1.3.4.4. Аналіз “витрати –корисність”(Cost-utility analysis – cua)

Аналіз “витрати-результативність” не може бути застосований для порівняння технологій, які покращують якість життя і продовжують його. Якщо виникає питання: чи лікування А краще, якщо воно коштує стільки ж, скільки й лікування В, проте дає змогу жити довше, відповідь: не обов’язково, оскільки в цьому разі потрібно зважати не тільки на тривалість, а й на якість життя, взаємозалежність між якими показано на рис 1.3.

У цьому разі використовується аналіз “витрати-корисність” або економічний аналіз корисності витрат, коли всі результати альтернативних програм виміряються шляхом коригування з урахуванням спеціальної властивості цих програм для споживачів – корисності, якою можна вважати такі величини, як роки життя, скориговані на якість (QALY – Quality adjusted life years), або еквівалент років здоров'я (HYE – Нealthy years equivalent).

Ці дослідження відрізняються від досліджень ефективності витрат необхідністю оцінки ймовірних показників ефективності. Така оцінка, якщо вона ефективна, є складним завданням і передбачає розв’зання багатьох протиріч, які, до речі, існують не тільки в охороні здоров’я. Так само складним завданням є зіставлення “цінності, вираженої в грошовій одиниці”, з показниками результату, який стосується освітніх програм, будівництва дороги чи впливу на навколишнє середовище промислового центру. І хоча в цьому планів сфера охорони здоров’я не є винятком, в ній трапляються особливо критичні ситуації; як оцінити смерть, якій вдалося запобігти, відсутність болі, зменшення тривоги, підвищення відчуття комфортності тощо.

Для усунення таких обмежень був розроблений метод, який дає змогу проводити економічну оцінку медичних втручань і поєднує дані про витрачені ресурси з даними про тривалість життя і його якість, тобто необхідний грошовий еквівалент одному року життя. Уявлення людей про корисність лікування можуть відрізнятися від “об’єктивних” вимірів результатів у вигляді тривалості життя, працездатності тощо. Корисністю називають оцінку стану здоров’я (чи його змін), яка може бути виражена перевагами суб’єктів або суспільства. Всі люди вище оцінюють найближчі роки життя і нижче - віддалені. За аналогією з грошима це називають інфляцією (для танцюриста втрата ніг більш значуща, ніж для бухгалтера). Відповідно до цих уявлень про корисність люди по-різному оцінять органозберігаючі операції. Зараз розробляють нові підходи, в яких не просто зіставляються роки життя, а роки, скориговані на уявлення людей про їх корисність, повноцінність. Рік життя низької якості є менш цінним, ніж рік життя високої якості. Зважену кількість років, що залишились, називають показником років життя з поправкою на якість чи якісно прожитими роками або повноякісними роками життя (QALY) , і цей вимір все більше використовується дослідниками як індикатор відносної цінності чи корисності років життя прожитих людьми, в яких були великі проблеми зі здоров’ям. Рік повного здоров’я оцінюється одиницею, і корисність чи цінність інших станів здоров’я порівнюється з цією величиною. При цьому якість життя визначається як тривалість хорошого стану здоров’я (well-being) і випливає з визначень, прийнятих ВООЗ.

Якість життя - це соматичні, соціальні і емоційні аспекти хорошого стану здоров’я, які є релевантні і найбільш важливі для людина, коли може задовольняти свої потреби і бути цілком корисною суспільству. Оцінка якості випливає з суб’єктивної оцінки соматичних і психічних відчуттів та змін, які відчуває хворий у суспільстві. Звичайно, така оцінка не відображає абсолютної якості життя, а лише її зміну, що залежить від впровадження іншої медичної технології. Оскільки якість життя - змінна категорія, її дуже важко виміряти.

Щоб визначити показник QALY, необхідно кожному стану здоров’я присвоїти певний коефіцієнт корисності. Як правило при проведенні такого аналізу використовується шкала, в якій корисність приймає значення від нуля (смерть) до одиниці (повне здоров’я). Однак в деяких зарубіжних роботах допускаються і від’ємні значення корисності, які відповідають станам «гіршим, ніж смерть». Число QALY отримують множенням кількості виграних років життя на значення корисності отриманого стану здоров’я. Наприклад, якщо очікувана тривалість життя людини після проведення лікування згідно медичних стандартів складає 15 років з корисністю 0,6, то результат таких дій оцінюється як 0,6 х 15 = 9 QALY.

Вимірювання користі доповнює оцінку результатів лікування і здоров’я пацієнта і тим самим - інформацію про терапевтичну ефективність препарату. Цей метод хоча й найбільш складний, сьогодні вважається найдосконалішим, оскільки дає змогу порівнювати різні технології, але найбільше залежить від цінностей в певному суспільстві (табл. 1.3.5).

Таблиця 1.3.5

Аналіз витрати-корисність: окремі характеристики

Переваги	Недоліки	Приклади застосування
Дає змогу порівняти технології, що призводять до різних кінцевих результатів лікування Дає змогу проводити уніфіковані порівняння Наочний Досконалий спосіб оцінювати здоров‘я з погляду індивіда	Недосконалість методології. Необ’єктивність Дискримінація людей похилого віку та інвалідів	Дослідження Муррей і Лопеса: глобальний тягар захворювання. Порівняння соціальної програми для бездомних з апендектомією. Будь-які інші

Головна проблема при оцінці корисності – отримання порівняльних оцінок окремих наслідків хвороби і медичних втручань. Отримати такі оцінки у вигляді QALY, можна і ці оцінки добре легко порівняти в різних країнах. Більш точні оцінки отримати важко. Застосовують підходи, що базуються на оцінці готовності платити (Willingness to pay). При цьому задається низка питань з приводу того, де ця особливість проявляється порівняно з іншими, відомими пацієнтові подіями чи результатами хвороби. Цей підхід не завжди спрацьовує ефективно. Наприклад, навіть якщо пацієнтові добре пояснити, що таке демпінг-синдром, він навряд чи зможе точно визначити своє ставлення до можливих наслідків резекції .шлунку. Проблема існує практично для всіх наслідків захворювань і медичних втручань.