L Загальна характеристика

гуморальноТ регуляцм

Гуморальна регулящя — це р1вновид бюлопчно'Т

регуляцм, при якому шформащя передаеться за до­

помогою бю лопчно активних xiMiHHnx речовин, яKi

розносяться по оргажзму кров’ю або л1мфою, а також

Ш Л Я Х О М дифузм у м1жкл1тинжй p if lM H i.

BiflMiHHOCTi гуморальноТ регуляцм вщ нервовоТ:

И HocieM !нформацЛ при гуморальжй регуляцЛ е xi-

м1чна речовина, при нервовм - нервовий !мпульс.

В Передача гуморальноТ регуляцм здшснюеться то­

ком KpoBi, л1мфи, шляхом дифузм; нервово! - за

допомогою нервових провщниюв.

В Гуморальний сигнал поширюеться повтьыш е (швид-

Kidb течм кров1 в каптярах 0,03 см/с), н1ж нервовий

(швидюсть нервовоТ передач! складае 120 м/с).

В Гуморальний сигнал не мае такого точного адре­

сата (працюе за принципом “yciM, yciM, yciM, хто

вщгукнеться”), як нервовий (наприклад, нервовий

!мпульс передаеться м’язу пальця). Проте ця pi3-

ниця не суттева, бо кл1тини мають р1зну чутлив1сть

до xiMiMHHX речовин. Тому xiMi4Hi речовини дю ть

на 4iTKo визначеж кл1тини, а саме на Ti, яю здатж

сприймати цю н ф ор м ацш . Кл1тини, що володтоть

такою високою чутлив1стю до гуморального чинни-

ка, називаються кл'пинаш-м'ииенями.

В Гуморальна регуляц1я використовуеться для за-

безпечення реакцш, що не потребують високоТ

швидкосп i точносл виконання.

В Гуморальна регуляц1я, як i нервова, виконуеться за-

мкнутим контуром регуляцй, в якому Bci його еле-менти пов’язаж м1ж собою (рис. 6.1). У KOHTypi гумо­

ральноТ регуляцм вщсутжй (як самоспйна структура)

слщкуючий пристрм (СП), тому що його функцм ви-

конують рецептори мембрани Ыкреторних ю т и н .

В Гуморальж фактори, яю потрапляють у кров або

л1мфу, дифундують у м1жкл1тинну рщину, i тому д1я

Тх може поширюватися на близько розташоваж

ш тини-органи, тобто Тх вплив мае м1сцевий харак­

тер. Вони також можуть мати дистантний вплив, що

поширюеться на кл1тини-м1шеж на вщстанГ

ЧИННИКИ ГУМОРАЛЬНО!

РЕГУЛЯЦИ

Серед б ю л о п чн о активних речовин основну роль

у регуляцй в1д1грають гормони. М кцева р егуляфя

може здшснюватись також завдяки метаболизм, що

утворюються в ycix тканинах оргажзму, особливо при

Тх жтенсивнш д1яльносп.

Гормони подтяю ть на справжж i тканинж (рис. 6.2).

Справжш гормони утворюються ендокринними за-

лозами та спец1ал1зованими кл1тинами.Справжж гор­

мони взаемод1ють з кл1тинами, яю називають "м ш е-

нями", i таким чином впливають на функцм оргажзму.

Тканинш гормони утворюються неспещал1зовани-

ми кл1тинами р1зного виду. Вони беруть участь у M ic -

цевш регуляцм вкцеральних функцш.

