Вібрація

Вібрація—це такі масажні прийоми, за яких масажованим тканинам за допомогою рук масажиста або спеціальних апаратів передаються коливні рухи різної швидкості та амплітуди (мал. 29). Вібрація буває безперервною або уривчастою.

Безперервна вібрація полягає в тому, що масажист, не відриваючи руки від ділянки тіла, робить ритмічні різної амплітуди коливні рухи на певній локальній ділянці (стабільна вібрація) або вздовж ділянки (лабільна вібрація). Інтенсивність дії безперервної вібрації залежить від кута між пальцями і масажованою поверхнею — сила вібрації збільшується, коли він наближається до прямого. Прийом проводять протягом 5—10 с. На кожну точку застосовують від 5 до 10 таких вібрацій, які чергують із погладжуванням.

Ручний безперервний вібраційний масаж виконують долонною поверхнею кінчика фаланги одного пальця (частіше І, II або III), долонною поверхнею кількох пальців, долонею або кистю, стиснутою в кулак (на спині, животі, стегнах).

Уривчасту вібрацію виконують ударами кінчиків пальців, усієї долоні, ліктьовим краєм кисті чи кистю, стиснутою в кулак. Кисть рухається тільки в променезап'ястковому суглобі, а після нанесення удару її негайно відривають від масажованої ділянки.

Допоміжні прийоми: стрясання, струшування, підштовхування, пунктування, рубання, поплескування, стьобання.

Стрясання виконують кінчиками І і II пальців або долонями, розміщеними з обох боків масажованої ділянки. Виконують швидкі коливні рухи в горизонтальному або вертикальному напрямках, зміщуючи тканини праворуч — ліворуч, угору — вниз.

Струшування виконують на кінцівках для швидкої активізації кровообігу та розслаблення м'язів. Масажист бере обома руками кисть пацієнта, ледь-ледь натягує його руку і коливними рухами у вертикальному напрямку виконує ритмічні з невеликою амплітудою струшування повільно відводячи руку в різних напрямках. Струшуючи ногу, масажист обхоплює однією рукою ступню хворого за п’яту, а другою підтримує за тил стопи.

Мал. 29. Різновиди вібрації

Підштовхування виконують з метою масажу внутрішніх органів— шлунка, кишок та ін. Ліва рука масажиста легко надавлює на місце проекції масажованого органа, вправа короткими ритмічними поштовхами — на сусідню ділянку і підштовхує його до лівої руки.

Пунктування виконують подушечками одного або декількох пальців на невеликих ділянках тканин, які щільно лежать на кістковій основі, в місцях перелому, на невеликих м'язах, сухожилках, зв'язках, нервових стволах та місцях виходу нервів. Рухи подібні до вибивання дробу барабанною паличкою чи до роботи на друкарській машинці.

Рубання здійснюють ліктьовим краєм кисті. Положення кисті середнє між пронацією і супінацією, пальці трохи розведені і розслаблені. По поверхні тіла ударяють мізинцем послідовно обома руками на відстані 2—3 см одна від другої зі швидкістю 250—300 ударів за 1 хв, то слабше, то сильніше. Рухи тільки в променезап'ястковому суглобі, долоні масажиста повернуті одна до одної, переміщуються вздовж масажованої ділянки.

Поплескування виконують долонною поверхнею однієї або позмінне обох кистей, пальці трохи зігнуті. Кисті перебувають у положенні про-нації, розслаблені і здійснюють згинання та розгинання в променезап'ястковому суглобі. Між долонею і шкірою утворюється повітряна подушка — це пом'якшує удари і збільшує ефективність прийому.

Стьобання — це такий прийом, коли тканини зазнають доторкуючих ударів у вигляді поплескуючих рухів одним пальцем, декількома пальцями або усією долонею. Цей прийом частіше використовують у хворих із парезами м'язів і в косметичній практиці.

Методичні вказівки

1. Вібрація не повинна завдавати болю.

2. Сила та інтенсивність прийому залежить від кута між масажованою кистю і тілом — чим ближче до 90°, тим сильніша дія.

3. На одній ділянці проводять не більше ніж 10-секундну вібрацію.

4. На внутрішній поверхні стегна, підколінній ділянці, в місцях проекції внутрішніх органов (нирок, серця) постукування та рубання забороняються.