Колегіум № 11
Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів
Розвиток театрального мистецтва в Україні в XVIII – XX ст. Реферативна робота Виконала:
Учениця 9–А класу
Профатило Софія
Науковий керівник:
Вчитель української літератури
Кольвах Анна Дмитрівна
М. Новомосковськ
2016 р.
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………..1
Театральне мистецтво в Україні…………………………….3
Становлення та розвиток театру М. Садовського………....8
Історія розвитку Одеського театру………………………….11
Театральне мистецтво на початку XX ст. …………………19
Список використаної літератури……………………………….21
ВСТУП
Театр - видовищний вид мистецтва, що представляє собою синтез різних мистецтв - літератури, музики, хореографії, вокалу, образотворчого мистецтва. Дія завжди відбувається на сцені, на узвішші, завдяки чому глядачі можуть бачити спектакль з будь-якого кінця залу. Головні виконавці – актори. Актор – це не обов`язково жива людина, це може бути и лялька, адже головне щоб виразність дії була донесена до глядача, яка дає йому можливість проявити емоції, адже саме за цим люди йдуть в театр. Емоції можуть бути найрізноманітніші: від печалі до радості, від сліз до бурхливих веселощів, від спокою до гніву. На відміну від кінематографа, жоден глядач не залишається байдужим – це и є мета вистави, це магія живого спілкування між глядачем і актором.
Існують безліч жанрів театру, але основними з них є:
Опера – вид театрального мистецтва, в якому драматична дія тісно злито з вокалом, оркестровою музикою та інколи танцем.
Балет – це вид сценічного мистецтва; спектакль, зміст якого втілюється в музично-хореографічних образах. В основі класичного балетного спектаклю лежить певний сюжет, драматургічний задум.
Театр ляльок – одна з різновидів лялькового виду мистецтва, в який входять мультиплікаційне і не мультиплікаційне анімаційне кіномистецтво. У виставах театру ляльок зовнішність і фізичні дії персонажів зображаються об'ємними і плоскими ляльками (ляльками-акторами). Слід зазначити, що словосполучення «ляльковий театр» є некоректним і ображає професійну гідність лялькарів, оскільки прикметник «ляльковий» асоціюється з поняттям «несправжній».
Пантоміма – це мистецтво створення художнього образу за допомогою міміки і пластики людського тіла, без використання слів.
Драматичний театр – на відміну від інших видів сценічного мистецтва, вистава в драматичному театрі грунтується на літературному творі – драмі.
У всі часи театр представляв собою колективне мистецтво. У створенні вистави, крім акторів, участь приймають: режисер, композитор, хореограф, костюмери, гримери. Також у цей колектив можуть входити касири, робітники сцен, білетири.
І тільки якщо всі вони стають співавторами, спектакль перетворюється у твір мистецтва. Велика відповідальність при його творенні покладається на режисера-постановника, оскільки саме повинен передати задум драматурга, створити необхідну атмосферу дії, вибудувати композицію спектаклю таким чином, аби вона якомога глибше і яскравіше донесла до глядача основну його ідею.
Цей процес надзвичайно складний особливо тоді, коли драматурга і режисера розділяє значний часовий проміжок: необхідно передати атмосферу тієї епохи, у межах якої розгортається дія спектаклю, відтворите специфіку побуту, особливості костюмів тощо. Саме це і допомагає зробити режисерові художник, а музичне оформлення, що покладається на композитора, дає змогу посилити драматичне напруження дії, створити важливий емоційний фон спектаклю.
