4. Основні поняття.

Визначення «освіта «рівний — рівному» набуло поширення у зв'язку з визнанням ефективності результатів впровадження проектів популяризації здорового способу життя в країнах Європейської співдружності та інших країнах світу. Поняття «освіта «рівний — рівному» випливає з того, що головну участь у поширенні знань бере сама молодь. Переваги методу освіти «рівний — рівному» полягають у тому, що підліткове середовище є природним соціокультурним середовищем для однолітків, доступність до якого дорослим обмежена віком, соціальним статусом, мовою, стилями комунікації й ефективності впливів.

Нині в світі діє велика кількість проектів, в основі яких лежить метод освіти «рівний — рівному». Проте єдиного визначення цього поняття немає. Це зумовлено тим, що кожна з країн, яка впроваджує метод, орієнтується передусім на культурні традиції своєї системи освіти й виховання, характер розвитку негативних явищ, на етнопсихологічні особливості своєї нації. Тому кожна національна програма дає своє визначення даного поняття.

Освіта «рівний — рівному» оцінюється як соціально-педагопчне явище. Тому згідно з Концепцією вона розглядається в кількох аспектах. Насамперед це соціальний підхід (політика) формування в молодої людини ідеалу здоров'я і здорового способу життя через набуття превентивних знань, навичок, умінь, психологічних якостей і установок на соціально відповідальну поведінку. Це технологія, оскільки передбачає, послідовну систему активних дій лідерів-підлітків і тренерш-педагогів, спрямованих на спростування міфів, уявлень, моделей поведінки, що ведуть до втрати здоров'я, і на заміну їх позитивними орієнтирами життєвого вибору через поширення достовірної інформації, зразків особистого прикладу життєвої позиції лідерами.

Освіта рівних визначає засіб передавання достовірної інформації авторитетними особистостями, довіра до яких і є основною умовою опанування превентивних знань. Вона також в прийомом посилення доступності знань про здоровий спосіб життя, запобігання негативній поведінці і визначає форму організації превентивної діяльності, в процесі якої опановуються знання, вміння та навички, що сприяють формуванню установок, важливих для усвідомлення переваг здорового способу життя. «Рівний — рівному» — це освітній метод, завдяки якому в процесі комунікативної діяльності відбувається обмін знаннями і вміннями, що сприяють формуванню достовірних знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя й запобігання негативним вчинкам. Отже, навчання здорового способу життя за методом «рівний — рівному» — це суспільно корисна діяльність молоді, яка полягає в передаванні знань, умінь і павичок здорового способу життя, що забезпечує запобігання курінню, алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНіДу, ХГІСШ та іншим негативним явищам.

Для спрощення сприймання підходу ми визначаємо освіту «рівний — рівному» як соціальний метод (далі метод) реалізації просвітницької роботи. За цим визначенням метод є соціально-педагогічним явищем.

Національне визначення поняття апробовано в ході роботи міжнародного (Таллінн, 1999) та національного (Тернопіль, 1999) семінарів, присвячених розвитку методології освіти «рівний -— рівному» у країнах Центральної й Східної Європи, Співдружності Незалежних Держав і Балтійських країн.

Відповідно до методу просвітницька робота розглядається в широкому і вузькому значенні. У широкому значенні - це просвітницька робота щодо здорового життя у всіх сферах життєдіяльності молоді. Здоровий спосіб життя розглядається як стан духовного, психічного, фізичного і соціального розвитку, що має безперечну соціальну цінність і користь для самої людини. У вузькому значенні — це просвітницька робота з певних проблем: наркоманії, ВІЛ/СНІДу, ХГІСШ, навичок комунікації, розвитку особистості, формування лідерських якостей, знань прав і соціальних гарантій у збереженні здоров'я.

Процес спілкування розглядається як основна умова просвітницької роботи в міжособистісній, міжгруповій і соціальній комунікаціях. Результативність методу — це система закладених життєвих цінностей молодої людини на активну соціальну позицію, що виявляється в процесі просвітницької роботи серед однолітків, та здатність особи вести здоровий спосіб життя й особистим прикладом доводити його переваги Реалізація методу базується на технологи ступеневого навчання: підготовці педагогів-тренерів, навчанні педагогами-гренерами підлітків-лідерів та веденні підлітками — лідерами просвітницької роботи серед ровесників віком 12—18 років.

Підліток-лідер. Метод відрізняється від традиційних превентивних підходів насамперед тим, що молодим людям надається роль експертів та ініціаторів профілактичного впливу на однолітків. Підлітки набувають досвіду позитивного впливу на особистості й групи, зокрема недоступні для дорослих. Лідерські якості в колі підлітків завжди оцінювались позитивно а підлітки-лідери були зразком поведінки незалежно від своєї соціальної позиції. Підліток-лідер (той, що попереду) - це особистість, що є носієм знань, цінностей, які привабливі для однолітків і які вони бажають наслідувати. Відповідно до узагальненого поняття метод розглядає лідерів-підлітків як спеціально підготовлених непрофесійних педагогів (рівних педагогів), які навчають і мотивують своїх однолітків на здоровий спосіб життя.

Тренер-педагог. Передумовою ефективності методу є висока цінність лідерських якостей фахівця (вчителя, лікаря, соціального працівника тощо) в учнів. З точки зору учнівської молоді такий фахівець має бути лідером; досконало володіти своїми фаховими знаннями; бути близьким до розуміння потреб молоді, її прагнень; не бути зверхнім, допомагати соціальному становленню не лише в межах своїх формальних функцій, а й виходячи з розуміння проблем підлітків. Складовими цінностей, що сприймають підлітки, є висока духовність, без якої фахівець втрачає свою привабливість як людина і не може повноцінно виконувати свою просвітницьку місію. Виходячи із сучасних визначень, він має створити умови, щоб стати тренером соціальних умінь. Отже, тренер-педагог — це фахівець (учитель, лікар, соціальний працівник тощо), який створює умови для ведення просвітницької роботи підлітками-лідерами серед своїх ровесників. Він користується незаперечним авторитетом серед підлітків, володіє технологіями соціального навчання і здатний «відтренувати» інтелектуальні, вольові й емоційні якості підлітків-лідерів, необхідні для здійснення ними освіти «рівний —рівному».