Сигнал1защя, яка передаеться гормонами до кл1тин-м1-

шеней, може здшснюватися трьома способами:

В Справжж гормони дю ть на вщстаж (дистантно),

бо ендокринж залози або ендокринж ш т и н и видЬ

ляють гормони у кров, якою вони транспортуються

до кл1тин-м1шеней, тому таку систему сигнал1зацм

Канал прямого зв'язку

Канал зовж ш нього звязку — >

СП КП БАР ОЕ РП

Канал зворотного зв'язку

Г

СП

КП

БАР

ОЕ

РП

имдкуючий пристр1й (рецептори кл1тинних мембран)

керуючий пристрш (ендокринна залоза, що отримуе Ыформащю про величину РП)

бю лопчно активна речовина (гормон, що циркулюе у K p o e i)

орган-ефектор, що здатний т д впливом гуморального чинника зб тьш увати чи зменшувати

величину регульованого параметра

регульований параметр, який завдяки гуморальнш регуляцм тд тр им уе ться на сталому

p iB H i або змшюеться

РИС. 6.1. Контур гуморально)'регуляцй'

Загальна характеристика гуморально! регуляцй 131

Фактори гуморальноТ регуляцм

/ \

Гормони Метабол1чж чинники

Г

Справжж гормони Тканинж гормони Метаболии XiMi4Hi порушення

Г

Класичш Некласичж

Аденоппоф1за —► /Нберини

I стати ни

Ппоталамо-ппоталамуса

нейроппо-ф1зарн1

—► Нейропептиди

I нейроамши

К1ркового

ппоталамуса.

шару

Ендорфши

надниркових

I енкефалши,

залоз

пстамш,

серотон1н

МозковоТ

ТОЩО

речовини

надниркових —► Гормони

залоз травного

каналу

ГМдшлунковоТ

залози

> Компоненти

ренш-ангю-Щитопод1бноУ

тензиновоТ

залози

системи тощо

Компоненти

калтреУн-южновоУ

системи

П роста гланди ни

Спленш

Натр1йуретичний

фактор

Ендотелш

N0

СО,

Молочна,

гмровиноградна

та iH iu i кислоти

Аденозин

- ► Паращито-под1бних залоз

— Статевихзалоз

РИС. 6.2 Фактори гуморально)'регуляцй

називають е н д о к р и н н о ю с и г н а л '1 з а ц ' 1 е ю (напри­

клад, гормони щитопод1бно! залози, аденоппоф1за,

надниркових залоз i багато Ыших).

В Тканины гормони можуть д1яти через м1жштинну

рщину на клггини-м1шен1, яю розташован1 поруч, -

це система п а р а к р и н н о / с и г н а л /'з а ц И (наприклад,

тканинний гормон пстамт, який видшяеться ен-

терохромафЫними клггинами слизовоТ оболонки

шлунка, д1е на пар1етальн1 кштини шлункових залоз).

В Деяю гормони можуть регулювати активжсть тих

кл1тин, яю ?х продукують, - це система а у т о к р и н -Hoi с и г н а л '1 з а ц И (наприклад, гормон ш сул н регу-

люе свою продукц1ю бета-кл1тинами остр1вц1в nifl-

шлунково! залози).

За х1м1чною будовою гормони д т ять ся на три групи:

В Бтки i полтептиди (гормони ппоталамуса,

ппоф1за, шдшлунковоТ залози та i’h .) - це най-

132 Роздт 6. Гуморальна регуляц1я вкцеральних функщй. Роль гормон1в

численнпша трупа гормон1в; вони водорозчинн!

I циркулюють у плазм! у втьн о му станк синтезують-

ся в ендокринних кл1тинах i збер1гаються у секре­

торних гранулах у цитоплазм!; потрапляють у кров

шляхом екзоцитозу; концентрац1я у KpoBi знахо-

диться у межах 10-12—10-10 моль/л;

Н А м ш о ки сл о ти та Тх п о хщ н г До них належать:

ч гормони мозковоТ речовини наднирниш - кате-

холамши (адреналш, норадреналш), яю е водо-

розчинними i похщними амшокислоти тирозину;

секретуються i збер1гаються у цитоплазм! у секре­

торних гранулах; в кров! циркулюють у в!льному

craHi; концентрац!я у плазм! кров! адреналшу -2 • 10-10 моль/л, норадреналшу - 13 • 10-10 моль/л;

