Формули які є рівняннями пишуть без абзацу симетрично щодо середини рядка.

Формули і рівняння у курсовій роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номеру розділу і порядкового розділу формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад , формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

У формулах які містять дроби, як знак розподілу слід писати тільки одну косу або горизонтальну риску. Значення символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, з їх одиницями повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Значення кожного символу задають з червоного рядка в тій послідовності в якій вони приведені у формулі. Одиниці величин відділяють від тексту комою. Перший рядок розшифровки повинен починатися з абзацного відступу словом «де» без двокрапки після нього. Наприклад:

«Матеріаломісткість обчислюється за формулою:

(1.2)

де Зм – витрати матеріалів, грн;

Пр – річний випуск продукції, шт.»

Переносити формули на наступний рядок треба тільки на математичних знаках.

Посилання

У тексті роботи потрібно давати посилання на джерело інформації. При посиланні в тексті на джерело необхідно приводити його порядковий номер згідно переліку посилань, наприклад, [7] і в необхідних випадках сторінку [9, с.18].

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному списку за переліком посилань і зазначенням номера.

Приклад

Цитата в тексті: “... у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70% [6]¹⁾” .

Відповідний опис у переліку посилань:

6.Автоматизация робіт в установах // ТНЕР. –N 4.-M: Мир,1983.-с.66-76

Відповідне подання виноски:

¹⁾[6]Автоматизація робіт в установах // ТНЕР. –N 4.-M: Мир,1983.-с.66-76

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланні слід писати: “... у розділі 4...”, “...дивись 2.1...”, “...за 3.3.4 ...”, “...відповідно до 2.3.4.1...”, “...на рис.1.3...” або “...на рисунку 1.3 ...”, “...у таблиці 3.2 ...”, “...(див.3.2) ...”, “...за формулою (3.1)...”, “... у рівняння (2.1)-(2.5)...”, “...у додатку Б...”.

9 Послідовність викладення матеріалу в курсовій роботі

• Титульний лист (див. дод. А)

• Зміст (план) курсової роботи (див. дод. Б)

• Текст курсової роботи (за розділами)

• Список використаної літератури.(див. дод. В)

• Додатки (практичний матеріал, який не був розміщений за текстом)

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на його наступних сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожен додаток слід починати з нової сторінки з вказівкою зверху посередині сторінки з великої букви слова "Додаток" і його позначення. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.

Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої букви окремим рядом. У додатках малюнки, таблиці і формули нумеруються у межах будь-якого додатку. Перед номерами ставлять позначення цього додатка. Наприклад, "Таблиця 1. ","Малюнок 1.2", "Формула (2.3)".

У тексті роботи на всі додатки повинні бути представлені посилання.

Помилки в написанні, графічні неточності і друкарські помилки, виявлені в процесі виконання роботи, можна виправляти стиранням, забіленням фарбою, або заклеюванням папером і нанесенням на одному і тому ж місці виправленого тексту (графіки). Пошкодження листів текстових документів, помарки і сліди не повністю знятого (видаленого) попереднього тексту (графіки) не допускаються.

У кінці роботи після додатків (якщо додатки відсутні, то після списку літератури) необхідно розмістити форму для рецензії (див. дод. Г).