- •C.К. Бостан конспект лекцій
- •Тема 1 Наукове пізнання та його особливості
- •1. Наукове пізнання та його особливості
- •2. Форми наукового пізнання
- •1. Наукове пізнання та його особливості
- •1.1. Пізнання, поняття та основні його етапи
- •1.2. Форми наукового знання
- •2. Структура методології
- •2. Структура методології
- •1.3.12.1. Філософський (світоглядний) блок (рівень) методологічних знань
- •1.3.22.2. Інструментальний блок (рівень) методологічних знань
- •Тема 3 методологія сучасного правознавства як галузь наукових знань та навчальна дисципліна
- •1.5План
- •1. Правознавство як наука та навчальна дисципліна
- •2. Філософські (світоглядні) основи методології сучасного правознавства
- •1. Правознавство як наука та навчальна дисципліна
- •1.1. Поняття та структура правознавства як науки
- •1.2. Об’єкт та предмет правознавства
- •1.3. Поняття методології правознавства
- •1.4. «Методологія сучасного правознавства» як навчальна дисципліна
- •2. Філософські (світоглядні) основи методології сучасного правознавства
- •2.1. Домінуючий світогляд та тип наукового мислення в методології правознавства
- •2.2. Парадигми наукового пізнання державно-правових явищ
- •2.3. Принципи наукового пізнання держави та права
- •1.6Тема 4 Універсальні методи пізнання державно-правових явищ
- •1. Формальна логіка та її роль в пізнанні державно-правових явищ
- •2. Діалектика та її роль в пізнанні державно-правових явищ
- •1. Формальна логіка (формально-логічний підхід) та її роль у пізнанні державно-правових явищ
- •1.1. Закони формальної логіки та їх роль в дослідженні державно-правових явищ
- •1.2. Логічні методи пізнання державно-правових явищ
- •2. Діалектика (діалектичний підхід) та її роль в пізнанні державно-правових явищ
- •1.1. Закони діалектики
- •1.2. Категорії діалектики як пізнавальні засоби правознавства
- •1.3. «Антидіалектика» («метафізика»).
C.К. Бостан конспект лекцій
з дисципліни
«Методологія сучасного правознавства»
для студентів спеціальності 081 – «Право»
2016
ВСТУП
Реформування системи юридичної професійної підготовки відповідно до міжнародних та європейських стандартів передбачає суттєву модернізацію навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти. Підготовка фахівців освітнього ступеню «магістр», що здійснюється на другому рівні вищої освіти, орієнтована, в першу чергу, на досягнення такого вищого рівня професійних знань, навичок та вмінь, який характеризується евристичністю, гнучкістю та плюралістичністю мислення, вмінням вирішувати нові, «нестандартні» професійні завдання. Досягнення цього ступеня професійної підготовки юристів можливе за умов введення в навчальний процес таких навчальних дисциплін, які були б спрямовані на формування у слухачів засадничих знань щодо наукового осмислення правової дійсності, вироблення вмінь та навичок їх адаптації стосовно предметів та завдань конкретних юридичних наукових досліджень.
Серед таких навчальних дисциплін особливе місце посідає «Методологія сучасного правознавства», і це не випадково, адже, ст. 5 нового Закону України «Про вищу освіту» одним з основним завдань магістерської підготовки визначає, окрім здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), також здобуття «загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності…»1 (курсив наш. – С.Б.).
Метою дисципліни є формування у майбутніх магістрів права цілісного уявлення про методологію сучасного правознавства та набуття ними відповідних вмінь та навичок використання методологічного інструментарію юридичної науки при дослідженні державно-правових явищ. Її загальними завданнями є:
– визначення місця і ролі методології в системі наукового пізнання;
– розкриття змісту поняття «методологія сучасного правознавства»;
– визначення структури методології юридичної науки;
– вивчення основних методологічних способів пізнання державно-правових явищ;
– набуття вмінь та навичок застосування одержаних знань в процесі пізнання державно-правових явищ з окремих юридичних наук.
Навчальним планом Інституту управління та права ЗНТУ, як утім й інших навчальних закладів, передбачено, що навчальна дисципліна «методологія сучасного правознавства» є базовою в освітній програмі підготовки магістрів за спеціальністю 8.03040101 – «Правознавство». Iї структурна побудова здійснена за дедуктивним принципом: основні поняття розгортаються та деталізуються в напрямі від загального до конкретного, зокрема, від поняття «методологія правознавства» до поняття «методологічні засади окремих юридичних наук». За своїм змістом «Методологія сучасного правознавства» є міждисциплінарною дисципліною, природа якої зумовлює її структурно-логічні зв’язки з іншими навчальними дисциплінами, предметом яких є відповідне юридичне або інша соціогуманітарне явище (філософія права, загальна теорія держави та права, історія держави та права, наука конституційного, кримінального, адміністративного права тощо), оскільки кожна з цих дисциплін має філософсько-теоретичні засади та методологічну складову.
Зміст навчальної дисципліни «Методологія сучасного правознавства» спрямований на ознайомлення майбутніх магістрів із особливостями навчального курсу, його основними проблемами. Засвоєння матеріалу курсу передбачається насамперед у процесі аудиторних занять, серед яких особливе місце займають лекційні заняття. Вони націлені на концептуальне ознайомлення студентів зі змістом та основними стадіями наукового пізнання; структурними та змістовними властивостями сучасної методології взагалі та методології сучасного правознавства зокрема; філософськими засадами методології, її основним інструментарієм – систему універсальних, загальнонаукових, спеціальних юридичних і запозичених з інших наук методів пізнання державно-правових явищ; методологічними засадами таких фундаментальних юридичних наук як теорія держави і права та історія держави і права; конституційного, адміністративного, цивільного і кримінального права та суміжних з ними наукових дисциплін.
