Вступ

В сучасних умовах функціонування економіки усе більшого значення для розвитку країни та для успішної фінансово-господарської діяльності підприємства усе більшого значення набувають інновації й інноваційна діяльність, оскільки вони є найважливішою складовою процесу забезпечення успішного функціонування підприємства, одним з базових елементів ефективної стратегії й важливим інструментом створення та підтримки конкурентних переваг. Також зберігається значення інноваційної активності як рушійного фактору стабільного економічного зростання, чим і обумовлена необхідність проведення економічного аналізу інноваційної діяльності.

Поняття «інновації» за своєю сутністю означає нововведення. У більш широкому розумінні- це прогресивні техніко-технологічні та соціально-економічні зміни, поява нових способів виробництва, видів продукції та послуг, освоєння нових ринків збиту, та часткове оновлення техніки і технології.

Інновації передбачають не тільки створення нового(новації), а і його одночасну практичну реалізацію. Період виникнення новації до її перетворення (використання) й нововведення називається життєвим циклом інновації. При цьому під новаціями розуміють результат наукової, науково-технічних, інтелектуальної діяльності. У зв’язку з цим у світовій практиці вирізняють науково-дослідну і науково-технічну діяльність, спрямовану на одержання та застосування нових знань, а також дослідно-конструкторські розробки. Такою діяльністю займаються академічні інститути, науково-дослідні організації, вищі навчальні заклади, наукові колективи, лабораторії.

Харчова промисловість є сукупністю підприємств різнопрофільних галузей, які технологічними зв’язками і економічним відносинами пов’язані з сільським господарством, торгівлею, підприємствами продовольчого машинобудування, тощо. Від ефективності роботи підприємств харчової промисловості багато в чому залежить вирішення завдань забезпечення населення високоякісними харчовими продуктами. Реформування підприємств України порушило налаштовані господарські зв’язки та звичні методи роботи і це призвело до погіршення фінансового стану багатьох суб’єктів господарювання харчової промисловості, гальмування процесів розширеного відтворення. У цій ситуації об’єктивно виникла необхідність пошуку шляхів виходу з критичного стану, що склався.

Важливими напрямами забезпечення сталого функціонування і подальшого розвитку підприємств харчової промисловості є впровадження прогресивних технологій, розробка нових харчових продуктів, організаційних і управлінських рішень. Це можливо за допомогою науково-технічних досягнень, які поширюються у виробництво у формі інновацій.

Науково-технічний прогрес в харчовій промисловості повинен забез­печити процес безперервного розвитку і удосконалення знарядь та пред­метів праці, раціо­наль­ного використання сировини, розробку і впро­вад­ження найбільш ефективних технологій, методів і форм органі­зації вироб­ництва, спрямованих на підвищення перш за все продук­тивності праці, зниження шкідливого впливу господарювання на навко­лиш­нє середовище, підвищення технічного рівня виробництва і конкурен­то­спроможності продукції.

Інновації завжди пов’язані з виконанням складних НДР та великими витратами. Основними джерелами фінансування інновацій є власні кошти підприємств, держбюджет, кредити банків, кошти вітчизня­них інвесторів, кошти іноземних інвесторів та інші джерела. За відсутності сталих форм кредиту­ван­ня, нестабільної роботи підприємств галузі, відсутності платоспроможного попиту на продукцію унеможливлюється вико­ристання таких джерел інвестування іннова­ційних проектів, як довгостро­кові кредити банків та власні прибутки, іноземні інвес­тори не завжди зацікавлені в фінансуванні інноваційних проектів. Тому найбільш реальним джерелом підтримки інновацій в харчовій промисловості на сьогоднішній день є державне фінансування.

Оскільки інновації є найважливішим засобом забезпечення економічного зростання, конкурентоспроможності та фінансової стабільності будь-якого підприємства, то високих результатів вони можуть досягти лише за систематичного і цілеспрямованого здійснення інноваційної діяльності, яка спрямована на реалізацію нових можливостей. Їх відкриває ринкове середовище, вони зв’язані із розробкою та впровадженням нових видів продукції, нових засобів виробництва і форм його організації, освоєнням нових ринків. Оскільки управління інноваціями стає одним із найскладніших завдань, з якими постійно стикаються підприємства, то дослідження, аналіз, обґрунтування напрямів і формування методів удосконалення управління інноваціями є важливою проблемою науки і практики. Крім того, інноваційні розробки потребують ретельного техніко-економічного обґрунтування.

