Завдання 2
7. У міру збільшення споживання блага його гранична корисність, як правило:
а) зменшується.
При споживанні особою певної додаткової кількості блага, величина задоволення від кожної наступної одиниці буде поступово зменшуватись. Про це нам говорить перший закон Госсена – закон насичення. Тобто найбільша корисність належить споживанню першої додаткової одиниці. Це пояснює і спадний характер кривої попиту на конкретний товар, а саме: якщо кожна наступна одиниця товару дає щораз меншу граничну корисність, то споживач буде купувати додаткові одиниці товару лише при зниженні ціни.
19. У короткостроковому періоді конкурентна фірма, яка максимізує прибуток або мінімізує збитки, не буде продовжувати виробництво, якщо:
б) ціна товару менша від мінімуму середніх змінних витрат.
Це пояснюється тим, що конкурентна фірма пристосовує обсяг до того, щоб ціна дорівнювала граничним витратам, за умовами чого фірма максимізує прибуток. І тому ціна має перевищувати середні змінні витрати, бо за жодного обсягу продукції вона не може покрити своїх AVC, не кажучи вже про середні загальні витрати. Тобто найменші збитки, яких вона зазнає, виробляючи продукцію, будуть перевищувати постійні витрати, які вона має при припиненні виробництва.
31. Сума збитків фірми, яка закривається у короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції:
в) дорівнює постійним витратам.
Коли підприємство змушене закриватися, то всі сукупні постійні витрати мають бути оплачені підприємством. Якщо при виробництві будь-якого обсягу продукції загальна сума збитків підприємства буде перевищувати або дорівнювати сукупним постійним витратам, тоді підприємство змушене закриватися.
Завдання 3
P |
QD |
QS |
5002,91 |
6 |
50 |
4502,82 |
9 |
45 |
4002,73 |
12 |
40 |
3502,64 |
15 |
35 |
3002,55 |
18 |
30 |
2502,46 |
21 |
25 |
2002,37 |
24 |
20 |
1502,28 |
27 |
15 |
1002,19 |
30 |
10 |
502,1 |
33 |
5 |
1.Записуємо рівняння попиту і пропозиції, пам’ятаючи, що їхні загальні рівняння мають такий вигляд: QD = a-bP; QS = c+dP.
Для таблиці ∆P = -500,09.
Отже,
Рівняння попиту:
;
QD=a-0,006P
Визначаємо вільний член «а», підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію Qd і P з таблиці:
6=a-0,006*5002,91 => a=36,0175
Отже,
QD=36,0175-0,006P
Рівняння пропозиції:
;
QS=c+0,01P
Визначаємо вільний член «c», підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію Qs і P з таблиці:
50=c+0,01*5002,91 => c= -0,0291
Отже,
QS = -0,0291+0,01P
Будуємо криві попиту і пропозиції (рис.3):
S
D
Рис. 3. Криві попиту і пропозиції
2. Визначаємо точку ринкової рівноваги.
Як відомо, в точці ринкової рівноваги QD=QS.
Отже, прирівнюємо рівняння попиту і пропозиції:
QD=36,0175-0,006P
QS=-0,0291+0,01P
36,0175-0,006P=-0,0291+0,01P
P=2252,91
Q=36,0175-0,006*2252,91=22,5
3.Як змінюється ситуація на ринку, якщо ціна на товар буде:
а) на 25+N, тобто на 28 грн. вищою за рівноважну:
P1=2252,91+28=2280,91
Обчислюємо:
QD =36,0175-0,006*2280,91=22,3320
QS =-0,0291+0,01*2280,91=22,78
QS>QD, отже, на ринку утворився надлишок в розмірі: QS-QD=0,448.
б)на 50-0,01N2, тобто на 49,91 грн. нижчою за рівноважну.
Р2=2252,91-49,91=2203
Обчислюємо:
QD=36,0175-0,006*2203=22,7995
QS=-0,0291+0,01*2203=22,0009
QD >QS, отже, на ринку утворився дефіцит у розмірі: QD-QS=0,7986.
4.а) якщо попит зросте на 10%, то крива попиту переміститься вправо, а рівняння попиту набуде вигляду: QD1=1,1(36,017-0,006P).
Для визначення нового стану рівноваги потрібно нове рівняння попиту прирівняти до рівняння пропозиції:
1,1*(36,0175-0,006Р)=-0,0291+0,01Р
39,6193-0,0066Р=-0,0291+0,01Р
39,6484=0,0166Р
Р=2388,46
Q=1,1*(36,0175-0,006*2388,46)=23,8554
Отже, рівноважна ціна зросте на 2388,46-2252,91=135,55, а рівноважний обсяг продукції зросте на 23,8554-22,5=1,3554.
б) якщо пропозиція зменшиться на 20%, то крива пропозиції переміститься вліво, а рівняння пропозиції набуде вигляду: QS1=0,8(-0,0291+0,001P).
