Контрольні запитання

1. Що таке електронна таблиця і яке її призначення?

2. Як позначаються стовпці і рядки у ЕТ?

3. Як змінити ширину стовпця ЕТ?

4. З чого складається ЕТ?

5. Від чого залежить відображення чисел у ЕТ?

6. Яке призначення формул у ЕТ?

7. Для чого використовують текстові дані в ЕТ?

8. Як виконати копіювання формул?

9. Як задати колір комірки і колір шрифту?

10. Як відредагувати дані у таблиці?

11. Як задати чи змінити деякий формат чисел?

12. Що відбувається під час копіювання формули у ЕТ?

ТЕМА. Табулювання функції. Побудова графіків та поверхонь функції.

МЕТА. Навчитися табулювати функції та будувати до створених таблиць графіки і поверхні.

ПЛАН: 1. Табулювання заданої функції.

2. Побудова графіків отриманої функції.

3. Побудова поверхонь.

Теоретичні відомості

Для того щоб протабулювати функцію, необхідно задати межі її табулювання та крок згідно якого функція буде протабульована.

Продемонструємо можливості обчислення табулювання функцій на прикладі.

Нехай в стовпчику А містяться значення аргументу функції х в діапазоні від з кроком 0,5. Для швидкого вводу усіх значень достатньо ввести два перших числа послідовності -3 та -2,5 в клітинки А2 і A3, а далі виділити ці клітинки і використовуючи Автозаповнення заповнити вниз. У жовтому прямокутнику біля курсору мишки відображається поточне значення у клітинці. Аналогічно стовпчик В заповнюємо, наприклад, значеннями від з кроком 1.

У стовпчику С обчислимо суму стовпчиків А і В (попарно рядками). Для цього внесемо у клітинку С2 формулу =А2+В2 і заповнюємо (доки є значення в стовпцях

А і В).

У стовпчику D обчислимо складніший вираз

"$": =С$17*А2. Знак "$" перед міткою стовпця чи рядка використовують для величин, які не змінюють свого значення відповідно в стовпчику чи рядку формул, отриманих методом Заповнення. Якщо плануємо заповнити формулами прямокутний блок (спочатку по вертикалі, а потім по горизонталі або навпаки), то для сталої у формулі потрібно ввести два знаки "$" — перед буквою і перед цифрою, наприклад, $С$17. У всіх випадках зайві $ не впливають на результат обчислень. У стовпчику Е протабулюємо значення функції: y=SIN(5x). Аргумент 5х використаємо із стовпчика D. У стовпчику G протабулюємо значення функції х: =А2^{^}2. Показнику степеня передує знак "^{^}" (набираємо натисненням клавіші у верхньому регістрі, англійська розкладка). Степінь може бути цілим і дробовим числом, додатним і від'ємним. Наприклад, =А2^{^}0,5 або =А2^{^}(1/2). В останньому випадку важливо поставити дужки, щоб спершу обчислювалося значення показника.

Провівши всі обрахунки отримаємо таку таблицю:

X	У	сума	Вираз1	вираз2	функція	степінь	s	q	{s / q}
-3	10	7	-20	-15	-0,65	9	20	100	0,200
-2,5	11	8,5	-18	-12,5	0,07	6,25	25	100	0,250
-2	12	10	-16	-10	0,54	4	20	80	0,250
-1,5	13	11,5	-14	-7,5	-0,94	2,25	63	320	0,197
-1	14	13	-12	-5	0,96	1	32	120	0,267
-0,5	15	14,5	-10	-2,5	-0,60	0,25	20	80	0,250
0	16	16	-8	0	0,00	0	32	120	0,267
0,5	17	17,5	-6	2,5	0,60	0,25	25	80	0,313
1	18	19	-4	5	-0,96	1	25	80	0,313
1,5	19	20,5	-2	7,5	0,94	2,25	25	100	0,250
2	20	22	0	10	-0,54	4	40	320	0,125

На основі створеної таблиці побудуємо графік функції.

Наступний лист електронних таблиць назвемо "Графік". Для побудови графіка функції виділимо стовпчик даних залежної величини, тобто, наприклад, стовпця В2: В22, можна виділити й заголовок, тоді виділеним буде В1: В22.

Якщо виділити декілька стовпців, то зразу побудуємо декілька графіків з одною і тією ж віссю х. Для побудови графіка функції використовуємо пункт меню Вставка Діаграма. Виберемо тип діаграми Графік З маркерами, тобто з виділеними точками даних що сполучені лінією і натиснемо на кнопку Далі. На другому кроці вибираємо вкладку Ряд і у потрібному полі вводимо діапазони осі X та Y, використовуючи при цьому маніпулятор миші. На цьому етапі можна й завершити побудову діаграми, натиснувши кнопку Готово або добавити додаткові ряди даних (кнопка Добавити і аналогічно як для першого ряду даних заповнити потрібними даними поля Ім’я та Значення. Якщо натиснути кнопку Далі, то можна виставити ще додаткові параметри діаграми, такі як назви осей та самої діаграми.

Отриманий графік за потреби можна удосконалювати, тобто збільшувати і зменшувати, тримаючи мишкою затиснутою ліву клавішу миші.