- •Загальні поняття про лікувальну фізкультуру Загальні положення
- •Загальні показання та протипоказання
- •Фізіологічні механізми лікувальної дії фізичних вправ
- •Організація лікувально? фізкультури в системі медичної реабілітації
- •Засоби лікувальної фізкультури
- •Режими рухової активності
- •Облік ефективності лікувальної фізкультури
- •Гіпертонічна хвороба
- •Ішемічна хвороба серця
- •Інфаркт міокарда
- •Лікувальна фізкультура для осіб із захворюваннями органів дихання
- •Пневмонія
- •Бронхіальна астма
- •Туберкульоз легень
- •Захворювання кишок
- •Захворювання жовчовивідних шляхів
- •Спланхноптоз
- •Грижа стравохідного отвору діафрагми
- •Лікувальна фізкультура в клініці захворювань нервової системи
- •Гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт)
- •Черепно-мозкова травма
- •Захворювання та травми периферичної нервової системи
- •Неврит лицевого нерва
- •Лікувальна фізкультура в хірургії
- •Режим № 1 — суворий ліжковий
- •Режим № 2 — розширений ліжковий
- •Режим № 3 — напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 — вільний
- •Режим № 1 — суворий ліжковий
- •Режим № 2—розширений ліжковий
- •Режим № 3—напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 — вільний
- •Лікувальна фізкультура в травматології
- •Перший період (іммобілізацІйнин)
- •Другий період (постіммобілізаційний)
- •Третій період (відновний).
- •Переломи й ушкодження верхньої кінцівки
- •Компресійні переломи хребта
- •Ушкодження нижньої кінцівки
- •Оцінка ефективності лікувальної фізкультури
- •Лікувальна фізкультура в педіатрії
- •Гіпотрофія
- •Запалення легень
- •Гостра пневмонія у дітей дошкільного і шкільного віку
- •Гострий бронхіт
- •Хронічний рецидивуючий бронхіт
- •Бронхіальна астма
- •Ревматизм
- •Гіпертонічна хвороба
- •Гастрит
- •Дискінезія жовчовивідних шляхів
- •Пієлонефрит
- •Ожиріння
- •Кривошия
- •Плоска стопа
- •Сколіоз
- •Лікувальна фізкультура в акушерстві та гінекології клініко-фізіологічне обгрунтування
- •Лікувальна фізкультура в акушерстві
- •Фізичні вправи для жінок із нормальним перебігом вагітності
- •У перший період вагітності
- •Другий період вагітності (17—32 тиж).
- •Вади серця
- •Артеріальна гіпотензія
- •Гіпертонічна хвороба
- •Коригуюча гімнастика для вагітних із неправильним положенням плода
- •Лікувальна гімнастика для жінок із вузьким тазом
- •Гімнастика у ранній післяпологовий період
- •Гімнастика у пізній післяпологовий період
- •Лікувальна гімнастика для породіль із розривами промежини
- •Лікувальна гімнастика для породіль із розходженням лобкового зрощення
- •Лікувальна гімнастика після кесаревого розтину
- •Запальні захворювання жіночих статевих органів
- •Лікувальна фізкультура для жінок з аномаліями положення матки
- •Лікувальна фізкультура для осіб, уражених променевою хворобою
- •Гостра променева хвороба
- •Хронічна променева хвороба
- •Комбіновані форми уражень
- •Лікувальна фізкультура в стоматології
- •Показання до. Призначення хворому лфк, режим рухів, форми занять
- •Переломи щелеп і контрактури
- •Гнійно-запальні процеси в щелепно-лицевій ділянці
- •Реконструктивні та пластичні операції в щелепно-лицевій ділянці
- •Аномалії прикусу в дітей
Режим № 1 — суворий ліжковий
Завдання режиму: забезпечення фізичного і психічного спокою; профілактика ускладнень найближчого післяопераційного періоду (ателектазу, пневмонії, тромбоемболії), сприяння перебудові організму, формування тимчасових компенсаторних реакцій; поступова підготовка хворого до самостійного переходу в положення сидячи.
