Рекомендації до виконання завдань теми:

Національна економіка являє собою народногосподарський комплекс країни, що характеризується галузевою і територіальною структурою, системою управління та певними соціально-економічними відносинами.

В узагальнюючому вигляді національна економіка може бути виражена через економічний потенціал, який означає сукупну спроможність галузей народного господарства виробляти продукцію та здійснювати послуги.

Економічний потенціал залежить від кількості трудових ресурсів і рівня їхньої кваліфікації, наявності сприятливих природних ресурсів (особливо корисних копалин і ґрунтово-кліматичних умов), обсягу виробничих потужностей, рівня розвитку виробничої інфраструктури (транспорт, зв’язок, електромережі тощо), ступеня розвитку науки й техніки.

Потужність економіки країни в значній мірі залежить від обсягу та якості факторів (або чинників) виробництва – ресурсів, які необхідні для виробництва товару (праці, технології, природних ресурсів, капіталу).

Країн, що у певній мірі забезпечені всіма факторами виробництва небагато.

На сучасному етапі розвитку світової економіки саме капітал і технологія є вирішальним стимулом розвитку країни.

Важливою ознакою економічного потенціалу країни є галузева структура економіки.

Основними галузями народного господарства є:

• промисловість;

• сільське господарство;

• будівництво;

• транспорт і зв’язок;

• торгівля і громадське харчування;

• житлово-комунальне господарство;

• охорона здоров’я;

• освіта, наука, культура;

• фінансування, кредит, страхування;

• апарат управління.

Гранично узагальнюючи галузеву структуру народного господарства, часто розподіляють її на три блоки:

• сільське, лісове господарство й рибальство;

• промисловість;

• послуги.

До останньої групи належать: кредит, інформатика, торгівля, туризм, освіта тощо.

Останнім часом поширюється така схема галузевої структури:

• первинні;

• вторинні;

• третинні галузі.

До первинного блоку (або сектора) належить сільське й лісове господарство, рибальство, видобувна промисловість. До вторинного – обробна промисловість і будівництво. Третинний блок охоплює сферу послуг. Іноді визначають ще й четвертинний – інформаційний – сектор, виокремлюючи інформаційні послуги з третього блоку.

Відповідно до переважання кожного з секторів виокрем-люються такі стадії економічного розвитку країн (групи країн):

• аграрний;

• індустріальний;

• постіндустріальний.

Суттєвою рисою національної економіки є її територіальна структура. Вона полягає в господарській організації простору країни. Просторова організація тоді ефективна, коли раціонально використовуються природні й трудові ресурси країни на всій території, її географічне положення. Ефективна територіальна структура не означає рівномірного розміщення об’єктів народного господарства на просторі країни; проте дуже виражена нерівномірність супроводжується недовикористанням національних ресурсів.

Характеристика обраної країни здійснюється за такою схемою:

1. Економічний потенціал (природні ресурси, виробнича структура). Фактори, які впливають на його формування.

2. Науково-технічний потенціал та політична система країни.

3. Галузева структура економіки обраної країни.

4. Місце країни у світових відносинах.

5. Участь у міжнародних інтеграційних процесах.

6. Особливості внутрішньої економічної політики країни.

7. Торгово-економічні відносини між обраною країною та Україною.

8. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності країни.

8.1. Аналіз абсолютних показників зовнішньої торгівлі підприємств країни.

8.2. Аналіз відносних показників зовнішньої торгівлі підприємств країни.

8.3. Аналіз показників структури експорту (імпорту) товарів обраної країни.

8.4. Аналіз показників інтенсивності міжнародної торгівлі країни.

8.5. Аналіз показників макроекономічної ефективності зовніш-ньої торгівлі країни.