- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •7. У міру збільшення споживання блага його гранична корисність, як правило:
- •19. У короткостроковому періоді конкурентна фірма, яка максимізує прибуток або мінімізує збитки, не буде продовжувати виробництво, якщо:
- •31. Сума збитків фірми, яка закривається у короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції:
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
Завдання 1
1. Ринковий попит — це сума індивідуальних попитів при певному рівні цін. Бажання різних споживачів придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися, тому що в них різні уподобання і доходи. Іншими словами, ринковий попит — це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами. Крива ринкового попиту показує загальний обсяг попиту всіх споживачів при будь-якій ціні. Вона будується як сума кривих індивідуальних попитів (рис. 1).
Рис. 1. Ринковий попит
Функція попиту — це залежність між величиною попиту та факторами, що на нього впливають. Найбільше впливає на попит ціна товару.
Функція попиту може бути задана рівнянням:
Хп =/(Р),
де Хп — обсяг попиту, одиниць товару; Р — ціна товару.
Досить стійка залежність між попитом на товар та його цінами дає змогу сформулювати закон попиту, який стверджує, що підвищення цін на певний товар призводить до зменшення обсягів попиту на нього і, навпаки, зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.
На величину попиту, тобто на пересування точки по незмінній кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі інші фактори, що впливають на попит, належать до нецінових, їхня дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту).
Ринковий попит залежить від тих же факторів, що й індивідуальний, крім того, він залежить від кількості носіїв індивідуального попиту, тобто від кількості споживачів.
До нецінових факторів ринкового попиту належать:
- доходи споживачів;
- розподіл доходів серед демографічних груп населення;
- зміна споживчих переваг під впливом зміни потреб споживача, моди чи реклами;
- зміна цін на інші товари, зокрема товари-субститути чи товари-комплементи;
- кількість споживачів, які виходять на ринок цього товару;
- цінові очікування покупців;
- чисельність населення та його вікова структура.
У реальному житті жоден з перелічених факторів не діє відокремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему.
2.Монопсонія – це різновид ринку, на якому є лише один покупець товару, послуг чи ресурсу. Термін монопсонія застосовують до всіх ринків, де покупці встановлюють ціни.
Чиста монопсонія є рідкісним явищем, так само, як і чиста монополія. Частіше зустрічається олігопсонія, тобто ринок з кількома покупцями, яким протистоїть велика кількість продавців.
За наявності лише одного або декількох покупців деякі з них можуть володіти монопсонічною владою, яка означає спроможність покупців впливати на ціну товару. Вона дає можливість придбати товар за ціною, нижчої від тієї, яка б встановилася на конкурентному ринку.
Рис.2. Монопсонія на ринку праці
Коли фірма, які мають монопсонічну владу, збільшують обсяг закупівель, ціна, яку вони повинні сплатити, зростає. Пропозицію товарів, послуг чи ресурсів фірмі-монопсоністові відображає висхідна крива.
Таким чином, монопсонічне становище залежить від еластичності пропозиції: за еластичної пропозиції покупець має невелику монопсонічну владу, якщо ж пропозиція нееластична, покупець володіє значною монопсонічною владою. Це спричинено різницею між граничними та середніми витратами.Наслідками монопсонічної влади є зменшення виробничого надлишку внаслідок зниження ціни та скорочення обсягів реалізації. Покупці від цього виграють, але марнуються витрачені кошти.
Джерела монопсонічної влади
Монопсонічна влада залежить від трьох подібних до монополістичних факторів: 1)еластичності ринкової пропозиції; 2)кількості покупців на ринку та 3)взаємодії цих покупців. Розглянемо спочатку еластичність ринкової пропозиції. Монопсоніст виграє від того, що крива пропозиції для нього похило спрямована догори так, що граничні витрати перевищують середні витрати. Що менш еластичною є крива пропозиції, то більша розбіжність між граничними та середніми витратами і то більше монопсонічної влади має покупець. Якщо на ринку є лише один покупець — чистий монопсоніст — його монопсонічне становище повністю визначається еластичністю ринкової пропозиції. Якщо пропозиція високоеластична, монопсонічна влада незначна і даний покупець виграє небагато від свого виняткового становища.
На більшості ринків є більш як один покупець, а кількість покупців — це важливий вирішальний фактор монопсонічної влади. За досить великої кількості покупців жоден окремий покупець не може істотно впливати на ціну. Таким чином, кожен покупець стикається із надзвичайно еластичною кривою пропозиції, а ринок є майже абсолютно конкурентним. Потенційна можливість для монопсонічного становища виникає при обмеженій кількості покупців.
Нарешті, монопсонічна влада визначається взаємодією покупців. Припустімо, на ринку є три-чотири покупці. Якщо вони агресивно конкурують між собою, ціна підвищується до рівня, близького до граничної цінності товару, і, отже, покупці матимуть незначну монопсонічну владу. З іншого боку, за ослаблення гостроти конкуренції чи навіть при змові покупців ціни не зростуть надто високо, а ступінь монопсонічної влади покупця може бути таким високим, як і за наявності лише одного покупця на ринку.
Отже, як і у разі з монопольною владою, немає простого способу передбачити те, яку величину монопсонічної влади покупці матимуть на ринку. Ми можемо підрахувати кількість покупців, і ми часто оцінюємо еластичність попиту, проте цього не досить. Монопсонічна влада також залежить від взаємодії покупців, яку буває важко з'ясувати.
