафілококи добре розвиваються в молоці і молочних продуктах, м’ясі, рибі. Перші ознаки отруєння - загальна слабість, біль в животі, нудота, блювання і т. д. Ознаки захворювання проявляються через кілька годин після приймання їжі, зараженої стафілококами.

Харчові отруєння не бактеріального походження.

1. Отруєння солями важких металів. Найчастіше трапляються отруєння солями свинцю і цинку. Отруєння свинцем має хронічний характер, бо свинець, надходячи в організм навіть у невеликій кількості, накопичується в ньому. Ознаки отруєння здебільшого бувають нечітко виявлені і проявляються через тривалий час. При цьому спостерігається загальне нездужання, загальна слабість, нудота, біль у кишечнику. При значному отруєнні виникають „свинцева кайма” на яснах, сильний біль в животі, іноді параліч.

2. Отруєння отрутохімікатами можуть виникнути при обробці приміщень харчоблоку або сільськогосподарських продуктів (здебільшого овочів і фруктів) різними інсектицидами (ДДТ, гексахлораном). Ознаки цих отруєнь схожі на ознаки інших отруєнь. Основними запобіжними заходами є неухильне додержання правил застосування отрутохімікатів, перевірка і обробка продуктів харчування перед їх вживанням.

3. Отруєння грибами спостерігається досить часто. Причиною харчового отруєння можуть бути деякі їстівні гриби, коли їх неправильно заготовляють або зберігають. Але найчастіше тяжкі отруєння бувають при вживанні в їжу неїстівних грибів. Тому при збиранні, особливо з участю дітей, потрібний найуважніший контроль з боку дорослих, які добре знаються на грибах. Гриби в дитячому харчуванні повинні займати другорядне місце.

4. Отруєння отруйними рослинами і ягодами найчастіше спостерігаються в дітей молодшого шкільного віку влітку або восени. Отруєння виникають від невміння розрізнити отруйні рослини і ягоди від неотруйних (їстівних). Найчастіше діти отруюються ягодами беладони, насінням блекоти, плодами крушини, листям болиголови. Основні запобіжні заходи зводяться до ознайомлення дітей з отруйними рослинами і найсуворішої заборони споживання невідомих ім. Ягід, плодів, насіння, коренеплодів.

Харчове отруєння в дитячому колективі слід розглядати як надзвичайну подію. Треба негайно викликати лікаря, сповістити найближчі медичні заклади і санітарно-епідеміологічну станцію. До прибуття працівників медичної служби треба подати першу медичну допомогу хворому, вилучити з споживання і зберегти для аналізу підозрілі продукти, виявити всіх, хто захворів, і забезпечити їх ізоляцію.

Перша медична допомога при харчових отруєннях полягає в застосуванні термінових заходів для звільнення травного тракту (шлунка і кишечника) від шкідливих продуктів, які потрапили до нього. Для цього хворому укладають у постіль, тепло вкривають, напувають гарячим міцним чаєм. Дальше лікування призначає лікар. Іноді, в серйозних випадках, хворих госпіталізують.

Профілактика отруєнь полягає в неухильному і постійному додержанні санітарно-гігієнічного режиму в харчоблоці, правил особистої гігієни персоналом і вихованцями, у добре організованій санітарно-освітній роботі.