Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходів в ринковій економіці
Економічний кругообіг - це поняття макроекономіки, яке репрезентує рух суспільного продукту, виробничих ресурсів, сукупних витрат і доходів по стадіях суспільного відтворення (виробництво, розподіл, обмін і споживання) в економічній системі. Економічний кругообіг здійснюється через ринки ресурсів і продукту між суб'єктами економічної системи.
Рух ресурсів і товарів обслуговується грошовими потоками витрат і доходів. Ці потоки в ринковій економіці "протікають" між її суб'єктами - домашніми господарствами і фірмами. Вони спрямовуються ринками ресурсів і продуктів і проходять від сфери виробництва, у якій функціонують фірми, через сферу реалізації (розподілу і обміну), репрезентовану ринком, до сфери споживання, у якій знаходяться домашні господарства. Економічний кругообіг в системі вільного ринку представлено на схемі.
Схема. Модель кругообігу на ринках ресурсів та продуктів.
В системі змішаної економіки держава повністю інтегрована в кругообіг матеріальних і грошових засобів, утворюють економічний організм суспільства. Це знайшло відображення на схемі.
Відкрита економіка - це економічна система, яка пов’язана з іншими країнами світу механізмами експорту, імпорту та фінансових операцій.
Беручи до уваги ринок продуктів, можна встановити що обсяг національного виробництва (національний дохід) залежить від:
споживчих витрат домашніх господарств (сукупних витрат);
інвестиційних витрат фірм;
державних витрат (державних закупок);
впливу економічних систем інших країн, який показником чистий експорт і визначається як різниця між експортом та імпортом.
Суб'єкти ринкової економіки
Суб’єктами ринкової економіки можуть бути: практично кожний індивідуум як фізична особа, що не обмежена законом у правосуб’єктності та дієздатності; групи громадян (партнерів); трудові колективи; юридичні особи всіх форм власності.
Кругообіг ринкової економіки починається з домашніх господарств як власників ресурсів, що постачають на ринок ресурсів працю, землю, капітал і підприємницькі здібності. Ресурси потрапляють до підприємств, які, розподіливши та поєднавши їх певним чином створюють товари та послуги. Останні, опинившись на ринку товарів і послуг, стають об’єктом попиту і подальшого споживання домогосподарств. Цим завершується перше коло кругообігу ринкової економіки.
Друге коло кругообігу починається з підприємств. Підприємства, здійснюючи витрати, виступають на ринку ресурсів як покупці. Купуючи ці ресурси у домогосподарств, вони сплачують їм доходи: заробітну плату, ренту, процент і прибуток. Домогосподарства, отримавши доходи, здійснюють споживчі витрати і на ринку продуктів купують товари та послуги. Підприємства, які ці товари та послуги реалізують, привласнюють виручку від реалізації.
Домогосподарства і підприємства беруть участь у кругообігу як самостійні і незалежні суб’єкти господарювання, що мають власні інтереси.
Ніхто спеціально не займається координацією їхньої діяльності. Домогосподарства і підприємства одночасно діють як покупці і як продавці. На ринку ресурсів домогосподарства пропонують працю, землю, капітал, здатність до підприємництва, а підприємства визначають свій попит на них. На ринку продуктів вони міняються містами: підприємства пропонують товари та послуги, а домогосподарства визначають свій попит на них. Подвійний зв’язок домогосподарств та підприємців і через ринок ресурсів, і через ринок продуктів забезпечує узгодженість їхніх дій. Домогосподарства-споживачі не можуть придбати на ринку продуктів товарів і послуг більше, ніж на суму доходів, отриманих від продажу ресурсів. Підприємці не можуть придбати ресурсів більше, ніж на суму виручки, отриманої від реалізації товарів та послуг.
Здійснення економічного кругообігу за такою схемою передбачає дотримання певних вимог (принципів) у стосунках дійових осіб. Це – принципи ринкової економіки.
До принципів ринкової економіки відносяться наступні:
Економічна свобода;
Конкуренція;
Автоматизм регулювання.
Економічна свобода передбачає існування приватної власності та вільної підприємницької діяльності. Економічна свобода є передумовою конкуренції. Конкуренція дає змогу раціонально розподілять ресурси між окремими галузями та виробництвами і швидко орієнтувати виробництво на задоволення потреб споживачів. Суб’єкти ринкової економіки куруються власними інтересами, приймають власні рішення, що врівноважуються й узгоджуються автоматично
.