Тема №-3: Організація лікувально-профілактичної допомоги жінкам.

Актуальність теми: Медико-санітарне значення охорони здоров’я визначається її провідною роллю в збережені та поліпшенні здоров’я жінок. Проблеми охорони здоров’я жінок. Забезпечення здорового всебічного розвитку. Покращення демографічної ситуації завжди знаходяться в центрі уваги суспільства. Про це засвідчує Конституція України, конвенція ООН про Права Дитини, основі законодавства України про охорону здоров’я, Міжгалузева комплексна програма України «Здоров’я нації на 2002-2011 рр.

Рекомендована література: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я». за редакцією Ю.В. Вороненка Тернопіль 2009 р.

О.М. Голяченко «Соціальна медицина та ООЗ» 2011 р.

Матеріали для самостійної роботи студентів:

Вивчити:

1. Заклади акушерсько-гінекологічної допомоги.

2. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги :

• пологовий будинок, його функції, структура, штатні нормативи;

• жіноча консультація, функції, принцип роботи.

3. Обов’язки акушерки жіночої консультації, акушерського відділення.

4. Показники діяльності пологового будинку.

Матеріали для самоконтролю:

Дайте відповіді на тестові завдання:

1. Заклади які надають фельдшерсько-акушерську допомогу:

1. Пологові будинки

2. Лікарня

3. МЧС (медико-санітарна частина)

4. Центр здоров’я

5. Диспансери

2. Структура пологового будинку.

1. Жіноча консультація

2. Відділення реабілітації

3. Допоміжно-діагностичні підрозділи

4. Організаційно методичний кабінет

5. Адміністративно господарча частина

3. Жіноча консультація організовується як:

1. Складова частина пологового будинку

2. Складова частина диспансеру

3. Складова частина міської лікарні

4. Складова частина самостійної поліклініки

5. Складова частина діагностичного центру

4. Структурні підрозділи жіночої консультації

1. Кабінети акушерів-гінекологів та інших лікарів

2. Долікарській кабінет

3. Відділення профілактики

4. Анамнестичний кабінет

5. Відділення професійних оглядів.

5. Завдання жіночої консультації:

1. Надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги:

2. Проведення заходів з профілактики ускладнень вагітності, пологів, після пологового періоду та гінекологічних захворювань.

3. Впровадження сучасних методів профілактики, діагностики та лікування

4. Надання соціально-правової допомоги

5. Працевлаштування вагітних жінок, які мають шкідливі умови праці

6. Рекомендована чисельність жінок на акушерській дільниці:

1. 2000

2. 2500

3. 3300

4. 4600

5. 1800

7. Обстеження вагітних обов’язково проводять лікарі:

1. Акушер-гінеколог

2. Терапевт

3. Хірург

4. Невропатолог

5. Ендокринолог

8. Оптимальне число відвідувань жіночої консультації вагітною жінкою, яка не має ускладнень вагітності:

1. 7-9

2. 10-12

3. 15-16

4. 18-20

5. 8-10

9. Періодичність відвідування жіночої консультації вагітною жінкою, яка не має ускладнень вагітності:

1. Один раз на місяць у другій половині вагітності

2. 2 рази на місяць у першій половині вагітності

3. 1 раз на місяць у першій половині вагітності

4. 2 рази на місяць у другій половині вагітності

5. 3-4 рази на місяць у другій половині вагітності

10. Обліково-звітна документація жіночої консультації:

1. Індивідуальна карта вагітної

2. Обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні.

3. Медична карта амбулаторного хворого

4. Лікарський висновок про переведення вагітної жінки на іншу роботу.

5. Контрольна карта диспансерного спостереження

11. Показання для направлення вагітної до медико-генетичної консультації:

1. Наявність абортів в анамнезі

2. Пізнє взяття на облік у жіночій консультації

3. Народження дітей з вадами розвитку

4. Наявність природжених аномалій та психічних захворювань у родичів 1-3 ступеня родинної спорідненості

5. Мертво народження неясної етіології

12. Структура стаціонару пологового будинку

1. Приймально-пропускний блок

2. Фізіологічне акушерське відділення

3. Обсерваційне акушерське відділення

4. Відділення реабілітації

5. Відділення для молодшого дитинства

13. Ризик материнської смертності найбільш значний в вікових групах (років):

1. До 20

2. 20-29

3. 30-39

4. 40 і більше

5. 20-25

14. Медико-соціальні фактори, що впливають на рівень материнської смертності:

1. Якість медичної допомоги

2. Умови праці та побуту вагітної

3. Екологічна ситуація

4. Робота служб планування сім’ї

5. Заборона абортів

15. Серед новонароджених здорові складають (в %):

1. До 20

2. 20-27

3. 20-29

4. 30-45

5. 46 і більше

16. Соціально-економічні фактори, що негативно впливають на здоров’я новонароджених:

1. Несприятливі психо-емоційні умови в сім’ях, де чекають дитину

2. Безробіття

3. Низький рівень материнського забезпечення сім’ї

4. Складність в придбанні дитячого харчування

5. Недостатній розвиток інфраструктур і населеного пункту

17. Причини, які сприяють високому рівню абортів в Україні

1. Відсутність достатнього числа контрацептивів

2. Погана обізнаність про наявність та можливості контрацептивів

3. Значна частка жінок дітородного віку в структурі населення

4. Соціально-економічна ситуація в країні

5. Підвищення частки віруючого населення

18. До яких наслідків може призвести заборона абортів:

1. Зміцнення здоров’я жінок

2. Збільшення числа кримінальних абортів

3. Зростання народжуваності в перший період після заборони

4. Збільшення числа розлучень

5. Зменшення числа розлучень