Розтирання
Це більш енергійний прийом, ніж погладжування. Під час розтирання рука масажиста не ковзає по шкірі, як під час погладжування, а поступовими, прямолінійними або коловими рухами, утворюючи поперед себе складку шкіри у вигляді валика, виконує зсування, розтягнення тканин і перетирання в них патологічних затвердінь та відкладень. Напрямок масажних рухів під час розтирання визначається конфігурацією, анатомічною будовою суглобів, сухожилків, м'язів, а також локалізацією патологічних деформацій тканин, а не ходом лімфатичних і кровоносних судин (мал. 27).
Найчастіше розтирання виконують пальцями, ліктьовим краєм та опорною частиною кисті.
На невеликих поверхнях розтикають подушечками II або III і IV пальців; 1 палець руки використовують при цьому як опору. Розтирання великих поверхонь тіла проводять усіма пальцями. Якщо розтирають тільки великим пальцем, то інші є опорою. Інколи необхідно розтирати тканини великими пальцями обох кистей, які рухаються у протилежних напрямках. Таке розтирання найбільш показане, коли здійснюють масаж сухожилків, синовіальних бурс, малих суглобів та ін.
У місцях масивних апоневрозів, фасцій розтирання проводять кістковими виступами тильної поверхні пальців кисті, зігнутої в кулак. Щоб подіяти на тканини, які розташовані глибше, розтирають кулаком однієї руки повільно, коловими, спіралеподібними рухами вздовж чи впоперек, супроводжуючи цей прийом погладжуванням долонею другої руки. Розтирання кістковими виступами кисті або кулаком застосовують на великих поверхнях зі значними м'язовими і фасціальними прошарками (на спині, попереку, стегнах). На великих поверхнях розтирання можна зробити також ліктьовим краєм кисті або передпліччя. Під час розтирання суглобів рекомендують одночасно рухати ними.
Допоміжними прийомами розтирання е гребенеподібний, щипцеподібний, пиляння, стругання, штрихування.
Гребенеподібне розтирання виконують кістковими виступами основних фаланг кисті, зігнутої в кулак, на поверхнях із масивними м'язо-фасціальними утвореннями.
Пиляння роблять ліктьовим краєм кистей, розташованих паралельно одна до другої на відстані 1—2 см. Кисті рухаються у протилежних напрямках і одночасно переміщуються вздовж масажованої ділянки. Цей прийом використовують на великих поверхнях з розвинутими м'язами.
Мал. 27. Різновиди розтирання
Масажист рухає долоні в поперечному напрямку щодо м'язових волокон. Між долонями обов'язково утворюється складка шкіри.
Штрихування здійснюють подушечками кистьових фаланг І, II і III пальців окремо або разом, складеними „лопаткою”. Пальці повинні бути випрямлені, максимально розігнуті І розміщуватися під кутом 300 до масажованої поверхні. Його застосовують у лікуванні контрактур, деформацій, шкірних рубців, спайок внутрішніх органів.
Стругання. Виконують однією або обома руками, які рухаються послідовно, тобто одна рука за другою. Цей прийом нагадує стругання. Пальці складені, максимально розігнуті в суглобах, короткими поступовими рухами занурюються в тканини і, утворюючи поперед себе валик, зміщують тканини масажованої ділянки. Використовують за наявності великих рубцевих уражень шкіри і в тих випадках, коли треба уникнути дії на уражену ділянку шкіри.
Перетинання виконують променевим краєм кисті з максимальним відведенням великих пальців. Під час перетинання обома руками кисті масажиста, зведені одна до другої тильними поверхнями на відстані 2—3 см, виконують від себе і до себе зміщення підлеглих тканин. При перетинанні обов'язково має утворюватися валик із підлеглих тканин.
Щипцеподібний прийом виконують І і II або І, ІІ і III пальцями, які розставляють, наче щипці, щоб обхопити ділянку тканин і, помірно їх здавлюючи, рухати руки поздовжньо. Щипцеподібним прийомом розтирають сухожилки, невеликі м'язи, рубцеві зрощення, вуха і т. ін.
Методичні вказівки
1. Розтирання виконують в основному на суглобах, зв'язках, сухожилках та ділянках, які мало постачаються кров'ю.
2. Розтирання можна виконувати в усіх напрямках і не обов'язково по ходу крові та лімфи.
3. Під час розтирання шкіра зсовується разом з рукою масажиста з обов'язковим утворенням складки шкіри.
4. Розтирання суглобів, зв'язок, сухожилків слід поєднувати з пасивними рухами.
5. Під час розтирання масажист повинен стежити за тим, щоб не пошкодити шкіру.