3.5. Оформлення таблиць

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиці

                                                                                      Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка								Заголовки граф
								Підзаголовки граф
Рядки
	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

Таблиці у роботі нумерують послідовно. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Після номера крапка не ставиться. При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово «Таблиця» пишуть скорочено, наприклад «(табл. 1)». Під словом «Таблиця» розміщується заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово «Таблиця» і заголовок починаються з великої букви. Назва не підкреслюється.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 2".

Ілюстрації необхідно розташувати на сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення рисунку чи таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.

3.6. Оформлення списку використаних джерел

3.6.1. Загальні положення.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: в порядку появи посилань в тексті, або в абетковому порядку прізвищ перших авторів або заголовків (за винятком законодавчої та нормативної бази).

Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має містити: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у виданнях.

Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо є два, три чи чотири автори, то їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності, у якій вони надруковані у книзі; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. Якщо більше ніж чотири автори, вказують прізвища з ініціалами тільки перших трьох, а далі пишуть слова «та інші». Назву місця видання необхідно подати повністю у називному відмінку; можна скорочувати назви таких міст: Київ (К.), Москва (М.), Харків (Х.).

3.6.2. Рекомендації до складання “Списку використаних джерел” у контрольній роботі:

1. розділити літературу за рубриками: (а) законодавчі акти, (б) монографічну (Монографії, брошури), (в) періодичну (Журнали та збірники наукових праць), (г) навчальну (Підручники, навчальні посібники, словники), (д) періодичну (Газети);

2. спочатку давати вітчизняні видання (будь-якою мовою), потім видання іноземні, починаючи з російських, потім давати англомовні, пізніше німецькомовні, франкомовні, іспаномовні;

3. послідовність джерел – за абеткою (а не за порядком посилання);

4. чітко дотримуватись правила: спочатку прізвище, потім ініціали;

5. слідкувати за правильністю оформлення бібліографічного опису;

6. (а) назви праць нині у лапки не беруть, (б) слово “журнал” не пишуть, а (в) відображають статус видання відповідним способом написання його бібліографічного опису; при цьому обов’язково слід вказувати сторінки, на яких розміщено статтю;

7. береги вирівнювати (лівий та правий).