3. Соціальне значення ландшафтно-архітектурних робіт.

Ландшафтно-архітектурні роботи мають різноманітне значення в житті міста:

- санітарно-гігієнічне – впливають на чистоту, склад та іонізацію повітря, сприяють оздоровленню міського середовища, покращують мікроклімат міста та приміської зони, є ефективним засобом у боротьбі з міськими шумами, забрудненням території викидами автотранспорту та промисловості;

- містобудівельне – беруть участь у формуванні функціонально - планувальної структури міста та в створенні ланшафтно-рекреаційних об’єктів різного рангу;

- естетичне – впливають на композицію міського простору, формування архітектурно-планувальних ансамблів, чергування закритих та відкрити просторів садово-паркових ландшафтів.

У взаємодії з іншими елементами міського ландшафту – рельєфом, водоймами архітектурою – зелені насадження сприяють підвищенню художньої виразності міської забудови, формуванню індивідуального обличчя міста та його структурних елементів, що має суттєве значення як для збереження обліку історичних міст так і для сучасного індустріального будівництва.

1. Поняття ландшафту, його різновиди.

Ландшафт – визначення – І лекція.

У понятті ландшафт слід розрізняти три територіальні одиниці: ландшафт – певним чином виділена територія; пейзаж – обмежений простір, який сприймається з певної точки; вид – частина пейзажу.

В сучасній ландшафтній архітектурі виділяють поняття природного та антропогенного ландшафтів. ЛА має справу з природними ландшафтами лише коли об’єктом її діяльності стають заповідні та інші незаймані території, наприклад при проектуванні національних парків.

Антропогенний ландшафт – це ландшафт створений людиною в процесі її діяльності. Природній - це взаємопов’язані елементи природи, що протиставляються забудові та інженерно-технічним системам міста, в тому числі й ті, що мають антропогенне походження (лісопарки, водосховища, сади, рослинні та кам’яні композиції, газони).

За характером наслідків впливу господарської діяльності на ландшафти, їх поділяють на культурні й акультурні.

Культурний ландшафт – свідомо змінений господарською діяльністю людини природний ландшафт для виконання ним певних функцій (сільськогосподарських, лісогосподарських, житлових, виробничих, тощо), який постійно підтримується людиною в такому стані, який би був максимально наближений до його природного оточення (збереження і відтворення компонентів ландшафту). Наприклад – садово-парковий ландшафт.

Акультурний ландшафт виникає внаслідок нераціональної господарської діяльності або ж несприятливого впливу сусідніх ландшафтів, які втратили здатність виконувати функцію здорового середовища (промислові комплекси, отруєна заводськими викидами ріка).

Крім того, після впливу на ландшафт архітектурними методами утворюються нові його різновиди. Архітектурний ландшафт – це ландшафт, який сформувався в процесі ціле направленої архітектурної діяльності (тобто до природних комплексів додаються споруди). Він є різновидом антропогенного культурного ландшафту.