20

Лекція № 1

Тема: Соціальна політика в Україні як основа державної молодіжної політики.

План:

1. Історичний аспект розвитку соціальної політики.

2. Мета і завдання соціальної політики. Сфери діяльності й проблеми, які розв'язує соціальна політика.

3. Поняття об'єкта і суб'єкта в соціальній політиці.

4. Інструменти соціальної політики як засоби реалізації державної молодіжної політики в Україні.

Література:

1. Атрощенко Б., Коваленко В. Історія молодіжної політики незалежної України пишеться вже зараз // Сіверянський літопис. – 2006. – № 6. – С. 112 – 114.

2. Балакірєва О.М., Головенько В.А. Державна молодіжна політика як важливий напрям діяльності владних інститутів щодо розв’язання проблем молоді в сучасній Україні // Укр. соціум. – 2006. – № 6. – С. 149 – 150.

3. Голатий М.Ф. Соціологія молоді. Курс лекцый.

4. Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. — К.: Наук. думка, 1993.

5. Державна політика : підручник / Нац. акад. держ. упр. при Президен- тові України ; ред. кол. : Ю. В. Ковбасюк (голова), К. О. Ващенко (заст. голови), Ю. П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. – К. : НАДУ, 2014. – 448 с.

6. Державне регулювання економіки - Чистов С. М.

7. Зінченко А.Державна молодіжна політика: історія формування, проблеми, перспективи // Політ. менедж. – 2007. – № 1. – С. 185 – 186.

8. Іванова О. Л. Соціальна політика : теоретичні аспекти курс лекцій / О. Л. Іванова; ред. Ю. Г. Попсуєнко; Нац. ун – т " Києво – Могилянська академія, Школа соц. Роботи. – Київ ; КМ Академія. 2003. – 107 с. – Бібліогр. в кінці тем.

9. Кривчик Г.Г. Молодіжна політика в Україні у дзеркалі історизму і об’єктивності // Грані. – 2006. – № 6. – С. 153 – 155.

10. Макарова О.В. Соціальна політика в Україні: Монографія / О.В. Макарова ; Ін-т демо- графії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. — К., 2015. — 244 с.

11. Мигович І.І. Проблеми формування соціальної політики в Україні. – Ужгород, 1997.

12. Перепелиця М.П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект). — Київ, Український інститут соціальних досліджень, Український центр політичного менеджменту, 2001. — 242 с.

1. Історичний аспект розвитку соціальної політики.

Соціальна політика будь-якої держави передбачає визначення глибинних тенденцій розвитку в усіх сферах соціально-політичного життя, що обумовлюють процес розвитку соціального буття і соціальної безпеки людини та цілеспрямований вплив на них суб’єктів регулятивної діяльності.

У різні часи в різних країнах по-різному визначали роль держави у забезпеченні добробуту її громадян.

У Стародавній Греції основною формою соціально-економічної і політичної організацій суспільного життя був «поліс» - місто-держава. Державні й суспільні справи в ньому називалися «політикою» (справи держави, суспільства). Походження поняття «політика» пов’язують з назвою трактату Арістотеля «Політика», в якому він розглядав основи організації та діяльності держави і політичної влади. З його точки зору мета політики – забезпечення «найбільшого добробуту» громадян поліса.

Давньокитайський філософ Конфуцій розглядав сім'ю як модель держави, в якій піддані – це діти, а правитель наділявся якостями батька, зобов’язаного піклуватися про їх добробут, наставляти та виховувати їх.

Х-ХVІІІ століття.

Окремі види соціальних програм, які запроваджувалися церквами та місцевими урядами, виникали в різні часи в різних країнах. Приміром, за часів Київської Русі князь Володимир І Статутом 996р. доручив духовенству громадську опіку, об'єктами якої були «старі жінки, удовиці... прочанки, старці... лікарні та їхні лікарі, пустельники, богомільниці». Тим самим Статутом був визначений обов'язок сплачувати десятину доходу на утримання монастирів, церков, богаділень, лікарень та будинків для подорожніх. Окрім того, було засновано училища для дітей шляхетних, середнього стану та бідних, богаділень та будинків для подорожніх. Ці перші кроки державної регламентації були пов'язані з християнськими уявленнями про існування людини в громаді. Тому увага в першу чергу зверталась на сирітство, бідність, інвалідність.

У XIII ст. у м. Дубровник було проголошено програму страхування здоров'я способом внесків. В Україні у козаків на початку XVIII ст. існувала форма компенсації за виробничі травми, церквами протягом багатьох століть підтримувалися школи для дітей бідняків. Місцеві уряди в Європі і її колоніях організовували програми допомоги бідним та елементарного догляду за здоров'ям.

Кінець XVII - початок XVIII століття був відзначений виникненням класичного ліберально-демократичного напряму політичної думки, біля витоків якого стояв англієць Джон Локк. Основні положення цього напряму такі: мета держави - захищати та зберігати власність членів суспільства, їхню безпеку, захищати основні права людини, її особисті інте­реси та індивідуальні свободи.

У Росії наприкінці XVIII ст. починає оформлюватися державна структура допомоги. У багатьох губерніях видавались накази щодо громадської опіки з місцевими закладами підтримки та захисту, розвивалося світське законодавство у сфері громадської опіки та приватної благодійності.