6. Лінгватульоз (Linguatulosis)

Р ідкісний паразит, що зустрічається у собачих.

Збудник. Linguatula serrata. Плоске лентовидне тіло білуватого кольору, що звужується до задньої частини. Крім передньої частини, тіло м'яко поперечно списано. Ротовий отвір знаходиться на вентральній частині тіла і на всі боки забезпечено парою втягуються гачків. Самці досягають приблизно 2 х 0,4 см, а самки - близько 10 х 1 см, яйця жовтуватого забарвлення, розміром 90 х 70 μм і містять ембріон. Окремі морфологічні форми L. serrata наведені в порівняльному розмірі на рис. 7.

Рис.7. Linguatula serrata

Ц икл розвитку. Паразити живуть в носових порожнинах і їх яйця виділяються з носовими виділеннями (рис. 8). Проміжні хазяї - домашні і дикі травоїдні. Личинки потрапляють в їх органи (печінка, легені, лімфатичні вузли), де проходять складний розвиток. За 1 - 3 місяці утворюється інцістіроваться термінально сегментована личинка, озброєна на кожному членику шипами і 2 парами гачків. Вона досягає розмірів 4 - 5 мм. Термінальна личинка може инцистироваться і в порожнині тіла. при поїданні дефінітивного господарем личинка через стравохід і гортань проникає в носові порожнини, де дозріває.

Патогенез і клінічні ознаки. У уражених собак спостерігаються носові катари, часто ускладнені вторинною бактеріальної інвазією, що виявляється аж до гнійних виділень з носа. відносно частою супроводжуючим ознакою буває епістаксис і витирання носа.

Рис. 8. Схема розвитку Linguatula serrata

Діагностика. Яйця знаходять в носових витіканнях або після проковтування в калі.

Лікування. При виявленні лінгватул має сенс їх хірургічне видалення з носової порожнини, а також можна спробувати спровокувати сильний кашель. Медикаментозне лікування лінгватулёза досить невідомо.

Профілактика. Чи не годувати собак не пройшли теплову обробку м'ясом і нутрощами, а також запобігти ловлю вільно живуть тварин.

7. Нанофієтоз (nanophyetosis)

Хвороба спричинюється трематодами Nanophyetus salmincola, що паразитує в тонких кишках собаки, кішки, лисиці, борсука, норки, соболя та інших м’ясоїдних.

Збудник. Nanophyetus salmincola — дрібних розмірів (0,5 мм завдовжки і 0,28 мм завширшки), грушоподібної форми (рис. 9). Ротовий і черевний присоски великі, округлої форми.

Яйця середніх розмірів (0,062 х 0,048 мм), подібні до яєць лентеця широкого.

Цикл розвитку. Проміжними хазяями є прісноводні молюски, додатковими — жаби, різні види риб (частіше лососеві) (рис. 10). Після потрапляння яєць (зі сформованими мірацидіями) паразита з фекаліями дефінітивних хазяїв у водойми відбувається їх подальший розвиток. У воді мірацидії виходять із яєць, активно проникають у тіло молюска.

Ч ерез деякий час із них виходять церкарії та з появою риби пробираються між променями плавців до шкіри, проникаючи крізь неї. В тканинах риби церкарії перетворюються на метацеркаріїв, які локалізуються в м’язах черевних плавців, голови, зябра, нирки, печінка, на стінках кишечника. Зараження м’ясоїдних тварин відбувається при згодовуванні їм сирої риби, інвазованої метацеркаріями. В їхньому організмі паразити стають статевозрілими через 5 – 8 діб. Тривалість життя гельмінтів — близько 1,5 міс. Після цього вони гинуть і разом з фекаліями виділяються у зовнішнє середовище.

Рис. 9. Nanophyetus salmincola

Епізоотологічні дані. Хвороба реєструється на півночі та заході США, в Сибіру.

Рис. 10. Схема розвитку Nanophyetus salmincola

Патогенез. N. salmincola сприяє поширенню досить патогенної рикетсії Neorickettsia helminthoeca. Вона спричинює сильний геморагічний ентерит собак, або «отруєння лососем». Рикетсії передаються через яйця трематоди водяним молюскам, а потім рибам, в організмі яких вони паразитують у метацеркаріях. Собаки заражаються, поїдаючи рибу, що містить метацеркарії та рикетсії.

Клінічні ознаки. У разі високої інтенсивності інвазії у тварин спостерігаються проноси та виснаження.

Діагностика. Зажиттєвий діагноз установлюють на основі дослідження фекалій дефінітивних хазяїв методом послідовного промивання виявляють яйця та статевозрілих гельмінтів. Посмертний – при розтині трупів і виявленні дорослих збудників та спричинених ними змін у кишечнику (гостре катаральне запалення дванадцятипалої кишки). При розтині риби виявляють метацеркаріїв. Це порівняно великі утвори округлої форми. Їх добре видно неозброєним оком у вигляді білих плям на темній тканині нирок та інших органів.

Лікування та профілактика в основному такі самі, що за опісторхозу.