- •Загальні поняття про лікувальну фізкультуру Загальні положення
- •Загальні показання та протипоказання
- •Фізіологічні механізми лікувальної дії фізичних вправ
- •Організація лікувально? фізкультури в системі медичної реабілітації
- •Засоби лікувальної фізкультури
- •Режими рухової активності
- •Облік ефективності лікувальної фізкультури
- •Гіпертонічна хвороба
- •Ішемічна хвороба серця
- •Інфаркт міокарда
- •Лікувальна фізкультура для осіб із захворюваннями органів дихання
- •Пневмонія
- •Бронхіальна астма
- •Туберкульоз легень
- •Захворювання кишок
- •Захворювання жовчовивідних шляхів
- •Спланхноптоз
- •Грижа стравохідного отвору діафрагми
- •Лікувальна фізкультура в клініці захворювань нервової системи
- •Гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт)
- •Черепно-мозкова травма
- •Захворювання та травми периферичної нервової системи
- •Неврит лицевого нерва
- •Лікувальна фізкультура в хірургії
- •Режим № 1 — суворий ліжковий
- •Режим № 2 — розширений ліжковий
- •Режим № 3 — напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 — вільний
- •Режим № 1 — суворий ліжковий
- •Режим № 2—розширений ліжковий
- •Режим № 3—напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 — вільний
- •Лікувальна фізкультура в травматології
- •Перший період (іммобілізацІйнин)
- •Другий період (постіммобілізаційний)
- •Третій період (відновний).
- •Переломи й ушкодження верхньої кінцівки
- •Компресійні переломи хребта
- •Ушкодження нижньої кінцівки
- •Оцінка ефективності лікувальної фізкультури
- •Лікувальна фізкультура в педіатрії
- •Гіпотрофія
- •Запалення легень
- •Гостра пневмонія у дітей дошкільного і шкільного віку
- •Гострий бронхіт
- •Хронічний рецидивуючий бронхіт
- •Бронхіальна астма
- •Ревматизм
- •Гіпертонічна хвороба
- •Гастрит
- •Дискінезія жовчовивідних шляхів
- •Пієлонефрит
- •Ожиріння
- •Кривошия
- •Плоска стопа
- •Сколіоз
- •Лікувальна фізкультура в акушерстві та гінекології клініко-фізіологічне обгрунтування
- •Лікувальна фізкультура в акушерстві
- •Фізичні вправи для жінок із нормальним перебігом вагітності
- •У перший період вагітності
- •Другий період вагітності (17—32 тиж).
- •Вади серця
- •Артеріальна гіпотензія
- •Гіпертонічна хвороба
- •Коригуюча гімнастика для вагітних із неправильним положенням плода
- •Лікувальна гімнастика для жінок із вузьким тазом
- •Гімнастика у ранній післяпологовий період
- •Гімнастика у пізній післяпологовий період
- •Лікувальна гімнастика для породіль із розривами промежини
- •Лікувальна гімнастика для породіль із розходженням лобкового зрощення
- •Лікувальна гімнастика після кесаревого розтину
- •Запальні захворювання жіночих статевих органів
- •Лікувальна фізкультура для жінок з аномаліями положення матки
- •Лікувальна фізкультура для осіб, уражених променевою хворобою
- •Гостра променева хвороба
- •Хронічна променева хвороба
- •Комбіновані форми уражень
- •Лікувальна фізкультура в стоматології
- •Показання до. Призначення хворому лфк, режим рухів, форми занять
- •Переломи щелеп і контрактури
- •Гнійно-запальні процеси в щелепно-лицевій ділянці
- •Реконструктивні та пластичні операції в щелепно-лицевій ділянці
- •Аномалії прикусу в дітей
Неврит лицевого нерва
Клінічні ознаки: паралізований бік обличчя млявий, дряблий, порушено -мигання лрвік, не закривається очна щілина, рот перекошений у здоровий бік,кут рота з цього боку опущений, мова нерозбірлива. Найтяжче ускладнення невриту лицевого нерва — контрактура паретичних м'язів та поява синкінезій. Лікування комплексне: спеціальне положення (лейкопластична маска), лікувальна мімічна гімнастика (з 6—10-го дня захворювання), масаж, фізіотерапевтичні процедури.
Пасивно-активні вправи для мімічних м'язів (за В. В. Макаренею, 1992)
1. Відкривання та закривання рота з підтримуванням пальцями верхньої та нижньої губи на боці ураження.
2. Заплющування й розплющування очей за допомогою II пальця з підтримуванням IV пальцем верхньої губи на боці ураження.
3. Одночасне відведення кутів рота в лівий та правий бік і оскал зубів з підтримуванням І і II пальцями верхньої та нижньої губи на ураженому боці.
4. Витягування зімкнених губ уперед зі збереженням їх симетричності за допомогою пальців.
5. Нюхальні рухи з підтримуванням пальцями зовнішньог.о краю ніздрі та верхньої губи на ураженому боці.
6. Насуплювання брів за допомогою пальця, розташованого в ділянці надбрівної дуги, до утворення чіткої вертикальної складки.
7. Зморщування лоба (утворення виразних горизонтальних зморщок), II палець на надбрівній дузі для активної допомоги рухові брови.
8. Одночасне та почергово надування щік (губи притиснути пальцями однієї руки, щоб не виходило повітря, долонею другої натиснути на здорову щоку, щоб вона не надувалася).
9. Почергове та одночасне підгортання верхньої та нижньої губи за допомогою пальців (рот напіввідкритий).
10. Імітування посмішки з підтримуванням пальцем кута рота.
Темп виконання цих вправ повільний або середній. Кожну вправу на початку курсу повторюють 10—15 разів, потім кількість повторень збільшують щодня на 3—5 і поступово доводять до ЗО—40 разів. У .міру збільшення амплітуди самостійних рухів і сили скорочення паретичних м'язів слід зменшувати допомогу у виконанні вправ. Треба уникати втоми уражених м'язів. Підтримувати тонус м'язів на боці ураження і поліпшити проведення нервових імпульсів допомагає масаж.
Масаж починають з ділянки лоба погладжувальними рухами долонної поверхні пальців, потім виконують спіралеподібне розминання з напрямку від середньої лінії до скронь. Коловий м'яз ока масажують по верхньому краю від середньої лінії назовні, а по нижньому краю — у зворотному напрямку; масаж щоки виконують у напрямку від краю нижньої щелепи вгору до носа. Масаж верхньої губи, носа та підборіддя також проводять знизу вгору, тобто від кута рота до носа, від кінчика носа до перенісся і з-під краю нижньої щелепи до кута рота. Кожен прийом масажу рекомендується повторювати 5—8 разів, увесь сеанс виконувати кілька разів на день.
Якщо розвивається парез лицевого нерва, завдання ЛФК полягає у відновленні самостійних рухів м'язів обличчя з обох боків. Спеціальні вправи починають з виконання найпростіших рухів мімічних м'язів. Використовують артикуляційні рухи губ, починаючи з вимови голосних а,у, і, о та ін., а потім—кількох складів—ма-ма-ма-ма, чу-чу-чу-чу, мі-мі-мі-мі та ін.
Слід відзначити, що поєднання звуків б, в, п, ф, з зі звуками с та у важкі для вимови. Тому рекомендується давати хворому завдання на день для самостійного виконання перед дзеркалом найбільш важкозасвоюваних звуків і складів. Критерієм відновлення нормального стискання губ може бути здатність хворого свистіти на видиху та витягувати губи трубочкою.
