- •Загальні поняття про лікувальну фізкультуру Загальні положення
- •Загальні показання та протипоказання
- •Фізіологічні механізми лікувальної дії фізичних вправ
- •Організація лікувально? фізкультури в системі медичної реабілітації
- •Засоби лікувальної фізкультури
- •Режими рухової активності
- •Облік ефективності лікувальної фізкультури
- •Гіпертонічна хвороба
- •Ішемічна хвороба серця
- •Інфаркт міокарда
- •Лікувальна фізкультура для осіб із захворюваннями органів дихання
- •Пневмонія
- •Бронхіальна астма
- •Туберкульоз легень
- •Захворювання кишок
- •Захворювання жовчовивідних шляхів
- •Спланхноптоз
- •Грижа стравохідного отвору діафрагми
- •Лікувальна фізкультура в клініці захворювань нервової системи
- •Гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт)
- •Черепно-мозкова травма
- •Захворювання та травми периферичної нервової системи
- •Неврит лицевого нерва
- •Лікувальна фізкультура в хірургії
- •Режим № 1 — суворий ліжковий
- •Режим № 2 — розширений ліжковий
- •Режим № 3 — напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 — вільний
- •Режим № 1 — суворий ліжковий
- •Режим № 2—розширений ліжковий
- •Режим № 3—напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 — вільний
- •Лікувальна фізкультура в травматології
- •Перший період (іммобілізацІйнин)
- •Другий період (постіммобілізаційний)
- •Третій період (відновний).
- •Переломи й ушкодження верхньої кінцівки
- •Компресійні переломи хребта
- •Ушкодження нижньої кінцівки
- •Оцінка ефективності лікувальної фізкультури
- •Лікувальна фізкультура в педіатрії
- •Гіпотрофія
- •Запалення легень
- •Гостра пневмонія у дітей дошкільного і шкільного віку
- •Гострий бронхіт
- •Хронічний рецидивуючий бронхіт
- •Бронхіальна астма
- •Ревматизм
- •Гіпертонічна хвороба
- •Гастрит
- •Дискінезія жовчовивідних шляхів
- •Пієлонефрит
- •Ожиріння
- •Кривошия
- •Плоска стопа
- •Сколіоз
- •Лікувальна фізкультура в акушерстві та гінекології клініко-фізіологічне обгрунтування
- •Лікувальна фізкультура в акушерстві
- •Фізичні вправи для жінок із нормальним перебігом вагітності
- •У перший період вагітності
- •Другий період вагітності (17—32 тиж).
- •Вади серця
- •Артеріальна гіпотензія
- •Гіпертонічна хвороба
- •Коригуюча гімнастика для вагітних із неправильним положенням плода
- •Лікувальна гімнастика для жінок із вузьким тазом
- •Гімнастика у ранній післяпологовий період
- •Гімнастика у пізній післяпологовий період
- •Лікувальна гімнастика для породіль із розривами промежини
- •Лікувальна гімнастика для породіль із розходженням лобкового зрощення
- •Лікувальна гімнастика після кесаревого розтину
- •Запальні захворювання жіночих статевих органів
- •Лікувальна фізкультура для жінок з аномаліями положення матки
- •Лікувальна фізкультура для осіб, уражених променевою хворобою
- •Гостра променева хвороба
- •Хронічна променева хвороба
- •Комбіновані форми уражень
- •Лікувальна фізкультура в стоматології
- •Показання до. Призначення хворому лфк, режим рухів, форми занять
- •Переломи щелеп і контрактури
- •Гнійно-запальні процеси в щелепно-лицевій ділянці
- •Реконструктивні та пластичні операції в щелепно-лицевій ділянці
- •Аномалії прикусу в дітей
Гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт)
Розрізняють 3 етапи реабілітації хворих на інсульт: 1-й—ранній відновний (до 3 міс), 2-й—пізній відновний (до 1 року), 3-й—етап залишкових порушень рухових функцій (понад 1 рік).
