1. Відмивання грошей

Термін "відмивання" грошей (money laundering) вперше був використаний у 80-х рр.. в США стосовно до доходів від наркобізнесу і позначає процесперетворення нелегально і незаконно отриманих грошей у легальні гроші. Запропоновано багато визначень цього поняття. Президентська комісія США по організованій злочинності у 1984 році використовувала наступне формулювання: "Відмивання грошей - процес, за допомогою якого ховається існування, незаконне походження або незаконне використання доходів і потім ці доходи маскуються таким чином, щоб здаватися мають законне походження".  У міжнародному праві визначення легалізації ("відмивання") доходів від злочинної діяльності було дано у Віденській конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин , що зробила великий вплив на розвиток відповідного законодавства західних країн. Однак розвиток організованої злочинності призвело до зростання доходів злочинних організацій, одержуваних з інших сфер злочинної діяльності. Частина цих доходів також стала піддаватися "відмивання" і інвестуватися в легальну економіку. Конвенція "Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскації доходів від злочинної діяльності" визнала злочином дії, пов'язані з "відмиванням" грошей, отриманих не тільки від наркобізнесу, але і від інших видів злочинної діяльності. [6] У російському законодавстві під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, - розуміється надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженню грошовими коштами або іншим майном, отриманими в результаті вчинення будь-якого зі злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.  Як показують проведені в багатьох країнах світу дослідження, тенденція збільшення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, простежується по всьому світу. За даними Міжнародного валютного фонду, сума щорічно звертаються в світі "брудних" грошових коштів у різних фінансових системах складає від 590 млрд. доларів до 1,5 трлн. доларів США, що дорівнює 2-5% валового національного продукту всіх країн світу. У міру зростання оборотів транснаціональних злочинних груп, зростає і кількість "чорних" грошей. Їх "відмивання" вже давно стала самостійним видом злочинного бізнесу. І чим сильніше тиснуть законодавці і правоохоронці різних країн на "брудні гроші", тим більше заробляють ті, хто їх "відмиває". Розвитоквсесвітньої системи електронних платежів тільки полегшило їм життя. За довгою ланцюжком переказів грошей з країни в країну важко відстежити реальний джерело отриманої суми. Не менш активно використовуються і традиційні методи: багато казино і шикарні ресторани в країнах Східної та Центральної Європи явно зайві для рідкісних клієнтів, але за даними фінансової звітності приносять засновникам досить великий прибуток. 

