Захворювання кишок

Завдання ЛФК: ліквідація запального процесу, нормалізація секреторної, всмоктувальної та моторно-евакуаторної функції кишок, поліпшення крово- та лімфообігу в органах черевної порожнини і малого таза; зміцнення м'язів живота і тазового дна; регуляція внутрішньочеревного тиску; нормалізація нейрогуморальної регуляції травлення; поліпшення психоемоційного стану,

Протипоказання: виразковий коліт і хвороба Крона з кровотечами, різке загострення хронічного ентериту та коліту, виражена діарея, гострі перипроцеси.

Як спеціальні використовують вправи для м'язів передньої черевної стінки, спини, тазового дна, вправи на розслаблення, а також вправи зі струшуванням тіла (стрибки, підскоки), які позитивно впливають на моторно-евакуаторну функцію кишок.

Для хворих на хронічний коліт та дискінезію товстої кишки, які проявляються спастичними закрепами, в 1-й період ЛФК рекомендують виконувати вправи у в. п., що сприяє розслабленню передньої черевної стінки та зниженню внутрішньочеревного тиску (колінно-ліктьове, лежачи на спині, на боці та ін.). Положення стоячи не використовують. Протипоказані вправи, що спричинюють напруження м'язів живота, оскільки вони посилюють спастичні явища у кишках. Широко застосовують вправи на розслаблення з діафрагмальним диханням, елементарні вправи для кінцівок. Тривалість процедури ЛГ від 8—10 до 15 хв залежно від рухового режиму, із включенням пауз для відпочинку. У 2-й період ЛФК загальнозміцнювальні та спеціальні вправи виконують з різних в. п. у повільному та середньому темпі з акцентом на діафрагмальне дихання. Використовують вправи для м'язів передньої черевної стінки без натужування та для м'язів тазового дна. Тривалість процедури ЛГ до 20—25 хв (табл. 25). У 3-й період спеціальні вправи виконують з поступовим збільшенням навантаження, вправи з предметами, дозовану ходьбу. Згодом застосовують спортивні ігри, лижні прогулянки, плавання.

У хворих на хронічний коліт і дискінезію товстої кишки, які супроводжуються атонічними закрепами, у 1-й період застосовують загально-зміцнювальні та спеціальні вправи з повільним посиленням навантаження та силовими елементами. У 2-й період значно збільшують кількість вправ для м'язів спини (згинання, нахили, повороти тулуба), живота і тазового дна у поєднанні з глибоким діафрагмальним диханням. У 3-й період крім ЛГ показані пішохідні прогулянки, біг, плавання. Із спортивних ігор перевагу надають волейболу, тенісу, бадмінтону.

Методику ЛФК для хворих на хронічний ентерит будують подібно до методики для хворих на хронічний гастрит і коліт.

Поєднання Л Г та масажу значно поліпшує результати лікування захворювань кишок. Сегментарно-рефлекторний масаж починають з дії на паравертебральні зони Сіп—Civ, Dv—Dxii, Li—Ln. Рухи на животі здійснюють тільки за ходом годинникової стрілки. У разі спастичного закрепу діють м'яко, ніжно, застосовуючи розслаблюючі прийоми, атонічного — енергійно, використовуючи різні види вібрації, легкі ударні прийоми.

Таблиця 25. Схема процедури ЛГ для хворих на коліт на вільному режимі (за В. М. Мошковии, 1977)

До реабілітаційного комплексу для хворих із хронічними захворюваннями кишок включають мінеральні води (у разі закрепу — іжевську, єсентуки № 17, друскінінкай та ін.; діареї—слов'янівська, смирновська, джермук, свалява та ін.). З фізіотерапевтичних процедур призначають зігрівальні компреси, парафінові, озокеритові та грязьові аплікації, електрофорез (кальцію, новокаїну, платифіліну), діатермію, індуктотермію, УВЧ, ванни у чергуванні з дощовим душем, кишкові промивання (особливо в разі закрепу). Для боротьби з атонічними закрепами використовують ампліпульс, ультразвук, діадинамічні струми Бернара, душ Шар-ко. З метою зміцнити організм рекомендують щоденні повітряні вагпи, обливання, обтирання, купання.