Лекція № 3

Тема лекції: Патологія гіпоталамо- гіпофізарної системи

Ключові поняття: гіпоталамо- гіпофізарної система, гормони системи, методи обстеження, акромегалія, гігантизм, нецукровий діабет.

План лекційного заняття

1. . Анатомія і фізіологія гіпоталамо- гіпофізарної системи.

2. Гормони гіпоталамо- гіпофізарної системи.

3. Методи обстеження пацієнтів з гіпоталамо - гіпофізарної патологією.

4. Типові захворювання гіпоталамо- гіпофізарної системи: акромегалія і гігантизм.

5. .Нецукровий діабет.

Література:

1. Эндокринология: Учебник для вузов / И.И. Дедов, Г.А. Мельниченко, В.В. Фадеев. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 437с.: ил.

2. Эндокринология: Учебник для вузов / А.С. Ефимов, П.Н. Боднар, Б.А. Зелинский; под. ред..А.С. Ефимова. – К.: «Вища школа», 1983. – 328 с.

3. Патофизиология эндокринной системы: серия «Патофизиология»/ Вильям М. Кетайл, Рональд А. Арки; под ред.Ю.В. Наточина. – СПб. – М.: «Невский диалект» - «Издательство БИНОМ», 2001. – 336 с:ил.

4. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць, Г.М. Бутенко та ін.; за ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Медицина, 2008. - 704 с.

5. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях : Навч. посібн.. - Вінниця : Нова книга, 2007.

6. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П.Патофизиология. Т.1: Общая патофизиология : Учебник для студентов медвузов. - 2-е изд. - СПб. : ЭЛБИ, 2001.

7. Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: МИА, 2002. – 958 с.: ил.

Конспект лекційного заняття Анатомія і фізіологія гіпоталамо - гіпофізарної системи

Гіпофіз - залоза внутрішньої секреції, розташована в гіпофізарної ямці турецького сідла клиноподібної кістки. Маса гіпофіза становить 0,5-0,7 г, розміри 1,3 х 0,6 х 1,0 см, але вони можуть змінюватися в залежності від віку та статі (у жінок він більше , ніж у чоловіків). У гіпофізі розрізняють дві частки: передню (аденогіпофіз) і задню (нейрогіпофіз). Аденогіпофіз складається з трьох типів клітин:

а) ацидофільних (еозинофільних) (виробляють гормон росту (ГР) і пролактин);

б) базофільних (виробляють тиреотропний гормон (ТТГ), адренокортикотропний гормон (АКТГ) і гонадотропіни: фолікулостимулюючий (ФСГ) і лютеїнізуючий (ЛГ) гормони;

(а) і б) складають групу хромофілов )

в) хромофобних - джерело, з яких диференціюються хромофіли.

         У нейрогіпофізі закінчуються волокна гіпоталамо- гіпофізарного тракту, що йдуть від супраоптического і паравентрікулярних ядер гіпоталамуса. Аксони нейросекреторних клітин закінчуються аксовазальнимі синапсами, по яких надходять вазопресин (антидіуретичний гормон) і окситоцин, які секретуються в ядрах гіпоталамуса.

        Аденогіпофіз є ключовим регулятором ендокринної системи. Гормони, які їм секретуються, (ЛГ, ФСГ, ТТГ, АКТГ) регулюють функцію периферичних ендокринних залоз: щитовидної, кори наднирників, гонад. Інші гормони (ГР, пролактин) надають пряму дію на органи і тканини - мішені.

         Гіпоталамус розташований на основі мозку і обмежений спереду перекрестом зорових нервів, ззаду - маміллярними тілами, з боків - зоровими нервами. Зверху в гипоталамическую область впроваджується III шлуночок мозку. Маса гіпоталамуса дорослої людини становить 4 г. Провідні шляхи тісно пов'язують гіпоталамус з сусідніми структурами головного мозку. Взаємозв'язок гіпофіза і гіпоталамуса здійснюється через портальну систему. Портальна система гіпофіза включає первинну капілярну мережу, яка контактує з терминалями аксонів аркуатних, вентромедиального і паравентрикулярного ядер гіпоталамуса. Капіляри первинного сплетення збираються в портальні вени, що йдуть уздовж гіпофізарної ніжки в передню частку гіпофіза, де вони розпадаються на вторинну капілярну мережу. Синусоїди вторинної капілярної мережі збираються у виносні вени, по яких кров, збагачена гормонами передньої долі гіпофіза, надходить у системний кровотік.