II. Корекційно-розвивальний блок

Мета: корекція труднощів, які виникли в учнів під час адаптації; розвиток умінь та навичок, які сприяють позитивному входженню в шкільне життя.

Завдання:

• розвиток пізнавальних психічних процесів;

• формування навчальної мотивації;

• зниження тривожності;

• формування позитивної самооцінки;

• розвиток комунікативної сфери.

Критерії добору дітей: № корекційно-розвивальної групи зарахо­вують дітей, у яких під час діагностичного обстеження було виявлено низький рівень адаптації.

Етапи програми:

1. зниження тривожності й формування позитивної самооцінки учнів (3 заняття);

2. розвиток комунікативної сфери (З заняття);

3) формування навчальної мотивації (4 заняття).

Організація занять. Заняття проводяться 2 рази на тиждень. Кількість занять — 10. Кількість дітей у групі — 5—7 осіб. Тривалість заняття — ЗО—40 хв.

Критерії ефективності програми. Використовується повторна діагностика за тими самими методиками. За результатами обстежень проводять порівняльний аналіз.

Загальна структура заняття:

• привітання (на цьому етапі діти називають своє ім'я, учаться робити одне -одному компліменти, визначають свій емоційний стан; використовуються вправи на створення довірливої атмосфери в групі);

• розминка (налаштовування групи на співпрацю, активізація групи, зняття напруження);

• основна частина (вправи на формування позитивної самооцінки, зниження тривожності, розвиток пізнавальних психічних процесів, розвиток комунікативної сфери та формування позиції школяра);

• завершальна частина (усвідомлення себе частиною групи, зворотний зв'язок, прощання).

Групові заняття слід проводити в ігровій формі. Ігрова діяльність навчає дітей керувати своєю поведінкою та через взаємодію з рове­сниками розширює можливості кожної дитини. Створення ситуацій успіху допомагає учням самостверджуватись, відчувати впевненість у собі, що сприяє ефективнішому засвоєнню знань. Однак дітям буває складно висловлювати свої думки та почуття, звертатися до інших, отримувати зворотний зв'язок. Тому розвиток комунікативних умінь є важливим чинником корекційної роботи. До того ж тренування спонтанного мовлення учнів сприяє формуванню операцій мислення, логічних умовиводів.

Слід зауважити, що не всі першокласники розуміють, для чого їм потрібно вчитися. Тому формування навчальної мотивації є містком до того, щоб дитина навчилася вчитися, а найголовніше — отримувала від цього задоволення.

Карта-характеристика готовності дитини до шкільного навчання

(За методикою О. Проскури та Р. Овчарової) Обведіть номер позиції, яка відповідає рівню готовності дитини. І. Психологічна та соціальна готовність до школи

А. Бажання вчитись у школі.

1. Дитина бажає вчитися.

2. Особливого бажання вчитися не має.

3. Вчитися не хоче.

Б, Навчальна мотивація.

1. Усвідомлює важливість та необхідність навчання, власна мета навчання набуває самостійної привабливості.

2. Власна мета навчання не усвідомлюється, приваблює лише зовнішній бік навчання.

3. Мета навчання не усвідомлюється, нічого привабливого в школі дитина не бачить.

В. Уміння спілкуватися та адекватно поводитися й реагувати на ситуацію.

1. Дитина легко вступає в контакт, правильно сприймає ситуацію, діє відповідно.

2. Контакт і спілкування ускладнені, реакція на ситуації не завжди правильна.

3. Важко вступає в контакт, відчуває труднощі в спілкуванні, у розумінні ситуації.

Г. Організованість поведінки.

1. Поведінка організована.

2. Недостатньо організована.

3. Поведінка неорганізована.