110. Ордоліберальна теорія і практика побудови соціального ринкового господарства.

Ордо лібералізм –це напрям соц..-ек.думки(від лат.ордо-порядок),який відстоює ідею встановлення соц..-ек. Порядку,що поєднує свободу конкуренції і підприємництва і за створенням державою умов,які сприяють цій свободі.

3 основи ордолібералізму

1. регулювання конкуренції,необхідної для ек. розвитку

2. регулювання нац..валюти для забезпечення фін. Стабільності

3. соц. Регулювання

Практичне втілення ордо ліберальної теорії –це повоєнна Німеччина ек.теорії Л. Ерхарда.

Практичне здійснення концепції "соціального ринкового господарства" цілком слушно пов'язуюють з ім'ям видатного німецького економіста-теоретика, міністра економіки і, нарешті, канцлера ФРН - Людвіга Ерхарда. В основу своєї практичної соціально-економічної політики Л. Ерхард поклав "ордоліберальну концепцію".

Повоєнну Німеччину вважають зразком успішного втілення моделі "соціальної ринкової економіки" в життя..

Внаслідок Другої світової війни країна опинилась у надзвичайно тяжкому становищі. В цей період вона зіткнулася з гострими соціальними наслідками саморуйнування ринкового господарства. У цих складних умовах було проведено реформу, спрямовану на формування соціальної ринкової економіки і перетворення Німеччини в могутню процвітаючу державу.Саме завдяки його соціально-економічній політиці країна спромоглася в короткий історичний строк провести безпрецендентну в історії відбудовчу роботу."Соціальне ринкове господарство" пішло важким, але чесним шляхом відбудови" .

Але саме завдяки цьому йому вдалося завоювати довіру всього світу. Своєю реформацією Л. Ерхард згуртував німецький народ, пробудивши у здатних працювати їхні творчі можливості, а для нездатних - створити умови гідного людини існування. Плани Л. Ерхарда спиралися на грошову реформу, вільні ціни та підприємництво. Реформування економіки Західної Німеччини він розпочав із грошової реформи, щоб позбавитися знецінених грошей і запровадити тверду валюту. Через три дні після грошової почалася реформа цін, спрямована на відновлення ринкового їх механізму регулювання. Цінова реформа передбачала лібералізацію цін, відміну адміністративного розподілу ресурсів та відмову від встановлення цін державою.

111. Соціально орієнтована ринкова економіка – модель економіки розвинених країн.

Можна виділити кілька характерних моделей ринкової економіки,що використовуються в сучасних умовах.

АМЕРИКАНСЬКА МОДЕЛЬ

Ця модель отримала назву "ліберальна модель капіталізму". Її характерними рисами є:

• мала питома вага державної власності. Таке втручання, як правило, ініціюється економічними кризами або різким підйомом економіки;

• мінімальна регулююча роль держави в економіці;

• всебічне заохочення підприємництва.

• велика різниця у рівні заробітної плати, що становить 110 - кратних розривів між главою фірми і службовцями;

• прийнятний рівень життя малозабезпечених груп населення.

ЯПОНСЬКА МОДЕЛЬ

Функціонування цієї моделі більше базується на історичних традиціях  Японії, на пріоритеті інтересів нації над особистими інтересами, високої трудової дисциплінованості та відповідальності працівників, сильнорозвиненою сприйнятливості до всього нового. За рахунок перелічених та інших чинників досягається значне зниження собівартості продукції, її висока якість, що забезпечує високу конкурентоспроможність японських товарів на світовому ринку. Японці не перебільшували роль "вільного ринку"з повоєнних років активно застосовують механізми макроекономічного планування. До основних рис японської моделі відносяться:

• високий рівень гос. впливу на основні напрями національної економіки;

• складання п'ятирічних планів зміцнення і розвитку сил самооборони, які розвиваються з 1957р. Перед тим як відбулося "Японське диво", було складено 30-річний стратегічний план виведення економіки з кризового стану і створення високоефективних виробництв;

• широке поширення довічного наймання робітників на фірмах; об'єднання їх спільними інтересами; залучення працівників до управління та прийняття рішень;

• незначна різниця у рівні заробітної плати, яке становить семнадцатікратний розрив між главою фірми і службовцями;

• соціальна спрямованість моделі. Держава веде боротьбу проти соціальної нерівності, стежить за дотриманням соціальних прав громадян у разі хвороби, безробіття і виходу на пенсію. Обов'язки з вирішення соціальних завдань працюють багато в чому покладаються на корпорації та об'єднання. 

НІМЕЦЬКА МОДЕЛЬ або континентальний (Німеччина, Австрія, Швейцарія, почасти Франція)

Відмітними особливостями німецької моделі є :

• значну питому вагу гос. власності;

• сильний державний вплив на економіку, яка проявляється переважно при вирішенні соціальних проблем;

• різниця у рівні заробітної плати є незначним;

• вирішальна роль відводиться банкам, при цьому центральному банку надана повна автономія.

Шведська модель чи скандинавських (Швеція, Данія, Норвегія та Фінляндія)

Відмінною рисою шведської моделі є: соціальнаспрямованість, скорочення майнової нерівності, турбота про мало --забезпечених верствах населення. Висока норма оподаткування дозволяєдержаві зосереджувати у своїх руках значні фінансові коштиі направляти їх на вирішення соціальних завдань. В результаті в країні один знайнижчих рівнів безробіття, значною мірою вирівнюються поточнідоходи населення. Останнім часом, щоправда, все частіше лунають голоси про те,що подібна "благодійна" діяльність держави вносить негативнімоменти в розвиток суспільної ділової активності, не ініціюючи її.