Тема 6. Облік запасів

1. Склад, класифікація, оцінка та завдання обліку запасів.

2. Документація та оперативний облік надходження, відпуску й витрачання запасів.

3. Облік запасів на складах та його зв’язок з обліком у бухгалтерії.

4. Синтетичний облік запасів.

5. Облік продуктів харчування.

6. Облік медикаментів, перев’язувальних засобів і виробів медичного призначення.

7. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.

1.Склад, класифікація, оцінка та завдання обліку запасів.

Є певні відмінності і в складі запасів. В бюджетних установах до них відносяться слідуючі активи:

• виробничі запаси;

• тварини на вирощуванні та відгодівлі;

• матеріали і продукти харчування;

• малоцінні і швидкозношувані предмети;

• готова продукція;

• продукція сільськогосподарського виробництва.

Специфічними об’єктами в складі запасів бюджетних установ є продукти харчування, медикаменти, перев’язувальні засоби та вироби медичного призначення, спеціальне обладнання для науково-дослідних робіт за договорами з замовниками, матеріали довгострокового використання тощо. Студенти повинні ознайомитися та освоїти складові окремих груп запасів, які покладені в основу розробки класифікаторів-чинників запасів.

Є особливості оцінки запасів бюджетних установ. В бухгалтерському обліку запаси, в тому числі одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первісну, справедливу та відновлювану.

Балансова вартість – це вартість запасів, за якою вони відображаються в балансі.

Первісна вартість – це вартість придбання, отримання, виготовлення запасів.

Справедлива вартість – це вартість запасів, отриманих установою безкоштовно.

Відновлювальна вартість – це змінена первісна вартість запасів після їх переоцінки.

Слід зауважити, що сума податку на додану вартість щодо придбаних запасів, а також видатки на транспортування вказаних предметів, заготівлю, мито не збільшують їх первісну вартість, а відносяться на фактичні видатки бюджетної установи за відповідними кодами економічної класифікації. Має особливості також методика визначення первісної вартості молодняка тварин, одержаних від приплоду в своєму господарстві; продукції виробничих (навчальних) майстерень; продукції підсобних (навчальних) сільських господарств; тари.

Розуміння суті відновлювальної вартості пов’язане з переоцінкою запасів, яка провадиться на виконання нормативно-правових актів України або за рішенням керівника установи (якщо запаси морально застаріли та тривалий час перебували на збереженні в установі і первісна вартість цих запасів значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше). Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом бюджетної установи.

Переоцінка запасів здійснюється комісією з переоцінки. Її склад, порядок призначення, функції, відповідальність за організацію та проведення, оформлення результатів переоцінки – на все це необхідно звернути увагу.

При вивченні питання документального оформлення руху (надходження, відпуску, переміщення) запасів слід користуватися наказом ДКУ від 18.12.00 № 130 “Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання”. Згідно з цим наказом основними первинними документами є:

• акт приймання матеріалів ф.3-1;

• акт списання ф. № 3-2;

• накладна (вимога) ф. № 3.3;

• меню-вимога на видачу продуктів харчування ф. №№ 3.4 і 3.4а;

• забірна картка.

Студенти вивчають порядок оформлення операцій з руху запасів, випадки застосування того чи іншого первинного документа. Специфічними первинними документами є при цьому меню-вимога на відпуск продуктів харчування, рецепти тощо.

3.Запаси бюджетних установ обліковуються за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та у бухгалтерії. Складський облік запасів та його зв’язок з обліком в бухгалтерії організується в відомих студентам регістрах (книзі чи картках складського обліку запасів ф. № 3-9; 3-9а, книзі чи картках кількісно-сумового обліку ф. № 3-6; 3-6а, 3-7) одним із слідуючих методів сортового обліку запасів:

• кількісно-сумовим (паралельним);

• оперативно-бухгалтерським (сальдовим)

• методом машинної картотеки.

Кожний з них має свої переваги і недоліки, з якими студентам необхідно ознайомитися.

Слід звернути увагу на те, що в умовах застосування ПЕОМ трудомісткість облікових робіт втрачає свою актуальність, а тому на машинах отримують машинограми – регістри аналітичного обліку, оборотні відомості в розрізі кожного первинного документа, зведені оборотні відомості в розрізі номенклатурних номерів. Є досвід використання ЕОМ, за яким вся інформація про складський і бухгалтерський облік запасів зосереджується в пам’яті машин, а бухгалтерія і місця зберігання запасів обладнані термінальними пристроями, до яких мають доступ матеріально-відповідальні особи з індивідуальними ключами (паролями).