Для визначення нового стану рівноваги потрібно нове рівняння пропозиції прирівняти до рівняння попиту:
0,8*(-0,0291+0,01Р)=36,0175-0,006Р
-0,0233+0,008Р=36,0175-0,006Р
-36,0408=-0,014Р
Р=2574,34
Q=0,8*(-0,0291+0,01*2574,34)=20,5714
Отже, рівноважна ціна зросте на 2574,34-2252,91=321,43, а рівноважний обсяг зменшиться на 22,5-20,5714=1,9286.
5. с) очікується зниження ціни товару: це неціновий фактор попиту. При впливі цього фактора попит на товар буде зменшуватись, а крива попиту переміщатиметься ліворуч.
S
P
D
D1
Q
o) кількість продавців товару зменшиться: це неціновий фактор пропозиції. При впливі цього фактора обсяг пропозиції буде зменшуватись, а крива пропозиції переміщуватиметься ліворуч.
6. Розрахуємо коефіцієнти цінової еластичності попиту за формулою цінової еластичності попиту.
ЕР=(∆Q/Q)/( ∆P/P)
ЕР1 =((9 - 6)/6) / (4502,82-5002,91)/5002,91 = -5,002
ЕР2 = -2,9973
ЕР3 = -2,0016
ЕР4 = -1,4006
ЕР5 = -1,0024
ЕР6 = -0,7152
ЕР7 = -0,5006
ЕР8 = -0,3337
ЕР9 =-0,2004
Оскільки коефіцієнти еластичності │ Ep1-5 │>1, то попит еластичний, а │ Ep6-9 │<1 – попит нееластичний. Еластичність попиту зображено на рис.4.
Рис.4. Еластичність попиту
7. Розраховуємо дохід фірми за формулою: TR = P·Q.
P |
5002,91 |
4502,82 |
4002,73 |
3502,64 |
3002,55 |
Q |
6 |
9 |
12 |
15 |
18 |
TR |
30017,46 |
40525,38 |
48032,76 |
52539,6 |
54045,9 |
P |
2502,46 |
2002,37 |
1502,28 |
1002,19 |
502,1 |
Q |
21 |
24 |
27 |
30 |
33 |
TR |
52551,66 |
48056,88 |
40561,56 |
30065,7 |
16569,3 |
8. Будуємо криві доходу і попиту (рис. 5).
Рис. 5. Криві загального доходу і попиту
Як бачимо з графіка, зі зростанням обсягу продажу товару величина загального доходу збільшується, а потім зменшується. Пов’язано це з тим, що попит на продукцію фірми спочатку є еластичним, а потім нееластичним, тобто слабо реагує на зміну в ціні.
9.Знаючи,
що найбільший дохід отримується, коли
попит є одинично еластичним, тобто
|Ер|=1,
враховуючи формулу еластичності:
,
а також беручи до уваги рівняння попиту,
обчислюємо ціну, за якої дохід максимальний,
а згодом і сам дохід.
,
QD=36,0175-0,006P
b=0,006
-1=-0,006*
-1=
-0,006P=-36,0175+0,006P
-36,0175=-0,012P
P=3001,46
Q=36,0175-0,006*3001,46=18,0087
TRmax=P*Q=3001,46*18,0087=54052,396.
10. Визначаємо, що вигідніше – підвищувати чи знижувати ціну фірмі. Це ми будемо визначати на підставі даних про зміну доходу. Насамперед визначимо, який має дохід фірма за ціни ринкової рівноваги:
TR = 2252,91*22,5=50690,475 – це дохід, з яким будуть порівнюватись усі подальші зміни.
а) отож, збільшуємо ціну на 44 грн., а саме:
Р1= 2252,91+44=2295,91.
Обчислюємо QD:
QD1= 36,0175-0,006*2295,91=22,2420
Обчислюємо нове значення доходу:
TR1= 2295,91*22,2420=51065,63.
При збільшенні рівноважної ціни на 44 грн. дохід збільшиться на 375,155 грн. Отже, доцільно буде підняти ціну для збільшення доходу.
б) зменшуємо ціну на 93 грн. і тоді вона становитиме:
Р2= 2252,91-93=2159,91
Тоді QD2= 36,0175-0,006*2159,91=23,0580
Відповідно: TR2= 2159,91*23,0580=49803,204.
При зменшенні рівноважного рівня ціни на 93 грн. дохід зменшиться на 887,271 грн. Тому буде не доцільним знижувати ціну.
Отже, після проведення розрахунків доходу, при збільшенні та зменшенні ціни, ми спостерігали, що при підвищенні рівноважного рівня ціни на 44 грн. обсяг попиту зменшився на 0,258, а дохід підвищився на 375,155 грн. При зниженні ціни на 93 грн. обсяг попиту підвищився на 0,558, а дохід зменшився на 887,271 грн. Тому фірмі буде доцільніше підвищити рівень рівноважної ціни на 44 грн., ніж зменшувати на 93 грн., бо саме це сприятиме збільшенню доходу фірми.