Зміст режиму. У перші години після операції хворі повинні перебувати в горизонтальному положенні. У цей період допускаються повороти хворих на бік та інші прийоми штучного збільшення рухової активності, але вони потребують лікарського контролю, оскільки можливе погіршення функції кровообігу і дихання. Важливо забезпечити аспірацію мокротиння, своєчасне спорожнення сечового міхура, не допустити здуття кишок, западання язика.
Після зменшення залишкової дії наркозу і пробудження хворих за відсутності гіпотензії та симптомів ішемії головного мозку головний кінець ліжка поступово піднімають. Під голову підкладають невисоку подушку. Хворого спонукають до відкашлювання мокротиння. При цьому грудну клітку фіксують руками на боці операційної рани. Рекомендують статичне діафрагмальне дихання (8—10 глибоких дихальних рухів щогодини) .
Поступово хворим надають положення з трохи піднятою головою і зігнутими ногами. Використовують опору для сідниць та стегон. Кут встановлення головної рами функціонального ліжка не повинен перебільшувати 15° — цим забезпечують найменше гравітаційне навантаження від маси частин тіла, які містяться вище від зони оперативного доступу, що пов'язано з больовим синдромом.
При цьому режимі перехід хворих у положення сидячи, в тому числі пасивний, забороняється. Але необхідно стежити за своєчасністю розширення цього рухового режиму, оскільки тривале обмеження фізичної активності може призвести до дисфункцій кровообігу та дихання. Тому за умови відносно доброго стану і самопочуття хворих доцільні елементарні активні рухи в дистальних відділах кінцівок, а також короткочасне. (5—7 с) помірне статичне напруження основних м'язових груп.
У разі нормального перебігу післяопераційного періоду орієнтовний термін перебування на режимі—перші години після операції (з моменту завершення операції до закінчення залишкової дії наркозу, який затримує можливість активних рухів).
Режим № 2—розширений ліжковий
Завдання режиму: активізація легеневого кроно- і лімфообігу з метою прискорення розсмоктування транссудату, ексудату і запобігання ускладненням; профілактика парезу кишок і сечового міхура; допомога мобілізації компенсаторних реакцій; підготовка хворих до самостійного переходу в положення стоячи і до ходьби.
Зміст режиму: дозволяються повільні повороти тулуба, самостійний перехід в положення сидячи, опустивши ноги, і короткочасне перебування в положенні сидячи. Для активізації вентиляційної функції оперованої легені рекомендується положення хворого в ліжку лежачи на здоровому боці. Допускаються прості рухи для здійснення туалету, самостійне прийняття їжі.
Необхідно стежити і за характером укладання хворого в ліжко. Важливо, щоб у положенні лежачи на спині голова не відхилялась у бік. Під плече, що западає, підкладають невелику .подушку.
Якщо хворого непокоїть біль у зоні післяопераційного шва, головну раму функціонального ліжка піднімають до 35°, що зменшує напруження оперованих тканин. Хворому необхідна допомога в збільшенні об'єму рухів у плечовому суглобі на боці виконаної операції.
Процедури ЛГ проводять по 8—10 хв індивідуальним методом. Впра-. ви виконують у положеннях напівлежачи та сидячи в повільному темпі з паузами для відпочинку. У комплексі переважають спеціальні дихальні вправи, їх співвідношення з іншими 2:1, 1:1. Доцільно, щоб хворі виконували їх і самостійно 3—5 разів на день (мал. 15).
Для підготовки до вставання та ходьби виконують повороти тулуба, перехід у положення сидячи за допомогою методиста, імітацію ходьби, лежачи на спині. Щоб краще розправлялась оперована легеня, хворий повинен по 8—10 разів на день надувати кисневу подушку (гумову камеру), а хворі діти—гумові іграшки.
Застосовують легкий масаж кінцівок, грудної клітки і шиї, на що відводять 8—10 хв.
Орієнтовний термін перебування на режимі — 1—2 доби після операції.
