Сармати

У III ст. до н.е. в Північне Причорномор’я зі сходу почали проникати іраномовні сарматські племена. У II ст. до н.е. вони зайняли межиріччя Дону й Дніпра, на рубежі нової ери – Дніпра і Дністра. Частина сарматів зайшла у лісостепове Правобережжя, на територію місцевих землеробських племен, у т.ч. слов’янських. Сармати протягом 6 століть панували в степах Північного Причорномор’я.

Суспільство сарматів носило станово-класовий характер. Племінна знать займала провідні позиції. Сармати залишили зразки високої культури ювелірних виробів.

Фібула 17

Від середини III ст. н.е. сармати втрачають провідне становище в причорноморських степах. У цей час тут з’являються вихідці з Прибалтики – готи. Готи здійснюють спустошливі напади на римські міста разом з аланами (одне з сарматських угруповань), в спілку з якими вони вступили.

В IV ст. н.е. у степовій Україні з’явилися нові кочівники – гуни.

1 Словник термінів з стародавньої історії. - Режим доступу: http://ikt.at.ua/load/suspilstvo/4-1-0-42

2 История. РУ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.istorya.ru/book/skifia/11.php

3 Зображення кіммерійців на етруській вазі // История ru. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.istorya.ru/book/skifia/11.php. На етруській вазі кіммерійці змальовані у вигляді вершників у високих шапках, символізуючих Верхній Египет - ініциатора вигнання гиксосов (мал.). Вершників супроводжують південні короткошерстні собаки. До речі, слово «собака», що прижилося у нас, - єгипетське, слов'янське -«пес».

4Мапа «Світ кочовників. Античні міста-колонії». Мапа з сайту https://sites.google.com/site/istoriceskienaukiiekonomika5/zno/1-starodavna-istoria-ukraieni

5 Артамонов М. И. Киммерийцы и скифы в Передней Азии. Упадок государства Урарту (в соавторстве с Б. Б. Пиотровским) // История СССР с древнейших времен до образования древнерусского государства / под общ. ред. М. И. Артамонова. - Кн.1. - M.-Л. - 1939. - С. 169-173; Религия скифов. Скифские курганы (в соавторстве с С. А. Жебелевым) // Там же. - С. 234-239; Артамонов М. И. Антропоморфные божества в религии скифов // АСГЭ. - 1961. - Вып. 2. - С. 57-87; Його ж. К вопросу о происхождении скифского искусства // Тезисы докладов науч. сессии, посвящ. итогам работы ГоС.Эрмитажа за 1960 г. - Л. - 1961. - С. 4-5.

6 Клейн Л. С. Время кентавров. Степная прародина греков и ариев. - СПб. : Евразия, 2010. - 496 с.; Русяєва М. В. Елліно-скіфське мистецтво IV ст до н.е. (Археологічні пам'ятки торевтики з зображення скіфів) : автореф. дис. ... Канд. мистецтвознавства. - К., 1998. - 18 с.; Русяєва М. В. Античний світ Північного Причорномор'я. Образотворче та вжіткове мистецтво // Історія українського мистецтва : у 5 т. / гол. ред. видання Г. Скріпнік. - К. : АДЕФ-Україна, 2008. - Т. 1: Мистецтво первісної доби та стародавнього світу. - С. 520-524.

7 Звіриний стиль. Аплікація на сідельній покришці з Пазирикського кургану. Кольорова повсть. 5-3 ст. до н.е. Ермітаж. Санкт-Петербург. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vseslova.com.ua/word/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C-37778

8 Балонов Ф. Р. Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии. – СПб., 1994. - С. 17-23; Мозолевський Б. М. Товста Могила. - К. : Наук/ думка, 1979. - 251 с.; Мозолевський Б. М. Товста Могила // Мозолевський Б. М. Скіфський степ. - К. : Наук. думка, 1983. - С. 145-184; Мачинский Д. А. Пектораль из Толстой Могилы и великие женские божества Скифии // Культура Востока. Древность и раннее средневековье. – Л. : Аврора, 1978. - С. 131-150; Раевский Д. С. Из области скифской космологии (опыт семантической интерпретации пекторали из Толстой Могилы) // ВДИ. - 1978. - № 3. - С. 115-134; Русяєва М. В. Основний сюжет на пекторалі з Товстої Могили // Археологія. - 1992. - № 3. - С. 34-46; Рудольф В. Большая пектораль из Толстой Могилы: работа «чертомлыцкого мастера» и его школы // Археологические вести. - СПб., 1993. - Вып. 2. - С. 85-90; Балонов Ф. Р. Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии. – СПб., 1994. - С. 17-23.

9 Гребінь. Скіфський гребінь із зображенням батальної сцени. Кінець 5 — почало 4 ст. до н.е. Золото. Державний Ермітаж. Знайдений в кургані Солоха // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.museum.ru/C8050

10 Монета царя Скифии Атея I Великого. IV в. до н.э. // Культура и история Балтийско-Черноморского региона. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ruriksforum.4bb.ru/viewtopic.php?id=79

11 Культура и история Балтийско-Черноморского региона. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ruriksforum.4bb.ru/viewtopic.php?id=79

12 Глава 3. Крым пери ода владычества скифов. Греческие города-колонии в Крыму. Боспорское царство. Херсонес. Сарматы. Понтийское царство и Римская империя в Крыму. VII век до нашей эры — III век // Скифская культура и цивилизация. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://historicalchroniclesarenotforgott.blogspot.com/p/blog-page_21.html; Джерело ілюстрацій: http://fandag.ru/photo/2-0-244

13 Борис Мозолевський із пектораллю із кургану Товста Могила та її фрагменти // Сокровища «степных пирамид». Золото скифов. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://apxeo.info/klady/sokrovishha-stepnyx-piramid-zoloto-skifov.html

14 Пектораль 4-го ст.. до н.е. з кургана Товста Могила, знайдена 21 червня 1971 р. археологом Б. Мозолевським, зберігається в Київському музеї історичних коштовностей України // Злато скифов / Личный блог sveltha – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://imaginaria.ru/p/zlato-skifov.html

15Скіфська культура і цивілізація. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ілюстрацій: http://historicalchroniclesarenotforgott.blogspot.com/p/blog-page_21.html; Режим доступу до джерело додаткових ілюстрацій: http://fandag.ru/photo/2-0-244

16Cкіфська культура і цивілізація. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ілюстрацій: http://historicalchroniclesarenotforgott.blogspot.com/p/blog-page_21.html; Режим доступу до джерело додаткових ілюстрацій: http://fandag.ru/photo/2-0-244

17 Фібула - застібка із золота та гірського кришталю у формі дельфіна (перше століття до н. е. - перше століття н. е.), знайдена у сарматському Ногайчинському кургані поблизу села Червоного Нижньогірського району Криму // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83-%D0%BD%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96-%D1%83-%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96/g-16936257