128. Світове господарство: суть та етапи формування.

Світове господарство склалося наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. в результаті тривалого історичного процесу поглиблення міжнародного поділу праці, поступового включення національних економік у систему світогосподарських зв'язків. Це стало наслідком розвитку суспільного виробництва, розподілу та закріплення територій світу між певними державами.

Історично першими формами міжнародних економічних відносин були світова торгівля, міграція робочої сили, валютно-кредитні відносини, які зародилися ще за рабовласництва.

Формування світового ринку отримало нові ознаки після створення в середині ХІХ ст. в найбільш розвинених країнах великої фабрично-заводської індустрії, що почала орієнтуватися на світовий збут. Формується можливість і необхідність вивезення капіталу за межі країни, створюється світовий ринок капіталу. Цей процес завершився наприкінці ХІХ ст. в епоху формування монополістичних об'єднань.

У другій половині ХХ ст. процес розвитку світового господарства отримав новий імпульс під впливом розвитку НТП та зростання ролі держави: зниження, а подекуди і ліквідація митних та адміністративних бар'єрів на шляху переміщення товарів, капіталів та робочої сили; посилення тенденції до створення інтеграційних об'єднань у всіх регіонах світу; розширення масштабів та сфер діяльності транснаціональних корпорацій та перетворення їх у провідну ланку розвитку світових продуктивних сил; підвищення ролі міжнародних фінансових, кредитних і торговельних організацій; посилення взаємозалежності між країнами світу в цілому, що проявляється у постійному зростанні частки зовнішньоторговельного обороту у національному продукті всіх країн.

Світове господарство та міжнародні економічні відносини набули, з одного боку, характеру, спрямованого на вирішення глобальних проблем (тобто проблем, які повинні бути вирішені за участю більшості країн), а з другого, мають конкурентні ознаки. Можна виділити ряд глобальних проблем, які визначають напрямки та тенденції розвитку світового господарства: (1) глобальні зміни в оточуючому середовищі (потреба у відповідних технологіях та фінансуванні); (2) приріст та постійне переміщення населення (масовий міграційний потік з країн периферії до розвинених країн); (3) збільшення розриву між бідними і багатими країнами; (4) прискорення науково-технічного прогресу (глобальна комп'ютеризація та інформатизація) і формування сектора економіки, який базується на знаннях; (5) зростаюча роль недержавних структурних утворень (неурядових організацій, транснаціональних корпорацій); (6) зростання економічної взаємозалежності країн світу.

У розвитку світового господарства відповідно до певних критеріїв виділяють декілька етапів. За функціональною ознакою:

етап світової торгівлі - абсолютна перевага зовнішньої торгівлі в міжнародних економічних зв'язках; відсутність стійких зв'язків та нееквівалентність обміну;

етап іноземних інвестицій - активний розвиток іноземного інвестування; виникнення нових форм зовнішньоекономічних зв'язків (купівля-продаж інформації, інтелектуальної власності; розвиток промислової кооперації;

етап економічної інтеграції - активний розвиток виробничої діяльності за кордоном; створення міжнародних економічних організацій.

За організаційною ознакою виділяють такі етапи:

друга половина ХІХ -го ст. - початок ХХ-го ст. - етап формування сучасного світового господарства: експорт капіталу як наслідок монополізації виробництва; наявність колоніальної системи; гострі протиріччя між державами призводили до локальних і світових війн, породжували нестійкість);

20-30-ті рр. ХХ сторіччя - до 80-х років - світове господарство поділено на дві системи: світове капіталістичне й світове соціалістичне господарство; протиборство й змагання цих двох світових систем. В 60-і роки відбулося входження у світову економіку великої групи країн, що розвиваються, внаслідок ліквідації колоніальної системи. В 50-60-і роки починають розвиватися інтеграційні процеси в різних регіонах світу;

80-90-іроки ХХ сторіччя - дотепер - набуття світовим господарством ознак єдиного цілісного утворення, яке базується на ринкових відносинах; глобалізація світового виробництва, яка проявляється у посиленні взаємозалежності національних господарств, в інтенсифікації господарських зв'язків, у формуванні міжнародного виробництва, в активізації діяльності та посиленні позицій транснаціональних корпорацій, в підвищенні ролі міжнародних економічних організацій.