3. Класифікація податкових перевірок та їх характеристика

Одним з ключових елементів податкового контролю є податкова перевірка (податковий сервісний аудит) як спеціальне організоване спостереження. Вона являє собою перевірку фінансово-господарської діяльності клієнта, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків, яка проводиться за місцем знаходження клієнта на підставі його первинної та звітної документації – податкових декларацій, фінансової звітності, регістрів податкового, бухгалтерського обліку, або в приміщенні підрозділу фіскальної служби на підставі податкових декларацій.

Функції податкових перевірок:

- профілактична (превентивна) – виявляється у діяльності податкових органів, спрямованій на роз’яснювальну роботу, консультування клієнтів;

- нормативна – визначає нормативне закріплення в межах повноважень податкових органів певних контрольних дій та методик контролю на підставі норм чинного законодавства;

- координаційна – виявляється у забезпеченні єдності дій податкових органів усіх рівнів з органами, на які покладено контрольні функції – митні органи, органи Пенсійного фонду, та інших державних органів (органи юстиції, ДАІ, прокуратура тощо), за допомогою яких можна одержати дані про клієнтів та їхні об’єкти оподаткування;

- управлінська функція – проявляється через формування ефективної системи управління персоналом, її підпорядкованості, установлення прав і обов’язків, визначення рівня ефективності такої діяльності.

Базові ознаки податкових перевірок:

1. За правомірністю – визначена законом діяльність.

2. За суб’єктом здійснення – діяльність податкових органів.

3. За об’єктом перевірки – носії податково значущої інформації.

4. За цільовим призначенням – виявлення порушень податково-платіжної дисципліни.

5. За змістом – аналіз податково значущої інформації.

6. За наслідками – усунення порушень податково-платіжної дисципліни.

7. За часовими рамками – одиночна контрольна дія.

8. За періодичністю – повторювана контрольна дія.

На сьогоднішній день в ПКУ визначено такі види перевірок:

1) документальна (планова, позапланова):

- виїзна;

- невиїзна;

2) камеральна;

3) фактична;

4) електронна.

Втім, податкова практика класифікує податкові перевірки за певними критеріями, зокрема:

І. За місцем проведення та обсягом документації, що перевіряється:

1) документальні (виїзні);

2) камеральні;

3) електронні.

ІІ. За способом організації:

1) планові;

2) позапланові.

ІІІ. За обсягом питань, що перевіряється:

1) комплексні;

2) тематичні;

3) фактичні.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).