^ гормони щитопод1бно! залози - тироксин, три-

йодтирон!н; вони жиророзчинн!. Це един! речо­

вини в opraHi3Mi, що м!стять йод i продукуються

фол!кулярними кл!тинами; секретуються в кров

простою дифуз!ею; б ты ш сть з них транспорту-

еться кров’ю у зв’язаному стан! з транспортним

б тко м - тироксинзв’язуючим глобулшом; кон-

центрац1я у плазм! кров! тиреощних гормон!в -

10"6 Моль/л.

В СтероТдш гормони (гормони кори наднирни-

KiB та статевих залоз) е похщними холестеролу

I належать до жиророзчинних; володють висо-

кою розчинн!стю в л т щ а х i легко дифундують

через мембрани ш т и н . У плазм! циркулюють

у зв’язаному стан! з транспортними б ткам и -

стероТдзв’язуючими глобул!нами; концентрац!я

у плазм! кров! - 1 0-9 моль/л.

Латентний перюд дн горможв — !нтервал м!ж пуско-

вим стимулом i реакщею за участю гормон!в — може

тривати починаючи Bifl кт ько х секунд, хвилин, годин

або джв. Так, видтенн я молока молочними залозами

може виникати вже через юлька секунд тел я введен­

ия гормону окситоцину; метабол!чж реакцм на тирок­

син спостер1гаються через 3 дж.

Ыактиващя гормон!в в!дбуваеться переважно у пе-

niHui i нирках шляхом ферментних мехажзм1в, таких

як г!дрол!з, окисления, пдроксилювання, декарбокси-

лювання та шших. Виведення деяких гормон!в i3 орга­

жзму сечею або фекал!ями незначне (< 1 %).

f ' с РОЛЬ ГОРМОН1В У РЕГУЛЯЦ11

Ф13ЮЛОГ1ЧНИХ ФУНКЦ1Й

Шв* ОРГАН13МУ

Залежно вщ напрямку регуляцм функщй справжн! гор­

мони створюють умови i забезпечують:

D Ф|зичний, псих!чний i статевий розвиток та репро-

дуктивну функцю .

В Регуляцю параметр!в гомеостазу.

В Регуляц!ю адаптивних реакцм оргажзму.

Д1я ropMOHiB на ф!зюлопчн! функцм мае деюлька на-

прямюв:

■ метабол'мна д/я - викликае змши обм!ну речовин

у тканинах, як!, у свою чергу, лежать в основ! змши

функцм клиини, тканини чи органа;

■ морфогенетична д/я - вплив гормон!в на процеси

формоутворення, диференц!ацм та росту структурних

елемент!в оргаызму. Ця д1я досягаеться шляхом впливу

на генетичний апарат кгнтини. Прикладом може служи-

ти вплив соматотроп!ну на picT т т а та внутр!шн!х opra­

HiB i вплив статевих гормон!в на розвиток вторинних

статевих ознак;

■ к'шетична д 'м - здатысть горможв запускати д1яль-

HicTb ефектора, включати реал1зацю певноТ функцЛ.

Так, наприклад, окситоцин викликае скорочення

мускулатури матки; вазопресин - реабсорбцю води

у збиральних трубочках нефрона. При його вщеут-

HOCTi цей процес не вщбуваеться;

■ коригуюча д ' м - змша д!яльносл opraHiB чи про-

цес!в, як! проходять i при вщсутносп гормона. При­

кладом коригуючо! flii е вплив адренал!ну на частоту

серцевих скорочень, активащ я окисно-вщ новних

процеав тироксином. Р!зновидн1стю коригуючоТ дм

е нормал!зуючий ефект гормон!в на piBeHb тих чи iH-

ших метаб о л тв (гомеостатична д1я). Так, глюкокор-

тикощи викликають розпад б!лк1в при надлишковому