Лекція № 12

Тема лекції: Ожиріння та метаболічний синдром

Ключові поняття: ожиріння, метаболічний синдром.

План лекційного заняття

1. Етіологія і патогенез ожиріння і метаболічного синдрому.

2. Клінічні прояви та діагностика ожиріння і метаболічного синдрому.

3. Лікування та прогноз ожиріння і метаболічного синдрому.

Література:

1. Эндокринология: Учебник для вузов / И.И. Дедов, Г.А. Мельниченко, В.В. Фадеев. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 437с.: ил.

2. Эндокринология: Учебник для вузов / А.С. Ефимов, П.Н. Боднар, Б.А. Зелинский; под. ред..А.С. Ефимова. – К.: «Вища школа», 1983. – 328 с.

3. Патофизиология эндокринной системы: серия «Патофизиология»/ Вильям М. Кетайл, Рональд А. Арки; под ред.Ю.В. Наточина. – СПб. – М.: «Невский диалект» - «Издательство БИНОМ», 2001. – 336 с:ил.

4. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць, Г.М. Бутенко та ін.; за ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Медицина, 2008. - 704 с.

Конспект лекційного заняття Етіологія і патогенез ожиріння і метаболічного синдрому

  Ожиріння - гетерогенне хронічне системне захворювання, що супроводжується відкладенням надлишку жиру в організмі, що розвивається в результаті дисбалансу споживання і витрати енергії переважно у осіб з генетичною схильністю.

За характером розподілу жиру виділяють гіноідне (жіночий тип, форма груші) і андроїдне (чоловічий тип, форма яблука, вісцеральне) ожиріння. Ожиріння (в першу чергу вісцеральне) є основним компонентом так званого метаболічного синдрому (МС). Останній являє собою комплекс захворювань, які часто поєднуються з ожирінням, ускладнень і метаболічних розладів.

Термін МС має кілька синонімів: синдром Х, синдром інсулінорезистентності. Крім того, по числу вхідних у нього основних факторів ризику розвитку ІХС (верхній тип ожиріння, порушення толерантності до вуглеводів, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія) його позначають як «смертельний квартет».

Набір компонентів МС за різними класифікаціями істотно варіює. Основними є три компоненти: вісцеральні ожиріння, цукровий діабет 2 типу та артеріальна гіпертензія.

Етіологія. Ожиріння підрозділяється на аліментарно-конституційне і симптоматичне.

Класифікація ожиріння

1. Аліментарно-конституціональні (екзегонно-конституціональні)

1.1. Гіноідне (нижній тип, сіднично-стегновий)

1.2. Андроидне (верхній тип, абдомінальне, вісцеральне)

1.2.1. З окремими компонентами метаболічного синдрому

1.2.2. Із розгорнутою симптоматикою метаболічного синдрому

1.2.3. З синдромом Піквіка (сонне апное)

1.3. З вираженими порушеннями харчової поведінки

1.3.1. Синдром нічної їжі

1.3.2. Сезонні афективні коливання з гіперфагіческою реакцією на стрес

1.4. Пуберататно-юнацьке ожиріння

2. Симптоматичне ожиріння

2.1. Із встановленим генетичним дефектом

2.1.1. У складі відомих генетичних синдромів

2.1.2. Генетичні дефекти структур регуляції жирового обміну

2.2. Церебральне (адипозогенітальна дистрофія, синдром Бабінського-Пехкранца - Фрелиха (захворювання, пов'язане з ураженням гіпоталамо-гіпофізарної системи, що характеризується недорозвиненням статевих залоз і ожирінням)

2.2.1. Пухлини головного мозку, інших церебральних структур

2.2.2. Дисемінація системних уражень, інфекційні захворювання

2.2.3. Гормонально-неактивні пухлини гіпофіза, синдром «порожнього» турецького сідла, синдром «псевдопухлини».

2.3. На тлі психічних захворювань

2.4. Ендокринні захворювання (гіпотиреоз, гіпогонадизм, синдром Кушинга та ін).

Патогенез.

1. Роль генетичної схильності становить 25-70%. Найбільш імовірно, схильність успадковується відразу до декількох компонентів МС і цукрового діабету 2 типу.

2. Аліментарні фактори: надмірна калорійність їжі (що включає велику кількість жирів і алкоголю) з переважанням її вечірнього прийому. Велике значення має перехід від традиційного для тих чи інших народів способу харчування на індустріальний (західний) (фаст фуд).

3. Порушення харчової поведінки. Тут велике значення мають сімейні та національні стереотипи харчування (культ їжі), які передаються з покоління в покоління. Оскільки харчова поведінка тісно пов'язане з психічною активністю, передбачається, що зміна в цій сфері можуть бути пов'язані з порушеннями обміну серотоніну і рецепції ендорфінів. У цьому випадку вживання вуглеводних продуктів є своєрідним допінгом, а ожиріння має схожість з такими хворобами, як алкоголізм і наркоманія. Багато людей використовують прийом їжі для заспокоєння у важких життєвих ситуаціях (гіперфагіческая реакція на стрес).