Гостра променева хвороба

Особливості гострого перебігу променевого ураження, а також специфіка близьких та віддалених наслідків зумовлюють методичні підходи і засоби ЛФК.

Хворим з легкою формою ГПХ спочатку призначають палатний режим. Заняття ЛФК проводять мало груповим (по 6—8 осіб) методом, однак з урахуванням індивідуальних особливостей організму, статі та віку. Оскільки найхарактернішою особливістю легкого перебігу захворювання є наявність симптомів астенічного стану, то ЛФК має бути спрямована передовсім на поліпшення функцій ЦНС, нормалізацію процесів збудження та гальмування. Призначають РГГ і ЛГ, які спочатку проводять з малим, а потім — із середнім навантаженням. У першій половині лікувального курсу призначають прості вправи, які не потребують напруженої уваги. До заняття поступово включають більш різноманітні вправи зі складнішою координацією. Вправи виконують ритмічно, в спокійному темпі. Після відносно важких вправ необхідно включати дихальні. У заняттях ЛФК застосовують загальнорозвиваючі вправи основної гімнастики з гімнастичними предметами (набивними м'ячами, палицями, булавами), на тренажерах (велоергометрі, комплексі «Здоров'я», гребному тренажері, біговій доріжці). Слід, однак, дуже обережно використовувати тренажери силового напрямку (тренажер-штанга, ролер) або на деякий час виключити їх зовсім.

Утім, необхідно мати на увазі, що ушкоджуюча дія іонізуючих випромінювань значною мірою залежить від концентрації кисню в опроміненому організмі. Показано, що підвищення адаптації до гіпоксії зумовлює радіозахисний ефект, оскільки при цьому нормалізується інтенсивність вільнорадикальних процесів, збільшується потужність антиоксидантної системи, підвищується активність ключових ферментів дихального циклу. За даними наукових праць з фізіології м'язової діяльність, фізичної культури і спорту, гіпоксичний стан (інакше—анаеробний режим) в організмі створюється за рахунок високоінтенсивних вправ швидкісно-силового напрямку. У ЛФК вправи такої інтенсивності неприпустимі. Тому токсичний стан у заняттях ЛФК на даному етапі забезпечується за рахунок чергування гімнастичних вправ з подовженим видихом і затримками дихання. Доцільно інтервали спокійної рівномірної ходьби змінювати прискореннями. Інтервали прискорень включають також під час виконання вправ на велотренажері, гребному тренажері, біговій доріжці.

З переходом на вільний режим розширюється арсенал засобів ЛФК та інтенсивність навантаження. Застосовують більш складні вправи на координацію, увагу, рівновагу. Включають прогулянки, рухливі ігри доповнюють деякими спортивними іграми (бадмінтон, настільний теніс, волейбол). Слід звертати увагу на емоційну сторону занять. Вони повинні сприяти появі бадьорості та доброго настрою. Заняття доцільно проводити на відкритому повітрі. ЛГ доповнюють прийомами самомасажу і масажу.

В умовах амбулаторного і санаторно-курортного лікування, перебування в будинку відпочинку розширюється рухова активність хворих. Використовують РГГ і загальнооздоровчу гімнастику, окремі види спорту. спортивні ігри. Дуже ефективні лижні, прогулянки взимку і регулярні пішохідні прогулянки та ближній туризм улітку, навесні та восени. Вони позитивно впливають на нервово-психічну сферу хворого, який переніс ГПХ, виявляють тренуючий вплив на серцево-судинну, дихальну системи, підвищують загальну опірність організму. Радісні емоції викликають також рибна ловля, полювання.

У осіб із ГПХ середньої важкості та з важкими формами ГПХ методика ЛФК тісно пов'язана з періодом розвитку хвороби. Якщо відсутні симптоми, які є протипоказанням до призначення ЛФК (галюцинації, неадекватні реакції та ін.), ЛФК призначають у період «позірного благополуччя» (прихований період). У палатних умовах (або в спеціальному залі) індивідуально або малогруповим методом хворі виконують найпростіші загальнорозвиваючі вправи, ходьбу, динамічні та статичні дихальні вправи. Побудова занять передбачає поєднання загального t місцевого впливу за допомогою включення спеціальних вправ для нормалізації функцій ЦНС, органів кровообігу і травлення. Заняття проводять у повільному темпі. Вправи чергують із паузами для відпочинку і вправами на розслаблення. Під час занять повинна бути спокійна, дружелюбна психоемоційна обстановка.

У період розпалу хвороби ЛФК спрямована на підвищення загального тонусу організму, психоемоційного стану, запобігання застійним явищам, пролежням. ЛФК призначають з урахуванням переважного ураження ЦНС з різкими астеноневротичними проявами, серцево-судинної системи, травного тракту, гематологічних симптомів. У початковий період хворому призначають ліжковий режим. Заняття проводять індивідуально в положенні лежачи з використанням декількох найпростіших загальнорозвиваючих вправ малої інтенсивності (вправи для рук і ніг стоп, кистей та пальців рук). Для зменшення задишки широко включають дихальні вправи, між гімнастичними вправами — тривалі та короткочасні паузи. Тривалість занять від 5 до 15 хв.

Після зменшення клінічних проявів хворого переводять на палатний режим. Заняття ЛФК проводять спочатку в положенні сидячи, потім — стоячи. Розширюється арсенал гімнастичних вправ, використовують вправи з легким обтяженням (булави, гімнастичні палиці, легкі гантелі). Інтенсивність навантажень регулюють за рахунок включення дихальних вправ, пауз відпочинку, вправ на розслаблення.

Хворі на ГПХ з огляду на різке зниження імунного захисту дуже чутливі до простудних та інфекційних захворювань. Це потребує проведення занять у комфортних температурних умовах, усунення протягів, поступового зниження температури з метою загартування, дотримки правил асептики. Слід також враховувати нестійкість нервово-психічної сфери хворих, їх схильність до необґрунтованих поведінкових реакцій, конфліктів .з оточуючими. В цих випадках необхідні терпиме, тактовне ставлення до хворого, роз'яснення значення ЛФК у системі загальних лікувальних заходів.

У період одужання хворих переводять на вільний режим. У заняттях ЛФК використовують гімнастичні вправи без предметів і з булавами, палицями, гантелями, набивними м'ячами, на тренажерах (гімнастичній стінці, велотренажері та ін.). Включаються рухливі ігри та елементи спортивних ігор, масаж і засоби самомасажу.

У період віддалених наслідків перенесеної ГПХ враховують їх характер. У разі повного відновлення працездатності та відсутності серйозних відхилень у стані здоров'я особам, які перехворіли на ГПХ, показані загальнооздоровчі форми фізичної культури, суворо регламентовані відповідно до індивідуальних можливостей організму (фізичного стану). При цьому перевагу слід надати заняттям у змішаному аеробно-анаеробному режимі.