Пневмонія

Завдання ЛФК: посилити крово- і лімфообіг у легенях для розсмоктування ексудату, відновити нормальний стереотип дихання, протидіяти виникненню ателектазів і утворенню плевральних зрощень, активізувати тканинний обмін для прискорення дезінтоксикації організму.

Протипоказання: значна інтоксикація та дихальна недостатність, висока температура тіла, тахікардія понад 100 скорочень за 1 хв.

Процедури ЛФК призначають індивідуально на 3—4-й день перебування в стаціонарі за умови зниження температури тіла і кількості лейкоцитів. До комплексу ЛГ включають прості вправи для верхніх і нижніх кінцівок. В. п.—лежачи. Під керівництвом методиста хворий викопує глибокий вдих і більш тривалий видих через губи, складені в трубочку (2—4 рази). Потім методист кладе руку на верхню ділянку живота і просить під час вдиху максимально випнути живіт, піднімаючи долоню методиста, а під час видиху—максимально втягнути живіт. Після засвоєння цієї дихальної вправи хворий виконує її самостійно 6—8 разів протягом дня.

Для поліпшення вентиляції легень на ушкодженому боці пацієнт під час виконання вправ лягає на здоровий бік.

З поліпшенням стану хворого до комплексу ЛГ включають вправи для рук і ніг, нахили тулуба в поєднанні зі спеціальними регламентованими дихальними вправами і вимовлянням звуків та звукосполучень. При затримці дихання на вдиху виконують нахили тулуба у здоровий бік. Залежно від локалізації патологічного процесу у верхній частці легень виконують ключичне дихання, в середній — реберне і в нижній частці—діафрагмальне дихання.

Кількість вправ залежить від стану хворого, а також від того, як він переносить фізичне навантаження. В. п.—лежачи, сидячи, стоячи. Кожну вправу повторюють 4—6 разів. До комплексу включають складні вправи, а також вправи зі снарядами (палиці, булави, гантелі, м'ячі, ме-дицинболи масою 1—2 кг) і на снарядах (гімнастична стінка і лава):

табл. 23.

Плеврит

Завдання ЛФК: прискорити розсмоктування ексудату, поліпшити крово- і лімфообіг у легенях і плеврі, активізувати рухливість діафрагми, збільшити ЖЄЛ, запобігти утворенню ателектазів та плевральних зрощень, розправити спалу легеню.

Протипоказання: гострий запальних процес, висока температура тіла, велика кількість ексудату, відсутність шуму від тертя плеври, значна болючість в ушкодженій ділянці грудної клітки під час виконання фізичних вправ.

На тлі загальнозміцнювальних вправ призначають спеціальні дихальні вправи, які сприяють розширенню грудної клітки, збільшенню амплітуди руху діафрагми. Це виконання регламентованого оптимального вдиху із затримкою дихання на вдиху; з одночасним, розгинанням, обертанням і поворотами тулуба з різними положеннями рук. Підтягування, напружені вигинання тулуба зі снарядами (палиці, м'ячі, медицинболи, гантелі, булави, обручі) і на снарядах (гімнастична лава, стінка). Під час виконання вправ дихання бажано поглиблювати поступово з одно часним підняттям рук на ураженому боці. Нахили тулуба у здоровий бік з паузою на вдиху призводять до розтягування плеври, сприяють швидкому розсмоктуванню ексудату і розправленню легень.

Комплекс вправ бажано виконувати 3—4 рази на добу. Окремі вправи, що сприяють розсмоктуванню ексудату, розтягуванню плеври, розправленню легень, збільшенню рухливості діафрагми, особливо на ураже ному боці, слід виконувати до 10 разів на добу, не допускаючи перевантаження (табл. 24).