Підсумки
Таким чином, Реформація сприяла формуванню національної свідомості народів, що входили до складу Речі Посполитої. До історичної спадщини Реформації необхідно віднести ґенезу національної ідеї, тобто імператив національної свідомості, певний комплекс вірувань, національного світобачення і розуміння, зародження своєрідного духовно-інтелектуального потенціалу нації, системи ціннісних орієнтацій, що полягає в урахуванні інтересів всіх верств суспільства, усвідомлення загальних потреб усієї нації, що визнається і виникає завдяки і через форми релігійних рухів.
Значною мірою національна ідея є ядром національної свідомості, виступає індивідуалізованою формою, яка відображає ступінь засвоєння людиною елементів загальнонаціональної свідомості. Через протистояння протестантизму католицькому універсалізму, коли у ряді випадків протестантські конфесії стають виразниками національної самоідентифікації у найважливішому для суспільства XVI-XVII ст. релігійному форматі, реалізацією права на створення власної національної церкви, вони беруть участь у формуванні національної самосвідомості членів національно-етнічної спільноти, що передбачає розвиток особливого роду самопочуттів, серед яких найважливіше значення має почуття безпосередньої причетності до долі свого народу, своєї країни, любов до Батьківщини, до національних історії, культури, літератури, мови, традицій тощо.
На думку польських дослідників [17; 18] апологети протестантського руху у Речі Посполитій, доводячи ортодоксальність своїх поглядів, споконвічну близькість біблійних, «євангельських» засад представникам своїх народів, неодноразово звертаючись до історії, перекладаючи Біблію і праці класиків протестантизму на національну мову, письмово фіксували особливості національного характеру, історії, тобто сукупності найстійкіших основних для даної національної спільноти особливостей сприйняття навколишнього світу, форм реакції на нього. Складна, взаємопов’язана та взаємозумовлена сукупність емоційних та раціональних елементів якраз і становить «психологічний склад нації» — духовно-поведінкову специфіку, яка робить представників однієї нації відмінними від представників інших національних груп.
Таким чином, історичні умови XVI ст. спонукали до вироблення нових моделей світосприйняття, які були спроможні пов’язувати соціальний розвиток із категорією приналежності до етнічної спільноти. Реформаційний рух на польсько-литовських землях виконав функцію формування національного середовища, через збирання культурної спадщини, здійснення вагомого внеску в розвиток білоруської, української, польської та литовської мов народів, інкорпорованих у єдину державу. Реформація розробила концепцію захисту і реставрації народної інформаційної пам’яті, програму розвитку етнічної самобутності як продукту загальноцивілізаційного процесу.
Використана література
Андерсон Б. Уявлені спільноти: Міркування щодо походження й поширення націоналізму. — Вид. 2-ге, перероб. — К.: Критика, 2001. — 271 с.
Дмитриев М.В. Православие и Реформация. — М., 1990. — 243 с.
Кареев Н.И. Борьба шляхты с духовенством в Польше на сеймах середины XVI века. — Спб, 1882. — 397 с.
Ливанцев К.Е. Реформация в Польше. — М.: Наука, 1973. — 423 с.
Любович Н. История Реформации в Польше. Кальвинисты и антитринитарии (по неизданным источникам). — Варшава: Типография Земкеевича и Ноаковского, 1883. — 377 с.
Любович Н.Н. К истории иезуитов в Литовско-русских землях в XVI в. — Варшава: Типография Ковалевського, 1888. — 28 с.
Любович Н.Н. Люблинские вольнодумцы XVI века. Антитринитарии и анабаптисты. — Варшава: Типогр. Варшавского учебного округа, 1902. — 22 с.
Любович Н.Н. Начало католической реакции и упадок Реформации в Польше. — Варшава: Типография К.Ковалевского, 1880. — 400 с.
Любович Н.Н. Несколько тезисов по истории реформации в Литве. — Варшава: Типография Варшавского учебного округа, 1914. — 14 с.
Любович Н.Н. Папский нунций Коммендоне в Польше: (Из эпохи начала католической реакции). — СПб: Типогр. В.С. Балашева, 1887. — 90 с.
Мак-Люэн М. Галактика Гуттенберга: Сотворение человека печатной культуры. — К.: Ника-Центр, 2004. — 432 с.
Маккени Р. XVI век. Европа. Экспансия и конфликт / Пер. с англ. — М.: РОССПЭН, 2004. — 480 с.
Мак-Люэн М. Галактика Гуттенберга: Сотворение человека печатной культуры. — К.: Ника-Центр, 2004. — 432 с.
Ливанцев К.Е. Реформация в Польше. — М.: Наука, 1973. — 423 с.
Подокшин С.А. Реформация и общественная мысль Белоруссии и Литвы. Вторая половина XVI — начало XVII в. — Мн.: Наука и техника, 1970. — 224 с.
Письмо епископа Коршицкого шляхтичу Томицкому // Любович Н. Н. История Реформации в Польше. Кальвинизм и антитринитарии. — Варшава, 1883. — С. 24-26.
Протоколы Пинчовского синода, собравшегося в сентябре 1555 года // Любович Н. Н. История Реформации в Польше. Кальвинизм и антитринитарии. — Варшава, 1883. — С. 3.
Сміт Е.Д. Національна ідентичність / Пер. з англ. — К.: Основи, 1994. — 223 с.
Сміт Е.Д. Націоналізм: Теорія, ідеологія, історія / Пер. з англ. — К.: К.І.С., 2004. — 170 с.
Bruckner A. Mikolaj Rej, czlowiek I dzielo. — Lodz, 1922. — 102 s.
Chmaj L. Wyktady Rakowskie Fausta Socyna (Studia nad arianizmem). — Warszawa, 1959. — 273 s.
Tazbir J. Joleologia arian polskich. — Warszawa, 1956. — 92 s.
С. С. Черкасов
Джерело: nbuv.gov.ua
Карта: Адміністративно-територіальний поділ Речі Посполитої у 1619 році