3. Способи творення оказіоналізмів

Найпродуктивнішими засобами творення оказіоналізмів вважають словотвірні. Склад оказіоналізмів, окрім того поповнюється за рахунок слів іншомовного походження, які позначають науково-технічні терміни, найрізноманітніші   предмети  виробництва,  побуту,  інноваційні  технології.

Традиційно      виділяють   три     основні    способи    утворення    оказіоналізмів.

I. Використання афіксальних засобів, притаманних даній мові.

Твірною основою може виступати будь-яка частина мови.

Словотвірними формантами виступають всі афікси: префікси, суфікси, конфікси.

Наприклад:

• дієслівна основа + преф. з/ пере/ роз/ від/ до/ про/ під: переснідав, віднотовували, підстосовувалися, зроджувалися, проринали.

• дієслівна основа + конфікси: преф. пере/ об/ від/ у/ по/ роз і суф. и : пересміювати, поскромити, розокремити, обінтілегентити .

• іменникова основа + суф. івк/ств/ ович/ц/ анн/ енн/ ізм/ ість : кислівка, сметанівка, бабусівство, вискакович, репатріація, комбанування, омедлення, подонкізм, криводушність.

• іменникова основа + преф. анти/ не/ без/ суб/ ви/ екстра: антиголос, безрозум, немова, антипапа, субмісія, виученик, екстраноги.

• прикметник = прийменник + іменник + суф. н/ськ: безобрійне ,безшляха, донебесні, дониконівські, понадрейнські , понаднаукові .

II. Семантичне переосмислення вже наявних у мові слів, висловів, фразеологізмів або морфем.

Фразеологічна контамінація ( від. лат. contaminatio – змішування) - це схрещування в одному виразі двох чи кількох фразеологізмів. Письменник залучає контамінацію у тих випадках, коли фразеологічні джерела, які приваблюють його влучністю та образністю, не задовольняють традиційністю, узвичаєністю вживання або не відповідають цілям мовної економії. Наприклад, фразеологізм правда очі коле, контамінуючись із фразеологізмом болюче місце, у новій формі (колючо-болюча Бешиха) набувають нового, фразеологічно зумовленого значення. Пор. у контексті: Взяли підвищені зобов’язання. А дітей мало. Бешихо колючо-болюча, тут тобі не стоять, кості не ламать… Всі, як один (Загребельний П. Вигнання з раю. – К.: Рад. письменник, 1986 - 456 с.: 389). Дієслівні фразеологізми головним чином виникають при заміні одного з компонентів загальновживаного дієслівного фразеологізму іншим, ще не усталеним у цьому виразі словом: на основі фразеологізму ловити ґав (у зн. «бути неуважним») формується новотвір ловити горобців. Створений таким чином варіант залишається близьким за своїм значенням до фразеологічного звороту.

На основі фразеологічного натяку утворюється ряд оказіоналізмів, які мають такі набільш регулярні типи значеннєвих відтінків:

• Підсилення ознаки – сиво-сива давнина (Загребельний П. Вигнання з раю. – К.: Рад. письменник,1986 - 456 с.: 14). Тут набуває здатності окремого відтворення фразеологізм сива давнина.

• Найвищий ступінь вияву ознаки – з найдавніших-давнин (Загребельний П. Диво. – К.: Дніпро, 1971. - 672 с.: 220). Цю своєрідну форму фразеологічного звороту письменник добирає на противагу загальновживаній в українській мові з давніх-давен.

• Актуалізація синонімічних конотацій – пустоголово воювати (Загребельний П. Тисячолітній Миколай.-К.: Нова,2007.-315с.: 194). Створений таким чином варіант залишається близьким за своїм значенням до фразеологічного звороту порожня голова. Тут можливі також мотивації іншим, близьким за значенням фразеологізмом вітер у голові. Пор. у контексті: – У тебе вітер в голові, а моя голова має на все свою теорію. На війні ти давно? – З першого дня. – А толку ніякого. Дурне діло – отак пустоголово воювати.

•     Абстрагування значення – тудисюдність (Загребельний П. Диво. – К.: Дніпро, 1971. - 672 с.: 106). Моделлю для цієї трансформації послужив фразеологізм туди й сюди, який також увійшов у контекст, пор.: Їх носило по торгу туди й сюди, хрест-навхрест, і в свавільній тудисюдності кружляло так, що несила було розібрати.

•    Характеризувальний відтінок – справоздавці (Загребельний П. Я, Богдан. - К.: Дніпро, 1983. - 511 с.: 11). Фразеологізм здавати собі справу, який послужив основою для трансформації, не має такої виразної пейоративної конотації, як оказіоналізм. Пор. у контексті: Мене нищили в своїх писаннях усі справоздавці мого часу.

•    Виділення ознаки слова на тлі фразеологічно зумовленого значення – лизозади (Загребельний П. Диво. – К.: Дніпро, 1971. - 672 с.: 536). Форма лизозади виникла на базі дієслівного фразеологічного звороту лизати руки (ноги, п’яти) або лизати халяви. Пор. у контексті: Князь повинен усе життя крутитися поміж отакими лизогубами й лизозадами, як ото їдуть за ним.

•   Метафоричне перенесення значення, напр.: …аж схитнувся наперед туди, звідки насмішкувато видивлялася на нього чорними пустими очодолами крейдяно-бліда коняча голова і шкірила зуби, мов сама смерть (Загребельний П. Диво. – К.: Дніпро, 1971. - 672 с.: 46). Пор.: фраз. білий, як крейда → вільне словосполучення блідий, як крейда → оказ. крейдяно-бліда.

•   Конотація урочистості: Замикали похід бранців таємничо-загрозливі люди (Загребельний П. Диво. – К.: Дніпро, 1971. - 672 с.: 305). Тут оказіоналізм таємничо-загрозливі містить натяк на усталений вираз таїти в собі загрозу.