2. Тероризм

Сьогодні багато фахівців говорять про те, що міжнародний тероризм переживає період розвитку, порівнянний за своїми масштабами хіба що з 70-ми роками минулого століття. У більшості випадків терористична діяльність не передбачає отримання грошей - 95% терористів, за даними Інтерполу, переслідують, перш за все, цілі політичного або релігійного характеру.  Час від часу відбуваються і чітко сплановані терористичні атаки, кінцевою метою яких є отримання прибутку або зміна політичної ситуації в якійсь країні або регіоні. Зазвичай в таких випадках терористів просто наймають. Типовий приклад - Сальвадор і Гватемала. Американська компанія "United Fruits" - найбільший в світі торговець фруктами, фінансувала військові перевороти і партизанські війни, а також безліч терористичних актів спочатку в Сальвадорі в 1979 році, а потім у Гватемалі в 1982 році. У результаті компанія отримала дуже вигідні умови при купівлі дешевих тропічних фруктів у цих країнах, а заодно прибрала звідти своїх більш порядних конкурентів. [2] Заходи, вжиті за останнє десятиліття спецслужбами різних держав, в цілому зменшило число "терористів-любителів", але змусили професіоналів і фанатиків придумувати все більш витончені акції. Сьогодні більшу тривогу експертів ООН викликає можливість попадання в руки терористів різних, створених наукою, засобів знищення людства - розщеплюваних матеріалів, хімічних і біологічних боєприпасів, отрут, сучасної бойової техніки.  Практично завжди точно відомо, яка кількість жертв забирає той чи інший терористичний акт, але при цьому важко порахувати який збиток тероризм завдає економіці різних організацій та окремих держав.  Так, для British Airways збитків через загрози терористичних атак у вересні 2006 р. був оцінений в 40 мільйонів фунтів стерлінгів. Основна частина збитків виникла через скасування близько 1300 рейсів. Крім того, компанії довелося оплатити проживання в готелі, перевезення та зберігання багажу пасажирів, чиї рейси були скасовані, а також значно збільшити фінансування служби безпеки.  Досить рідко окремі терористичні атаки - наприклад, вибухи бомб чи вбивства - можуть надати довгострокове і дуже серйозний вплив на економіку. Подібний вплив виявляють або терористичні кампанії, що тривають довгий час, або особливо великі і криваві теракти, які надають значний психологічний ефект. Безпрецедентні терористичні атаки 11 вересня 2001 року на США завдали колосального збитку економіці США і всього світу. [6] До руйнування хмарочосів Word Trade Centre (WTC) у Нью-Йорку найсерйозніші втрати страховики несли через природних катаклізмів. Рекордсменами були урагани. За даними дослідницької організації Insurance Services Office, з 1949 по 1999 рік страхові компанії втратили через урагани в цінах 1999 майже 87,8 млрд. дол.  Тільки один теракт 11 вересня 2001 р. встановив новий рекорд за обсягами страхових виплат, які склали понад 70 млрд. дол . Негативні тенденції, викликані безпосередньо терактами, спостерігаються, як правило, не більше двох-трьох місяців. Але вчені, які досліджують проблему тероризму, вважають, що найбільшої шкоди тероризм завдає, не ушкоджуючи або не знищуючи майно, а створюючи атмосферу страху і невпевненості. Саме психологічний аспект терористичних атак служить головною причиною економічних негараздів, які виникають в атакується суспільстві. Кожна терористична атака справляє враження, що подібні напади будуть продовжуватися і надалі. У першу чергу це впливає на бізнес, який починає вважати інвестиції в це місто, регіон або країну ризикованими і спочатку намагається закласти у вартість своїх товарів або послуг додаткову премію за ризик, що веде до зниження ділової активності та зростання цін. Боязнь терактів також змушує бізнес витрачати більше коштів на забезпечення власної безпеки, роблячи менше більш продуктивних інвестицій. [9] Дії ісламістів в Алжирі в 1996-2001 роках обійшлися економіці цієї країни в $ 16 млрд. Після того як палестинські терористи провели серію терактів у Кенії, ця країна зіткнулася з відтоком туристів. Аналогічні процеси були відзначені в Індонезії після теракту на острові Балі в 2004 р. Після того як в Ємені терористами був атакований французький танкер "Лімбург", страхові компанії в два рази підвищили страхові ставки для суден, що заходять у порт Адена. Фактично, вартість заходу в єменські порти підвищилася для кожного судна на $ 150 тис., що призвело до того, що судновласники стали обирати інші маршрути для своїх кораблів. У результаті, вантажообіг єменських портів знизився вдвічі, а щомісячні збитки склали $ 3.8 млн.  Багато економістів вважають, що саме активність баскських терористичних угруповань служить причиною того, що цей регіон Іспанії залишається найменш розвинутою економічно областю країни. Показники економічного зростання в Басконії на 10% нижче, ніж в середньому по Іспанії. У Колумбії, в якій активно діють кілька терористичних угруповань, іноземні інвестиції стали рідкістю, а рівень життя населення на 45% нижче, ніж в середньому по Латинській Америці. Активність терористів неминуче збільшує витрати держав на безпеку. Приміром, тільки на перевірку фінансових

потоків терористичних організацій та їх спонсорів, держави світу витрачають до

$ 600 млн. У країнах, найбільш схильних до ризику терористичних атак, різко збільшується число співробітників служб безпеки.