Методика розрахунку норм природних втрат продовольства

Норми природних втрат є граничними і застосовуються тільки в тих випадках, коли при перевірці фактичної наявності продовольства виявиться нестача проти облікових даних. Природні втрати продовольства списуються з матеріально відповідальних осіб за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм.

При обліку продовольства за партіями виготовлення (надходження) природні втрати обчислюються за фактичними термінами зберігання на складі кожної партії, виходячи з початкової дати надходження партії, дат видачі і дати перевірки.

При відсутності обліку продовольства за партіями виготовлення (надходження) визначається середній термін зберігання продукту на складі. Середній термін зберігання обчислюється шляхом ділення середнього добового залишку продукту за період, що перевіряється, на одноденний оборот цього продукту.

У тих випадках, коли надходження продуктів, що швидко псуються, на склад і видача їх зі складу здійснюються рівномірно, допускається з дозволу органу постачання обчислювати середній термін зберігання продовольства шляхом ділення середнього місячного залишку за період, що перевіряється, на одноденний оборот цього продовольства.

Середній термін зберігання обчислюється в повних днях обороту. У випадку отримання при діленні дробового числа здійснюється округлення до цілого числа. При цьому частки до 0,5 відкидаються, а 0,5 і більше – округляються до одиниці.

Якщо розрахунковий термін зберігання продовольства на складі перевищив період, що перевіряється, (у випадках нагромадження продовольства на складі при незначній його реалізації), застосовуються норми за термін зберігання, але не більше періоду, що перевіряється.

Продовження додатку 35

Для визначення середньодобового залишку продовольства необхідно підсумовувати його залишки за кожний день зберігання за період, що перевіряється. Отримана у такий спосіб сума залишків ділиться на кількість днів у цьому періоді. Одноденний оборот визначається шляхом ділення кількості реалізованого за період продовольства, що перевіряється, на кількість днів у цьому періоді.

Приклад 1.

На складі, розташованому в першій зоні, проведено зняття залишків цукру-рафінаду за станом на 11 жовтня. На складі було в наявності 99 893 кг цукру-рафінаду, а за даними обліку на цю дату рахувалось 100 000 кг. Таким чином, виявлена нестача цукру–рафінаду 107 кг. Попередня перевірка проводилась 15 квітня, період, що перевіряється, склав 180 діб. Норма природних втрат цукру-рафінаду згідно з Нормами природних втрат продовольства, фуражу і посуду встановлена (у відсотках): при терміни зберігання до 7 діб. – 0,02; при терміни зберігання до 15 діб – 0,03

Надходження, видача і залишки цукру-рафінаду на підставі даних обліку за весь період, що перевіряється, були наступні (в кг):

Дата	Залишок на початок дня	Надійшло за день	Видано за день	Залишок на кінець дня
15 квітня	100 000	50 000	100 000	50 000
16 квітня	50 000	25 000	20 000	55 000
17 квітня	55 000	15 000	50 000	20 000
..... і т.д.	...	...	...	...
11 жовтня	30 000	80 000	10 000	100 000
Всього за період, що перевіряється	-	-	360 000	2520 000

Середній добовий залишок – 14 000 кг (2 520 000 : 180 000).

Продовження додатку 35

Одноденний оборот – 2 000 кг (360 000 : 180 000).

Середній термін зберігання – 7 діб (14 000 : 2 000).

Граничний розмір природних втрат цукру-рафінаду при обороті 360 000 кг, залишку на день перевірки 100 000 кг і 7-добовому терміни зберігання складе

Таким чином, недостача цукру-рафінаду понад норму природних втрат складає 15 кг (100 000 - 99 893 - 92).

Природні втрати за нормами при охолодженні парних чи доохолодженні остиглих м'яса і субпродуктів до температури в товщі м'язів 4°С визначається шляхом множення їхньої кількості (у кілограмах), що надійшла за місяць, на норму природних втрат при охолодженні чи доохолодженні (у відсотках).

Природні втрати за нормами при зберіганні охолоджених м'яса і субпродуктів визначаються множенням залишку на початок місяця, сумованого з їх кількістю, що надійшла за місяць (у кілограмах), (за виключенням втрат на

охолодження чи доохолодження, якщо м’ясо надходить у парному чи остиглому стані), на норму втрат при зберіганні цих продуктів (у відсотках).

