2. Основні моделі виснаження природних ресурсів світу

Виснаження природних ресурсів - вироблення копалин до ступеня нерентабельності подальшої розробки. Перевищення темпів і обсягів видобутку над здатністю природного відновлення поновлюваних ресурсів. Це переруб лісу, перелов риби, перевипасання худоби і збій пасовищ, недотримання агротехнічних заходів при обробці грунтів і виснаження їх родючості, забруднення водотоків і водойм промисловими відходами так, що їх практично неможливо використовувати, забруднення повітря у великих містах і т.д. З розвитком і прогресом суспільства наростає виснаження природних ресурсів, тому необхідно вирішувати проблему запобігання цього процесу.

Виснаження ресурсів йде за кількома напрямками:

1) виснажуються невідновлювані копалини, енергоресурси біогенного походження - вугілля і нафта, хоча їх запаси поки досить великі. Крім того, біосфера має і альтернативні невичерпні джерела енергії: вітер, припливи і відливи, сонячну радіацію.

2) виснажуються відновлювані ресурси, такі як грунт і ліси. Грунтовий покрив планети страждає від ерозії, в результаті якої катастрофічно зменшується родючий шар. Багато стародавні цивілізації зникли з лиця Землі саме внаслідок безмірної оранки грунтового шару. Так, нинішня пустеля Сахара була колись багатющою житницею Римської імперії. І зараз на різних ділянках земної кулі відбувається опустелювання, пов'язане насамперед з вирубкою лісів, зведенням чагарників і трав'яного покриву. Суцільна розораність грунтів веде до курних бурь, вітрової та водної ерозії родючого грунтового шару.

Поряд з численними перевагами, властивими індустріальним товариствам, для них характерно як виникнення нових, так і загострення вже існуючих екологічних і ресурсних проблем. За масштабами поширення ці, загрозливі добробуту людини проблеми, можна підрозділити на:

- локальні: забруднення підземних вод токсичними речовинами,

- регіональні: пошкодження лісів і деградація озер в результаті атмосферних випадань забруднювачів,

- глобальні: можливі кліматичні зміни внаслідок збільшення вмісту вуглекислого газу і інших газоподібних речовин в атмосфері, а також виснаження озонового шару.

Високі темпи приросту споживання природних ресурсів за останні роки і прогресуюче забруднення навколишнього природного середовища породили різні теорії щодо майбутнього забезпечення ними людей на Землі. Найпоширеніша на Заході теорія вичерпання природних ресурсів і настання природного голоду. Особливо це стосується невідновлюваних природних ресурсів — мінеральної сировини і палива. Для оцінки наростаючих диспропорцій між розвитком суспільства і природними ресурсами рядом дослідників наводяться дані про виснаження запасів мінеральної сировини, скорочення земель, що обробляються, і інших сільськогосподарських угідь, вирубку лісів, зростаючий дефіцит прісної води.

Широко відомі в цьому напрямі теорії, розроблені з ініціативи Римського клубу (неурядововий аналітичний центр, створений у 1970 р.), який ставить на меті розробку і обговорення перспективних проблем світового розвитку. За даними Д.Медоуза, відомі нині запаси корисних копалин будуть вичерпані протягом найближчих десятиріч.

У табл. 2.1 показані терміни вичерпання запасів окремих корисних копалин Землі за даними авторитетного міжнародного аналітичного центру, так званого «Римського клубу» (дослідження 2001 р.)

Табл.2.1 Прогноз вичерпання ресурсів корисних копалин Землі (за даними Римського клубу, 2001 р.)

Речовини	Глобальні запаси, т	Річне зростання запасів, %	Час вичерпання, роки
Алюміній	1,2·109	6,4	55
Хром	1,7·108	2,6	154
Вугілля	5·1012	4,1	150
Мідь	3·108	4,6	48
Залізо	1·1011	1,8	173
Свинець	1·108	2,0	64
Нафта	4,5·1011	4,0	50
Природний газ	3·1013 м3	4,7	49

Причому термін вичерпання ресурсів був обчислений виходячи з припущення, що протягом наступних десятиліть розвідані ресурси зростуть в 5 разів у порівнянні з сучасними даними. Тобто будуть розвідані нові поклади, відкриті нові родовища, але, незважаючи, на це, час, коли вичерпаються запаси руд металів і паливно-енергетичних ресурсів, дуже близький — він співвимірний зміні від 2-3 до 5-6 поколінь.

Це змушує шукати нові ареали, об'єкти і способи видобутку й переробки копалин для отримання життєво важливих для людства сировинних та енергетичних ресурсів. З іншого боку — очікується відмова від соціальної філософії «суспільства споживання» й значне скорочення необов'язкових витрат, що спроможне на декілька поколінь продовжити термін користування мінеральними ресурсами землі. Нові ареали — це, перш за все, води Світового океану, корисні копалини його дна, поховані води і розсоли земних надр, а також сьогоднішні відходи переробки мінеральної сировини — терикони, хвостосховища, мулонакопичувачі, інші відвали тощо. З точки зору підземних споруд особливо цікавими є гірничі виробки під дном океанів та морів (сьогодні такі вже є), а також виробки в зоні впливу підземних водойм.

Ці та інші варіанти світових моделей показують, що внаслідок вичерпання природних ресурсів і зростаючого забруднення в середині XXI ст. почнеться криза, зростання населення зміниться його скороченням, станеться світова катастрофа. Кращим варіантом є модель стабілізації економіки населення: капітал прямує в сільське господарство і сферу послуг, а в промисловість — тільки для відшкодування зносу. У цьому випадку світова економічна система буде існувати за межами XXI ст.

Результати досліджень вчених різних країн світу, проведені за завданням ООН, оптимістичніші. Вони прогнозують прогрес світової економіки на тривалий період.

У роботі американського вченого В. Д. Нордхауза «Ресурси як обмежувач зростання» показується, що кінцеві мінеральні ресурси (які можуть бути вилучені) у багато разів перевершують відомі, і якщо вийти з сучасного річного споживання, то їх вистачить на тривалі терміни використання (табл. 2.2)

Табл.2.2 Можливі строки видобутку різних корисних копалин

Корисні копалини	Розвідані запаси у відношенні до річного споживання	Кінцеві запаси у відношенні до річного споживання
Вугілля	2736	5119
Мідь	45	340
Залізо	117	2657
Фосфор	481	1601
Молібден	65	630
Свинець	10	162
Цинк	21	618
Сірка	30	6897
Уран	50	8455
Алюміній	23	68066
Золото	9	102

Сукупний вплив інтенсивного сільського господарства, збільшенню видобутку корисних копалин і урбанізації значно посилило деградацію потенційно відновлюваних ресурсів - верхнього грунтового шару, лісів, пасовищ, а також популяцій диких тварин і рослин.