Лікувальна фізкультура в клініці захворювань нервової системи

КЛІНІКО-ФІЗЮЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

ЛФК у неврологічній клініці е методом відновної терапії, її широко застосовують у лікуванні післятравматичних станів, судинних та інфекційних уражень центральної та периферичної нервової системи.

Застосування ЛФК сприяє більш повноцінному функціональному відновленню порушеної рухової активності, загальному оздоровленню організму, скороченню термінів непрацездатності, якнайшвидшій фізичній та трудовій реабілітації.

ЛФК призначають особам із захворюваннями нервової системи як метод патогенетичної, неспецифічної, комплексної терапії та профілактичної медицини.

Патогенетичний характер цього лікування полягає в тому, що він не тільки допомагає усунути причину захворювання, а й змінює характер перебігу хвороби, умови її виникнення та наслідки. На тлі патологічного процесу ЛФК змінює патологічні міжсистемні співвідношення. Вона являє собою неспецифічний вид терапії, справляє не лише місцевий, а й загальний вплив на весь організм хворого. ЛФК змінює реактивний стан організму, сприяє якнайшвидшому функціональному відновленню організму хворого.

Важлива роль належить ЛФК як засобу профілактики різних ускладнень, які пов'язані з розвитком основного патологічного процесу (недостатня рухомість у суглобах, контрактури, анкілоз, порушення координації тощо).

Таким чином, у клініці захворювань нервової системи ЛФК є методом природно-біологічного змісту, який використовує основну функцію людини—рух, що призначається хворим у вигляді спеціальних фізичних вправ. Будучи біологічним стимулятором сприятливих реакцій, вона забезпечує активне Залучення хворого до лікувального процесу, стимулює, та удосконалює фізіологічні процеси, властиві людині.

Продукти білкового обміну, що створюються в тканинах під час виконання фізичних вправ, стимулюють тканинний обмін і сприяють змінам нервово-м’язового тонусу.

Стимулююча дія фізичних вправ на фізіологічні процеси, що перебігають в організмі хворих із захворюваннями нервової системи, здійснюється через нервово-ендокринно-гуморальні механізми.

Нервова ланка механізму дії ЛФК пояснюється такими чинниками:

1. Усунення застійного вогнища збудження в корі великого мозку, що розвивається у зв'язку з патологічним процесом на периферії або в різних внутрішніх органах. Пригнічення та усунення цього негативного вогнища збудження здійснюється завдяки фізичним вправам через рецепторну систему, яка впливає на кортикальну діяльність за принципом зовнішнього гальмування.

2. Нормалізація динаміки основних нервових процесів кори великих півкуль головного мозку, їх сили, рухливості та врівноваження. Регулювальна роль цих процесів у життєдіяльності людини стимулюється під впливом систематичного застосування фізичних вправ.

3. Удосконалення умовнорефлекторної діяльності між корою великого мозку, підкірковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами та м'язами, які працюють. Вона поліпшується за рахунок рефлекторної діяльності через прямі та зворотні зв'язки, що йдуть від ЦНС до периферії.

4. Активне включення хворого в лікувальний процес, у боротьбу з власним захворюванням, яке створює певну кортикальну настроєність,, що підкріплюється систематичним застосуванням спеціальних фізичних вправ. Це фактично забезпечує створення нової позитивної домінанти, яка пригнічує вогнища негативного застійного збудження (в тому числі й больового) у корі великого мозку. Під впливом добре проведених занять ЛГ та ознайомлення хворого з позитивними наслідками застосування ЛФК у нього виникають позитивні емоції, які перебудовують вегетативні зрушення, поліпшують кровопостачання та стан нервово-судинного тонусу. Хворий значно швидше одужує, скорочуються терміни непрацездатності, підвищуються можливості самообслуговування в клінічних умовах і в побуті.

Ендокринна ланка позитивної дії лікувальної гімнастики — це гормональна регуляція фізіологічних процесів в організмі. Гормони кори надниркової залози та передньої частки гіпофіза сприяють формуванню процесів адаптації до впливу зовнішніх чинників, у тому числі й до фізичних вправ. Це так звана гормональна система гіпофіз — кора надниркової залози.

Щитовидна-залоза значною, мірою регулює процеси обміну речовин (депонування; в .печінці вуглеводів у вигляді глікогену), забезпечення «циклу Кребса»-—ресинтезу глюкози та інші важливі біохімічні процеси, що відбуваються під яас м'язової діяльності.

У разі підвищеної секреції мінералокортикбідів мають місце бурхливі запальні реакції та відповідне інтенсивне створення імунних тіл. Функція ендокринних залоз регулюється ЦНС, яка має вирішальне значення у механізмі патогенезу.

Гуморальна ланка регуляції в механізмі позитивної дії ЛФК на організм хворого зумовлена циркуляцією в крові біологічно активних речовин і синтезу нуклеїнових кислот та білків, які посилюються під час виконання фізичних вправ і забезпечують рівень м'язової працездатності та обміну речовин в осіб із захворюваннями нервової системи.

Хімічні сполуки, що утворюються в організмі (гормони, метаболіти, іони водню, кисню, калію, кальцію та ін.), потрапивши в кров, розносяться по всьому організму, змінюють функції органів і систем.

Під час виконання м'язової роботи (фізичних вправ) у кров надходять гормони (адреналін, норадреналін та ін.), які справляють стимулюючу дію на роботу серця. Метаболіти, що утворюються у м'язах, розширюють артеріоли, які постачають кров до цих м'язів.

Унаслідок захворювань та гіпокінезії змінюється рефлекторна, регуляція, виникають патологічні рефлекси і патологічні домінанти, які порушують нормальний перебіг фізіологічних процесів в організмі.

Таким чином, фізичні вправи як неспецифічний біологічний стимулятор сприятливих реакцій е основним пусковим механізмом нейроендокринної та гуморальної регуляції організму під час лікування різних захворювань у неврологічній клініці.

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗКУЛЬТУРИ ЗА НАЯВНОСТІ ОКРЕМИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ТРАВМ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