- •Загальні поняття про лікувальну фізкультуру Загальні положення
- •Загальні показання та протипоказання
- •Фізіологічні механізми лікувальної дії фізичних вправ
- •Організація лікувально? фізкультури в системі медичної реабілітації
- •Засоби лікувальної фізкультури
- •Режими рухової активності
- •Облік ефективності лікувальної фізкультури
- •Гіпертонічна хвороба
- •Ішемічна хвороба серця
- •Інфаркт міокарда
- •Лікувальна фізкультура для осіб із захворюваннями органів дихання
- •Пневмонія
- •Бронхіальна астма
- •Туберкульоз легень
- •Захворювання кишок
- •Захворювання жовчовивідних шляхів
- •Спланхноптоз
- •Грижа стравохідного отвору діафрагми
- •Лікувальна фізкультура в клініці захворювань нервової системи
- •Гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт)
- •Черепно-мозкова травма
- •Захворювання та травми периферичної нервової системи
- •Неврит лицевого нерва
- •Лікувальна фізкультура в хірургії
- •Режим № 1 — суворий ліжковий
- •Режим № 2 — розширений ліжковий
- •Режим № 3 — напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 — вільний
- •Режим № 1 — суворий ліжковий
- •Режим № 2—розширений ліжковий
- •Режим № 3—напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 — вільний
- •Лікувальна фізкультура в травматології
- •Перший період (іммобілізацІйнин)
- •Другий період (постіммобілізаційний)
- •Третій період (відновний).
- •Переломи й ушкодження верхньої кінцівки
- •Компресійні переломи хребта
- •Ушкодження нижньої кінцівки
- •Оцінка ефективності лікувальної фізкультури
- •Лікувальна фізкультура в педіатрії
- •Гіпотрофія
- •Запалення легень
- •Гостра пневмонія у дітей дошкільного і шкільного віку
- •Гострий бронхіт
- •Хронічний рецидивуючий бронхіт
- •Бронхіальна астма
- •Ревматизм
- •Гіпертонічна хвороба
- •Гастрит
- •Дискінезія жовчовивідних шляхів
- •Пієлонефрит
- •Ожиріння
- •Кривошия
- •Плоска стопа
- •Сколіоз
- •Лікувальна фізкультура в акушерстві та гінекології клініко-фізіологічне обгрунтування
- •Лікувальна фізкультура в акушерстві
- •Фізичні вправи для жінок із нормальним перебігом вагітності
- •У перший період вагітності
- •Другий період вагітності (17—32 тиж).
- •Вади серця
- •Артеріальна гіпотензія
- •Гіпертонічна хвороба
- •Коригуюча гімнастика для вагітних із неправильним положенням плода
- •Лікувальна гімнастика для жінок із вузьким тазом
- •Гімнастика у ранній післяпологовий період
- •Гімнастика у пізній післяпологовий період
- •Лікувальна гімнастика для породіль із розривами промежини
- •Лікувальна гімнастика для породіль із розходженням лобкового зрощення
- •Лікувальна гімнастика після кесаревого розтину
- •Запальні захворювання жіночих статевих органів
- •Лікувальна фізкультура для жінок з аномаліями положення матки
- •Лікувальна фізкультура для осіб, уражених променевою хворобою
- •Гостра променева хвороба
- •Хронічна променева хвороба
- •Комбіновані форми уражень
- •Лікувальна фізкультура в стоматології
- •Показання до. Призначення хворому лфк, режим рухів, форми занять
- •Переломи щелеп і контрактури
- •Гнійно-запальні процеси в щелепно-лицевій ділянці
- •Реконструктивні та пластичні операції в щелепно-лицевій ділянці
- •Аномалії прикусу в дітей
Режим № 3 — напівліжковий (палатний)
Завдання режиму. Сприяти підвищенню нервово-м'язового та емоційного тонусу, розвитку або швидкому відновленню адаптації серцево-судинної, дихальної систем і всього організму хворого до помірного фізичного навантаження. Сприяти швидкому відновленню життєво важливих функцій (кровообігу, дихання, травлення,обміну речовин). Стимулювати загальний та місцевий обмін речовин, сприяти поліпшенню окислювально-відновних процесів, усуненню, післяопераційного ацидозу, посиленню процесів регенерації у зоні оперативноговтручання. Сприяти зміцненню м'язів передньої черевної стінки, відновленню або поліпшенню функції органів травлення, усуненню застійних явищ у легенях, органах черевної порожнини, малого тазу тощо. Сприяти швидшому клінічному і функціональному одужанню хворого після операції.
Зміст режиму. Перебування у положенні сидячи до 50 % денного часу, самостійне ходіння по палаті, коридорі та до їдальні. Гігієнічну гімнастику виконують переважно у положенні лежачи та сидячи з використанням активних рухів кінцівок повної амплітуди, вправ для м'язів тулуба з обмеженою амплітудою у повільному темпі.
Індивідуальні та групові процедури ЛГ проводять інструктор або методист ЛФК, самостійні заняття — за індивідуальними комплексами ЛГ. Тривалість процедур 7—12 хв 2—3 рази на день. Темп рухів помірний та середній.