Визначаючи завдання, засоби і методики ЛГ на цих етапах реабілітації, враховують призначений руховий режим та ступінь порушення рухових функцій. Використовують суворий та розширений ліжковий режими, напівліжковий (палатний) і вільний рухові режими. Розрізняють 1-й ступінь порушення рухових функцій (легкий парез), 2-й (помірний парез), 3-й (парез), 4-й (глибокий парез) і 5-й ступінь (плегія або параліч).
На ранньому відновному етапі лікування хворому послідовно призначають суворий ліжковий, розширений ліжковий (2а—26), палатний та вільний режим. Тривалість кожного рухового режиму залежить від стану хворого 1 ступеня порушень рухових функцій. Чим більші порушення рухових функцій виявлені/тим повільніше розширюються режими рухової активності.
Якщо хворому призначають суворий ліжковий режим (на 1—3 дні), заняття ЛФК протипоказані, хворому необхідно забезпечити спокій, медикаментозне лікування та лікування положенням. Укладають хворого в положення, протилежне позі Верніке—Манна. Це зменшує еластичність, запобігає розвиткові м'язових контрактур. Хворого укладають у положенні на спині, на боці. Положення хворого змінюють декілька разів на день (4—6 разів) на 30—60 хв залежно від його стану і тонусу м'язів паретичної кінцівки.
З 3-го по 15-й день хвороби призначають розширений ліжковий (2а) режим.
Завдання ЛФК.: поліпшення функцій серцево-судинної та дихальної систем, активізація моторики кишок, поліпшення трофіки тканин, запобігання пролежням, зниження м'язового тонусу, профілактика геміплегіч-них контрактур, підготовка до активного повороту на здоровий бік, стимуляція та відновлення ізольованих активних рухів у паретичних кінцівках.
Із засобів ЛФК у цьому руховому режимі використовують лікування положенням на спині, на боці, дихальні вправи, активні вправи для дрібних, середніх, а пізніше й для великих суглобів здорових кінцівок. З 3—6-го дня — пасивні рухи в суглобах паретичної кінцівки. Навчають вольового посилання імпульсів до рухів синхронно з ізольованим пасивним розгинанням передпліччя, згинанням голінки. .
Орієнтовно з 16-го по 21-й день хвороби призначається розширений ліжковий (26) руховий режим.
Завдання ЛФК.. посилення загальнотонізуючого впливу на хворого, навчання розслаблення м'язів здорової кінцівки, зниження м'язового тонусу в паретичних кінцівках, переведення хворого в положення сидячи, стимуляція відсутніх активних рухів у паретичних кінцівках, протидія патологічним синкінезіям, підготовка хворого до переводу його в положення стоячи, відновлення функції опори нижніх кінцівок та навичок самообслуговування здоровою кінцівкою.
Заняття ЛГ необхідно починати з пасивних вправ спочатку для здорової, а потім і для паретичної кінцівки. Під час виконання пасивних рухів велику роль відіграють вихідні положення окремих сегментів кінцівок. Пальці легше розгинаються, якщо кисть зігнута, передпліччя — якщо плече приведене, супінація передпліччя буде повноціннішою, якщо лікоть зігнутий, відведення стегна — повнішим у зігнутому положенні.
Під час виконання активних вправ необхідно застосовувати полегшені положення, використовуючи' ліжкові рами, блоки, гамачки для підтримання паретичної кінцівки.
Вправи виконують повільно, плавно, кожен рух — 4—8 разів. Спочатку кінцівка повертається у в. п. пасивно, з допомогою інструктора, потім — самостійно, а також з опорою. Особливу увагу слід приділятивідновленню руху І пальця (відведення, розгинання, протиставлення). Пасивно або активно протидіють патологічним синкінезіям. Для цього під дас виконання активних рухів ногою руки фіксують за головою або вздовж тулуба, кисті — під сідницями. їх також може фіксувати методист. Коли здорова рука хворого згинається, в цей час методист може пасивно розгинати паретичну руку. Використовують також вольове зусилля, наприклад, згинаючи ногу, хворий протидіє згинанню руки, удержуючи її вольовими зусиллями у розігнутому положенні.
