1. Предмет „Ландшафтна архітектура”, його мета, задачі та проблеми.

Ландшафт – це загальний вигляд місцевості. Це природний комплекс в межах певних границь, компоненти якого знаходяться у взаємодії. Архітектура (від лат. Будівництво) це рід людської діяльності, який направлений на розробку нового і вдосконалення існуючого вигляду навколишнього середовища, необхідних для нормального функціонування людини.

Термін «ландшафтна архітектура» з’явився в середині ХІХ ст. в зв’язку з активним зростанням міст в бік живої природи. Саме тому постала необхідність шукати можливостей включення природних територій в міське середовище. Ландшафтна архітектура тісно пов’язана з містобудуванням.

Під ландшафтною архітектурою (ЛА) розуміють архітектурно-просторову організацію оточуючого середовища, та його окремі елементи. Ландшафтна архітектура не займається створенням будинків, споруд та їх комплексів, але оперує також і ними, як частиною простору, з яким працює.

Метою ландшафтної архітектури є створення сприятливого, естетичного, санітарно-епідеміологічного, мікрокліматичного міського середовища та умов для відпочинку.

Завданнями ЛА є функціонально-просторова організація середовища життядіяльності людини під відкритим небом, перетворення ландшафтів при охороні їх природних особливостей та створення зовнішнього благоустрою для життя людини.

Основною проблемою, вирішенням якої займається ЛА є пошук компромісу між необхідністю використання, перетворення і збереженням природних ландшафтів.

2. Принципи класифікації об’єктів ландшафтної архітектури.

Об’єктами ландшафтної архітектури є певні території, які підлягає благоустрою. Вони класифікуються за різними ознаками:

- за функціональним призначенням – центр відпочинку або історико-культурний заповідник;

- за ландшафтно-генетичним походженням – природний парк або аквапарк;

- за містобудівельними параметрами – приміський лісопарк або територія житлової забудови.

В містобудівельному проектуванні особливо важливим є ієрархічний (масштабний) рівень об’єкта. Через це прийнято виділяти

Об’єкти макрорівня – національні парки та заповідники, системи озеленених територій міста та приміської зони, міжміські центри відпочинку, великі зони відпочинку та рекреаційно-планувальні райони, лісопаркові смуги довкола міст.

Об’єкти мезорівня – центри відпочинку на межі міста, міські та приміські зони масового відпочинку, історико-культурні та історико-архітектурні заповідники, міські, багато профільні та спеціалізовані парки, лісо, луго, гідропарки та їх комплекси, парки – пам’ятники садовопаркового мистецтва, курортні парки.

Об’єкти мікрорівня – сади, сквери, бульвари, набережні, пляжі, міські центри, території шкіл, дошкільних закладів, території медичних закладів, промпідприємств та різних відомств.

З врахуванням цих рівнів і розробляються інструктивно-нормативні матеріали та рекомендації щодо проектування об’єктів ландшафтної архітектури