Дозована ходьба (прогулянка коридором, влітку — на свіжому повітрі, 100—150 м пройти за 4—5 хв).
Ігри: настільні та малорухливі. Елементи трудотерапії. Повітряні ванни від 5 до 20 хв. Водні процедури у вигляді обтирання водою індиферентної та кімнатної температури.
Показання до призначення режиму та його тривалість: 2-га — 5-та доба після апендектомії без післяопераційних ускладнень, 4—6-та доба після радикального грижорозтину; 3-тя — 10-та доба після резекції шлунка, ушивання проривної виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, холецистектомії, нефректомії, спленектомії, операції на кишках.
Режим № 4 — вільний
Завдання режиму. Головне завдання передопераційного (підготовчого) періоду — сприяти нормалізації фізіологічних процесів організму до меж, можливих за наявності основного хірургічного захворювання. Підвищити нервово-м'язовий, емоційний тонус і реактивність організму, поліпшити функціональний стан серцево-судинної, травної, дихальної систем та ін. (відповідно до клінічних показників). Протидіяти негативному впливу «пасивного» лікарняного режиму.
Головне завдання післяопераційного (перехідного від стаціонарного до амбулаторного і тренуючого) періоду — сприяти найшвидшому та найповнішому клінічному і функціональному одужанню, дальшому поліпшенню адаптації серцево-судинної, дихальної та інших систем до помірно зростаючого фізичного навантаження побутового характеру з метою зміцнення організму та швидкого відновлення працездатності.
Зміст режиму. Перебування у положенні сидячи чи стоячи понад 50 % денного часу. Гігієнічна гімнастика індивідуальним і груповим методами. Тривалість 10—15 хв. Процедури ЛГ індивідуальні та групові у палаті, кабінеті ЛФК, на свіжому повітрі. Вправи ЛГ виконуються у різних в. п. (лежачи, сидячи чи стоячи) уапомірному 1 середньому темпах. Тривалість процедур 15—20 хв 2—3 рази на добу. У разі розвитку атонії кишок використовують масаж живота (виключаючи ділянку оперативного втручання), хворих навчають самомасажу ;живота руками, тенісним м'ячем. Ходьба у повільному і середньому темпі у межах 2—3 поверхів, тривалістю 20—30 хв, 2 - 3 рази яа добу. Ігри: настільні та малорухливі. Рухливі ігри з елементами спортивного характеру дозволяють тільки після повного клінічного одужання. Повітряні ванни тривалістю від 20 хв до 2 год. Водні процедури: обтирання, обливання зі зниженням температури до кімнатної. Сонячні ванни — від 5 до 10 хв.
Показання до призначення режиму та його тривалість: 6-та—8-ма і наступна доба після апендектомії, 10—12-та і наступна доба після резекції шлунка, ушивання проривної виразки, радикального грижорозтину; 12—15-та доба після операції на кишках, після резекції шлунка у слабких хворих, холецистектомії та інших великих операцій з ускладненим перебігом післяопераційного періоду.
Протипоказання до призначення ЛФК в абдомінальній хірургії. У передопераційний період ЛФК не призначають хворим у важкому стані, зумовленому головним і супутнім захворюваннями, у разі загрози кровотечі, септичного стану, підозри на перфорацію виразки шлунка чи дванадцятипалої кишки та апендиксу, жовчного міхура; за наявності апендикулярного гнояка, абсцесів у черевній порожнині, малому тазі, злоякісних новоутворень, гострих запальних захворювань (панкреатиту, стенозуючого папіліту, пієлонефриту) та ін.
Після операцій на органах черевної порожнини режим активних рухів і навантаження під час занять ЛФК слід обмежити у випадках загального важкого стану хворих у зв'язку з кровотечею, шоком, ускладненнями під час операції та наркозу (зупинка серця, дихання, гострий тромбоз, емболія), наявністю недренованих абсцесів у черевній порожнині, поширеного перитоніту, післяопераційного панкреонекрозу, больового панкреатиту, гострої печінкової та ниркової недостатності, а також у слабких хворих з важкими захворюваннями та ускладненнями: кровотечею, септичним станом, гострою серцево-судинною недостатністю, підозрою на інфаркт легень, серця та ін.
Підвищення температури у зв'язку із запальними явищами у легенях не є абсолютним протипоказанням до занять лікувальною гімнастикою. У цих випадках необхідно настійно пропонувати хворим виконувати дихальні вправи за індивідуальним завданням, повороти тулуба в ліжку, підвищене положення тулуба, масаж грудної клітки та інші заходи.
РЕЖИМИ АКТИВНИХ РУХІВ ДО І ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЙ НА ОРГАНАХ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ
Хворим, які потребують негайних хірургічних втручань, призначають суворий ліжковий або розширений ліжковий режим. Залежно від стану їм також може бути призначений палатний режим. До проведення планових операцій хворі звичайно перебувають на палатному чи вільному режимі, коли за показаннями проводять психофункціональну підготовку, використовуючи засоби ЛФК, та навчають вправ, які застосовуватимуться невдовзі після операції.
В умовах хірургічного стаціонару після оперативних втручань послідовно "призначають диференційовані рухові режими зі зростаючим фізичним навантаженням.
