Надниркові залози

Дві надниркові залози (права і ліва) розташовані на верхніх полюсах нирок. За формою вони нагадують сплющену піраміду зі злегка заокругле­ною вершиною. Надниркова залоза (масою 5-8 г кожна) складається з двох ендокринних утворів (один навколо іншого), представлених кірко­вою і мозковою речовиною.

У корі надниркової залози розрізняють три зони змінної чіткості:

• клубочкову (зовнішню),

• пучкову (середню),

• сітчасту (на межі з мозковою ре­човиною).

Клубочкова зона становить 15% від маси надниркової залози,

пучкова - 50%,

сітчаста - 7%.

Мозкова речовина (мозковий шар) утворена скупченнями великих круглих чи багатокутних клітин, які розділені синусоїдними капілярами. Насправді вона є симпатичним ганглієм, у яко­му постгангліонарні нейрони втратили аксони і стали секреторними клітинами.

Гормони кори надниркових залоз

Кора надниркових залоз виділяє три групи гормонів:

• пучкова зона виділяє глюкокортикоїди (гідрокортизон, кортизон і кортикостерон) -стероїди з різноманітним впливом на метаболізм вуглеводів та білків;

• клу­бочкова - мінералокортикоїди (альдостерон, дезоксикортикостерон), не­обхідні для підтримання балансу натрію та об'єму позаклітинної рідини;

• сітчаста - статеві гормони (андрогени, естрогени, прогестерон) і, частко­во, глюкокортикоїди.

Глюкокортикоїди

свою назву отримали через здатність підвищувати рівень цукру в крові шляхом стимуляції утворення глюкози в печінці У невеликій концентрації глюкокортикоїди активують, а у великій, навпаки, пригнічують імунні механізми організму. Важливою властивістю глюкокортикоїдів є їх протизапальна дія, пов'язана з тим, що вони знижують проникність судинної стінки і блоку­ють секрецію серотоніну, гістаміну, кінінів та систему плазмін-фібринолізин, а також пригнічують утворення антитіл.

Глюкокортикоїди й АКТГ також впливають:

- на нервову систему (збуд­жують її, спричиняють безсоння, ейфорію),

- на імунні та інші системи ор­ганізму.

Під час гострих стресових станів гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система активується в першу чергу і рівень глюкокортикоїдов у крові підвищується. Під час повторної і тривалої дії стресового чинника реакція поступово згасає.

Мінералокортикоїди

беруть участь у регуляції мінерального обміну і водного балансу організму.

Найактивнішим з них є альдостерон. Під його впливом посилюється реабсорбція натрію і зменшується реабсорбція калію у ниркових канальцях, а це призводить до затримки іонів натрію і хлору в організмі і до збільшення виділення іонів калію та водню.

На відміну від глюкокортикоїдів, мінералокортикоїди посилюють роз­виток запальних процесів за рахунок підвищення проникності капілярів і серозних оболонок. Вони також беруть участь у регуляції тонусу крово­носних судин і сприяють підвищенню артеріального тиску.

Статеві гормони

кори надниркових залоз мають значення для розвит­ку статевих органів у ранньому дитячому віці і для появи вторинних ста­тевих ознак у той період, коли секреторна функція їх ще незначна. Крім того, естрогени проявляють антисклеротичний ефект (насамперед у жінок). Статеві гормони (особливо андрогени) сприяють обміну білків, стимулюючи їх синтез в організмі.

Андрогени сітківкової зони мають анаболічну дію та сприяють розвитку вторинних статевих ознак, у чоловіків підвищують лібідо.