У даній курсовій роботі здійснюється техніко-економічне обґрунтування ефективності розробки технології виготовлення білого столового вина купажним методом із вітчизняних сортів винограду та впровадження у виробництво результатів дослідження.

1. Робоча гіпотеза

Економічна мета науково-дослідної роботи

Мета науково-дослідної роботи на тему «Розробка технологічної схеми приготування купажних вин із сортів винограду нової вітчизняної селекції» полягає у дослідженні поведінки ароматичного комплексу гібридів сортів винограду в купажних винах.

Економічна мета даної науково-дослідної роботи полягає у збільшенні прибутку підприємства за рахунок розширення асортименту і реалізація білого столового виноматеріалу з сортів винограду нової вітчизняної селекції.

Зміст науково-дослідної роботи

Стадії інноваційного процесу

Для досягнення поставленої мети передбачається виконання наступних стадій інноваційного процесу:

• формулювання концепції досліджень;

• проведення прикладних науково-дослідних робіт;

• експериментальні дослідження у виробництві;

• патентування новації.

Характеристика дослідження

Предмет дослідження: створення нової марки вина купажним методом із сортів винограду нової вітчизняної селекції.

Сутність новації: сучасний моніторинг світового ринку вина дозволяє його оператором виділити окрему категорію вин, які користуються значним попитом серед споживачів. Саме столові сухі вина зі зниженим вмістом етилового спирту займають переважний сегмент серед інших алкогольних напоїв та є об’єктом для розробки особливої технології приготування. Крім того, підвищений інтерес спостерігається до столових вин з ароматичних сортів винограду.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

• провести фізико-хімічний аналіз використаних сортів винограду;

• переробка винограду за протоколом для сортовипробувальних цілей згідно до стандартного протоколу сортовипробування;

• створення нових купажів із виноматеріалів різних вітчизняних сортів винограду;

• провести фізико-хімічний аналіз купажів;

• провести органолептичну оцінку готових зразків продукту;

порівняти результати.

Місце проведення: дані дослідження передбачається проводити у хіміко-аналітичній лабораторії ННЦ «Інституту виноградарства та виноробства ім. В.Є.Таїрова».

Технологічна схема виробництва білого столового вина з урахуванням точок контролю представлена на Рис. 1.2.1, де напівжирним шрифтом виділені передбачувані науково-дослідною роботою зміни в технології та демонтоване обладнання.

Опис методики проведення дослідження:

Послідовність та перелік операцій і точок контролю наведені у Таб. 1.2.1 та Таб. 1.2.2.

Опис операцій та обґрунтування кількості досліджень режимів та показників:

1. Дослідження треба почати з вибору сортів винограду: Іскорка, Загрей, Іділія , Ярило.

2. Проводимо фізико-хімічний та органолептичний аналіз цих сортів винограду оцінки якості винограду . (Контроль 1)

3. Далі виноград буде доставлений в експериментальний цех мікровиноробства ННЦ «Інституту виноградарства і вина ім. В.Є. Таїрова», де він буде підвергатися переробці послідовно, спочатку Іскорка, потім Загрей, Іділія та Ярило.

4. Відбудеться дроблення та пресування мезги на міні дробарці та пресі.

5. Після цього сусло требо подати в ємності із нержавіючої сталі, де сусло підвергнеться фізико-хімічному аналізу. (Контроль 2)

6. Статичне освітлення сусла при температурі 8ºС протягом 24 години.

7. Бродіння сула буде проводитися в нержавіючих резервуарах з внесенням ЧКД, проводиться доки не збродить цукор до потрібних кондицій, після цього відбувається переливка з внесення пектолетичного ферменту.

8. Зберігання sur lie finв нержавіючих резервуарах.

9. Протягом 4 неділь 2 раза в неділю треба проводити батонаж.

10. Зняття з sur lie fin, фільтрація.

11. Розробка купажів різних видів. ( Іскорка-Загрей, Іділія-Ярило, Іскорка-Ярило).

12. Після цього треба провести кінцевий фізико-хімічний та органолептичний аналіз готових купажів та зробити висновки про кращий виноматеріал. (Контроль 3)

13. Обробка холодом при температурі -3ºС для кристалічної стабілізації протягом 2-3 неділь.

14. Кінцева фільтрація та розлив в ємності із нержавіючої сталі..