Рекомендації до виконання завдань теми:

Структура експорту та імпорту товарів і послуг дає якісну характеристику зовнішньої торгівлі.

Структура експорту (імпорту) товарів чи послуг – це питома вага окремих груп товарів (послуг) у загальному обсязі експорту (імпорту).

Аналіз її динаміки дозволяє визначити зміни, які відбулися у структурі експорту (імпорту) певного товару (послуги) і зробити відповідні висновки щодо її покращення чи погіршення. Наприклад, збільшення частки експорту сировини та збільшення частки імпорту готової продукції свідчить про погіршення структури зовнішньої торгівлі. Ефективність зовнішньої торгівлі при цьому знижується.

Приналежність товару до певної групи визначається згідно з існуючими правилами класифікації товарів. Так, на Україні класифікація (кодування) товарів проводиться відповідно до вимог Товарної номенклатури (ТН) зовнішньоекономічної діяльності.

ТН ЗЕД – це систематизований перелік товарів, що дає змогу знаходити у товарній номенклатурі місце кожному товару і після цього присвоювати товару певне умовне позначення, яке має назву "код товару".

Код товару – це технічний прийом, який дає змогу ідентифікувати товар у вигляді групи знаків.

Надзвичайно важливо звернути увагу на відмінності у класифікації товарів та товарних груп згідно з Товарною номенклатурою ЗЕД в Україні, у міжнародних класифікаціях міжнародної торгівлі та міжнародної галузевої класифікації.

Важливим у аналізі структури зовнішньоторговельної діяльності країни є вивчення тенденцій даного показника на рівні країни, регіону або галузі, оскільки напрямок економічного розвитку кожної країни, її регіонів та галузей є особливим.

Для порівняння структури країн застосовуються такі показники:

• індекс диверсифікації експорту;

• індекс географічної концентрації експорту/імпорту.

Індекс диверсифікації експорту (імпорту) – це індекс відхилення структури експорту (імпорту) країни від структури світового експорту (імпорту). Використовується цей показник, як правило, для визначення розбіжностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт або імпорт яких є достатньо різнобічним.

Індекс диверсифікації експорту розраховується як абсолютне відхилення частки товару в експорті даної країни від його частки у світовому експорті.

Для цього використовується наступна формула:

S_ij = ,

де S_ij – індекс диверсифікації експорту (імпорту) країни j;

h_ij – частка і-го товару у загальному експорті (імпорті) країни j;

h_i – частка і-го товару у загальному світовому експорті (імпорті);

n – кількість досліджуваних груп.

У деяких випадках замість світової структури експорту (імпорту) як бази порівняння використовують структуру експорту (імпорту) географічного регіону, до якого належить досліджувана країна.

Значення індексу знаходиться у наступних межах:

0 1

Позитивне значення Структура експорту (імпорту) країни не відрізняється від світової або тієї, з якою порівнюється

Негативне значення Структура експорту (імпорті) країни дуже відрізняється від світової або тієї, з якою порівнюється

Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера (імпортера). Даний індекс, відомий в економічній літературі як індекс Херфінделя-Хіршмана, є тим вищим, чим меншою є загальна кількість експортерів (імпортерів) та чим більшою є питома вага основного експортера (імпортера).

Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) розраховується:

S_k = ,

де S_k – індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару k;

– обсяг експорту (або імпорту) товару k країною і;

– обсяг світового експорту (або імпорту) товару k;

n – кількість країн-експортерів (імпортерів) товару k.

Для визначення ефективності структури експорту країни використовують такі показники:

• частка високотехнологічної продукції в експорті продукції обробної промисловості;

• частка продукції обробної промисловості у загальному обсязі експорту країни.

Згідно з аналітичними даними Світового банку структура експорту країни вважається ефективною, якщо частка високотехнологічної продукції в експорті продукції обробної промисловості є більше 15%, а частка продукції обробної промисловості у загальному обсязі експорту є не меншою 40%.

Регіональні (географічні) структури експорту та імпорту характеризують розподіл товарних потоків (в обох напрямках) за місцями (країнами, регіонами) призначення або походження і класифікуються за структурами експорту та імпорту країни, структури експорту та імпорту товару (або товарної групи), а також за внутрішньою і зовнішньою структурами.