Для визначення норм природних втрат при зберіганні необхідно зробити розрахунок середнього терміну зберігання (діб).

Середній термін зберігання охолоджених м'яса і субпродуктів визначається таким чином. До суми залишків на кінець кожної доби за місяць додається кількість виданого (реалізованого і направленого на заморожування) за місяць. Це число ділиться на суму залишків на початок місяця і місячного надходження за виключенням природних втрат на охолодження (якщо м’ясо і субпродукти надійшли в парному стані) або до охолодження (якщо вони надійшли в остиглому стані). Отримане число буде складати середній термін зберігання (діб).

У випадку одержання при діленні дробового числа здійснюється округлення до цілого числа. При цьому результат до 0,5 відкидається, а 0,5 і вище – прирівнюється до одиниці.

Продовження додатку 35

У випадку надходження на холодильник парних і остиглих м'яса і субпродуктів з температурою в товщі м'язів вище 12°С норма природних втрат на зберігання приймається зі зменшенням середнього терміну зберігання на одну добу за місяць.

Із залишку охолодженого м'яса і субпродуктів на кінець минулого місяця виключаються природі втрати за нормою при охолодженні (до охолодженні) і зберіганні в охолодженому стані за місяць.

Отриманий результат буде залишком м'яса і субпродуктів на початок наступного місяця.

Розрахунок природних втрат картоплі та овочів здійснюється за середнім місячним залишком. Норми встановлені на стандартні і нестандартні картоплю і овочі при зберіганні їх у тарі і без неї (розсипом).

Встановлюється середній місячний залишок (СЗ) за кожний місяць зберігання по формулі:

(9.4.)

де: СЗ		середньомісячний залишок за перший місяць зберігання в періоді, за який проводиться розрахунок, кг;
СЗ1		залишок на перше число першого місяця зберігання в періоді за який проводиться розрахунок, кг;
СЗ11		залишок на 11 число першого місяця зберігання в періоді, за який проводиться розрахунок, кг;
СЗ21		залишок на 21 число першого місяця зберігання в періоді, за який проводиться розрахунок, кг;
СЗ1п		залишок на перше число другого місяця зберігання в періоді, за який проводиться розрахунок, кг;

Продовження додатку 35

Визначаються природні втрати (ПВ) перший місяць зберігання в періоді, за який проводиться розрахунок, кг:

(9.5.)

де: ПВ1		граничний розмір природних втрат маси продукту у ваговому виразі за перший місяць зберігання в періоді, ;
Н		норма природних втрат відповідна даному першому місяцю зберігання, %.

У другий і наступний місяці формула буде мати такий вигляд:

(9.6.)

Визначається загальний розмір природних втрат. Він дорівнює сумі природних втрат за місяці зберігання:

ПВ = ПВ₁ + ПВ₂ +ПВ_п (9.7.)

Приклад.

У підрозділі, який розташований в м. Одеса, станом на 1 жовтня закладено в овочесховище без штучного охолодження 150 т картоплі свіжої, яка щоденно витрачалася на харчування особового складу згідно з даними книг обліку, форма 26. Залишки складають:

Продовження додатку 35

Місяць	Залишок на
	1-е число	11-е число	21-е число	1-е число наступного місяця
Жовтень	150,0	142,0	134,0	126,0
Листопад	126,0	123,0	121,0	112,0
Грудень	112,0	105,0	93,0	90,0
Січень	90,0	81,0	71,0	62,0
Лютий	62,0	50,0	41,0	36,0
Березень	36,0	27,0	16,0	4,0
Квітень	4,0	-	-	-

Фактично на 1 квітня картоплі немає.

Визначити, чи покривається нестача природних втрат.

Використовуючи додаток 19 наказу, знаходимо норми природних втрат по місяцях.

За жовтень:

Продовження додатку 35

За листопад:

За грудень:

За січень:

За лютий:

Продовження додатку 35

За березень:

Загальний розмір природних втрат:

ПВ = 2,2т + 1,1т + 0,9т + 0,5т + 0,3т + 0,2т = 5,2 т

Висновок: нестача картоплі знаходиться в межах природних втрат при зберіганні.

Додаток 36 до посібника з обліку речового, продовольчого та майна пально-мастильних матеріалів в органах і підрозділах цивільного захисту ДСНС України