Тепер до джерел патріотизму

Я повністю поділяю думку науковців про те, що творчі здібності дитини проявляються у дитячому садку. Ще на святкових ранках вона виступає з народними піснями. Педагоги дають волю творчості дитина. Вона малює небо, поле як бачить. Навколишні предмети пробуджують інтерес, користуючись цим можна виховувати творчі здібності, даючи вибір: використання казок, народних театральних постановок, прислів'їв, хороводів, приказок, пісень, коломийок, тощо. Все це джерела патріотизму. А тепер до старшої молоді. Значна її частина займається народними танцями. В наш час це один з найзапитаніших стилів хореографії.

Або ж кулінарія. Напрклад, запах справжнього українського борщу та смак сала - ні одна країна в світі не може похвалитися таким гастрономічним колоритом. Звичайно, у кожній країні є свої «народні» страви , але думаю, саме у нас найбагатша кухня. Це досить таки потрібна та прибуткова робота для справжніх патріотів, котрі знають смак справжньої української кухні.

Ліплення з полімерної глини не дуже поширене, але то народна цінність, це зараз є спеціальні машинки, а раніше ліпили тільки руками і виходило не гірше, ніж на спеціальних пристроях.

Дюди часто плутають націоналізм з патріотизмом

Спробую донести своє розуміння того, що таке націоналізм і в чому його різниця з патріотизмом. Мій висновок базується на роздумах після читання книг, періодики. Є чимало тлумачень націоналізму, але з них я виділила одне. Націоналізм – напрямок у політиці, в якому головний принцип: цінності нації, вірність їй і відторгнення інших груп людей зі спільними ознаками. Націоналізм тісно пов'язаний з патріотизмом, пов'язаний з захистом своєї нації, гордістю за державу, захистом духовних цінностей. Дивно вважати що нацисти і націоналісти це одне і теж. Нацисти вважають, що повинна існувати лише одна нація, а інші мають бути або підлеглими, у яких взагалі немає прав, або їх і зовсім не повинно бути. А націоналісти це коли українець підтримує українця, білорус підтримує білоруса і так далі.

Сьогоднішня влада, з мого кута зору, допускає націоналізм у всіх його проявах, схвалює. Так, нещодавно стався погром, а точніше підпал на телеканалі «Інтер». І ось цей та інші схожі випадки не роблять честі українському суспільству, а грають на руку агресорові. Я ще раз повторюю свій висновок до якого прийшла через читання, міркування, споглядання. Патріотизм, насамперед, має бути в душі, а наміри патріотично-налаштованих громадян-українців йти на творення, а не руйнувати мою рідну Україну. Патріотично налаштовані громадяни власними силами долучаються до відновлення міст, сіл, доріг. Саме в цьому і виражається різниця брехливих патріотів і щирих, які дійсно намагаються заради своєї Батьківщини. Справжні патріоти висаджують дерева для озеленення своєї рідної країни. Усіма способами борються з вирубкою лісу, а не заробляють на тому, щоб одних «прибрати» з бізнесу, а інших «смотрящих» поставити. Адже ліс-це одне з головних принад нашого багатого флорою держави.

Наприкінці, як висновок, хочу зауважити, що справжній патріотизм повинен зорієнтуватися на творення та не в будь-якому разі на руйнування. Так усі геополітичні конфлікти мають вирішуватись мирними , м'якими перемовами - але не війною і на цьому фоні політики та олігархи не змогли б перевтілювати патріотизм в націоналізм.