Орієнтовний комплекс вправ лікувальної гімнастики для хворих на інсульт, яким призначено розширений ліжковий режим
1. В. п.—лежачи на спині, паретична нога в «коригованому» положенні, а паретична рука, з мішечком піску на долоні, вздовж тулуба. Згинання та розгинання у плечовому суглобі випрямленої здорової руки. 6—8 разів, темп середній, амплітуда повна.
2. В. п.— те саме, тільки паретичну руку хворого інструктор підтримує знизу в ліктьовому суглобі, а другою рукою фіксує кисть і пальці в положенні розгинання. Пасивне згинання та розгинання у плечовому суглобі випрямленої паретичної руки. 8—-10 разів. Темп повільний, рухи плавні, амплітуду збільшувати поступово.
3. В. п.—те саме. Пасивне згинання та розгинання в ліктьовому суглобі паретичноі руки хворого, зберігаючи розігнуте положення кисті та пальців. 5—б разів. Темп повільний, амплітуда повна, рухи плавні.
4. В. п.—те саме. Пасивна супінація та пронація кисті паретичної руки. 5—6 разів. Темп повільний, амплітуда повна, дихання спокійне.
5. В. п.— те саме. Пасивне відведення та приведення в плечовому суглобі випрямленої паретичної руки 6—8 разів.
6. В. п.—те саме, тільки паретична рука трохи відведена, передпліччя в середньому положенні. Пасивне згинання в суглобах пальців паретичної руки. Відведення та приведення І пальця. По 10—12 разів у кожному суглобі. Ді'хання довільне.
7. В. п.—те саме, паретичні кінцівки в «коригуючому» положенні, здорглзі — випрямлені. Відведення здорової ноги вбік із поверненням у в. п. 5—6 разів Амплітуда рухів повна, темп повільний, дихання не затримувати.
8. В. п.—те саме для паретичної руки. Інструктор рукою фіксує стопу під прямим кутом, а другою знизу підтримує голінку у верхній третині. Пасивне згинання та розгинання паретичної ноги в колінному та кульшовому суглобах. 8 - 10 разів. Темп повільний, згинання з максимально можливою амплітудою, а розгинання — з неповною.
9. В. п.—те саме для паретичної руки, паретична нога на валику. Згинання та розгинання пар етичної ноги у колінному та кульшовому суглобах. 8—10 разів. Темп повільний, амплітуда повна.
10. В. п.—те саме для паретичної руки. Інструктор рукою фіксує стопу паретичної ноги під кутом, другою підтримує знизу голінку у верхній третині. З допомогою інструктора виконати активне згинання та розгинання паретичної ноги в колінному та кульшовому суглобах. 8—10 разів. Темп повільний, амплітуда по можливості, активне згинання не підміняти пасивним рухом.
Завдання ЛФК у палатному та вільному рухових режимах: зниження м'язового тонусу, протидія геміплегічним контрактурам, додальше відновлення активних рухів, перехід у положення стоячи, навчання ходити, протидія синкінезіям, відновлювання навичок самообслуговування та прикладно-побутових рухів.
Завдання ЛФК, засоби і методика ЛГна пізньому відновному етапі та в період залишкових рухових порушень залежить від ступеня порушень рухової функції. Так, наприклад, за наявності 1-го ступеня (легкий парез) завданнями ЛФК е загальнотонізуючий вплив на брї-айізм, зміцнення м'язів плечового поясу та спини, поліпшення постави, тренування ходіння, а за наявності 5-го ступеня (плегія—паралічу—активізація діяльності серцево-судинної та дихальної систем, навчання хворого самостійно повертатися на бік, підготовка до переходу в положення сидячи і стоячи, поліпшення опорної функції нижніх кінцівок, розслаблення м'язів здорових кінцівок, зниження тонусу м'язів, протидія контрактурам, поліпшення трофіки паретичних кінцівок та розширення навичок самообслуговування.
