Чорногірський заповідний масив

Чорногірський заповідний масив — природоохоронна територія в Українських Карпатах. Розташований у Рахівському районі Закарпатської області. Чорногірський заповідний масив є частиною Карпатського біосферного заповідника.

В 1968 роцi уряд України для збереження унiкальних гiрських ландшафтів прийняв Постанову про органiзацiю Карпатського заповідника, до якого ввійшов і Чорногірський заповідний масив.Масив розташований на південних і західних схилах Чорногірського хребта, в межах висот від 700 до 2061 м над р. м. На території масиву, площа якого складає 16375 га, розташована найвища вершина Українських Карпат — Говерла (2061 м). Рельєф високогірної частини масиву носить сліди давнього зледеніння з характерними льодовиковими формами — карами; у деяких з них утворились озера, наприклад Брескул, Верхнє озеро, Бребенескул.

Клімат Чорногірського масиву помірно континентальний. Зі збільшенням висоти над рівнем моря температура повітря понижується, а кількість опадів зростає. Велика кількість опадів обумовлює наявність добре розвинутої гідромережі — на території масиву розташовані витоки численних приток річки Біла Тиса.

Типовими для лісових формацій є світло-бурі та темно-бурі гірсько-лісові ґрунти. У високогір'ї переважають торфянисто-гірсько-підзолисті і гірсько-лучно-буроземні ґрунти.

Чорногірський заповідний масив характеризується великою різноманітністю флори і фауни. Панівним типом рослинності є ліси. В прохолодному кліматі Чорногори чисті бучини мають обмежене поширення і приурочені до південних схилів. В більш широкому висотному діапазоні трапляються мішані листяно-хвойні ліси, що сягають висоти 1200 м. Вище поширені зональні смеречники, що утворюють верхню межу лісу, яка тут проходить на висоті 1500 — 1600 м. У субальпійському поясі поширені криволісся. Значні площі займають трав'янисті формації — альпійські луки. У складі флори Чорногірського масиву нараховується ряд рідкісних видів.

Центральним ядром фауни хребетних Чорногірського масиву є види тайгового та альпійського комплексів. У високогір'ї, на висоті біля 1800 м, трапляються снігова полівка та альпійська тинівка, занесені до Червоної книги України. Характерними мешканцями хвойних та мішаних лісів Чорногори є трипалий дятел, жовтоголовий корольок, гірський дрізд, глухар, рись, ведмідь тощо. Загалом, у фауні Чорногірського масиву добре представлені види, характерні для всього лісового поясу Карпат. Чимало видів безхребетних — карпатських та східнокарпатських ендеміків — зареєстровано в Українських Карпатах тільки в Чорногорі.

Свидовецький заповідний масив

Свидовецький заповідний масив — природоохоронна територія в Українських Карпатах, в Рахівському районі Закарпатської області. Свидовецький заповідний масив є частиною Карпатського біосферного заповідника.У 1974 році тут спочатку був організований заказник, площею 1471 га. Згодом до його складу долучили нові території, і заказнику надали статус заповідника.

Свидовецький заповідний масив займає площу 6580 га в найвищій частині Свидовецького хребта, в межах висот вiд 600 до 1883 м над р. м. Гірська споруда Свидовця, як і більша частина Українських Карпат, має флішову будову. На головному хребті добре збереглися сліди льодовикової діяльності — кари.

Клімат Свидовця вологий, прохолодний і помірно холодний. У лісовому поясі переважають світло- і темно-бурі ґрунти. Для верхньої межі лісу характерні світло-бурі ґрунти.Ґрунтово-кліматичні умови південних схилі масиву оптимальні для бука. Букові ліси піднімаються тут до висоти 1380 м, що є найвищою межею бучин в Українських Карпатах. Панівними асоціаціями є різні типи бучин. На скельних формах рельєфу поширені також буково-яворові та буково-ясенево-яворові ліси. В їхньому трав'яному покриві трапляються листовик сколопендровий, лунарія оживаюча, чемерник червонуватий, аспленій зелений. На північних схилах існують сприятливі умови для формування мішаних деревостанів. Завдяки холоднішому клімату тут зростає ялиця, а біля верхньої межі лісу — смерека. Вище лісового поясу поширено криволісся з душекії зеленої та ялівцю сибірського. Особливо цікавим у флористичному відношенні є високогір'я Свидовця в районі вершин Малої Близниці (1778 м) та Великої Близниця (1883 м). Тут ростуть такі рідкісні аркто-альпійські види, як бартсія альпійська, дріада восьмипелюсткова, діфазіаструм альпійський, ситник каштановий, ллойдія пізня, айстра альпійська, родіола рожева, верба списовидна. В Українських Карпатах лише тут зростають крупка аїзовидна, очанка зальцбурська, ломикамінь переломниковий та інші. Дуже рідкісними є також білотка альпійська, орлики чорніючі, сверція альпійська тощо, занесені до Червоної книги України. Певну цінність становить флора стрімких скель у долині річки Косівської.

Фауна масиву у цілому складає типовий для Карпат гірський комплекс, хоча для неї характерна менша представленість ряду видів, тісно пов'язаних з хвойними породами. Тут трапляються олень європейський, козуля європейська, свиня дика, ведмідь бурий, білка, куниця лісова, куниця кам'яна, сова бородата, сова вухата, глухар. З рідкісних видів — кіт лісовий, бурозубка альпійська і тритон карпатський, занесені до Червоної книги України.