Міністерство освіти і науки України Полтавський національний педагогічний університет імені в.Г.Короленка

Історичний факультет

Кафедра філософії

ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

Завдання для семінарських занять,

самостійної та індивідуальної роботи

для студентів історичного ф-ту

ІІ курсу

Напрями підготовки: 6.020302 Історія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Полтава 2016

ІІ модуль. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ

Семінарське заняття 7 - 8 (4 год)

Формування некласичної філософської парадигми

План

1. Соціально – історичні передумови культурних трансформацій кн. ХІХ – поч. ХХ ст.

2. Позитивізм. Позитивістські принципи історіописання.

3. Ф.Ніцше «Про користь і шкоду історії». Критика історицизму.

4. Теорія культурних типів М.Данилевського.

5. Критика принципів прогресизму та європоцентризму О.Шпенглером.

6. А.Тойнбі про історію як «відповідь на виклик».

Основні поняття: некласична філософія, ірраціоналізм, історицизм, детермінізм / індетермінізм, нігілізм, воля до влади, культура / цивілізація, культурні типи, «душа народу». «виклик» / «відповідь», творча меншість, нетворча більшість, кумулятивна теорія прогресу.

Література:

Данилевский Н.Я. Россия и Европа: Взгляд на культурно-исторические и политические отношения славянского мира к германо-романскому. – СПб., 1995.

Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. 3-е изд. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990 [1979].

Конт О. Основные законы социальной динамики, или Общая теория естественного прогресса человечества //Философия истории. Антология.– М., 1995 – С.116 – 130.

Ніцше Ф. Невчасні міркування ІІ. Про користь і шкоду історії для життя [1874] / пер. з нім. К. Котюк // Ф. Ніцше. Повне зібрання творів: критично-наукове видання у 15 томах. – Львів: Астролябія, 2004. – Т. 1. – С. 203–278.

Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни // Философия истории. Антология. – М., 1995. – С. 131 – 143.

Ницше Ф. Воля к власти: опыт переоценки всех ценностей. – М.: Мысль, 1994.

Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологи мировой истории. Т.1. – М.: Мысль, 1993. – С.124-200, 248-322, 345-387.

Шпенглер О. «Закат Европы» //Философия истории.Антология–М.,1995.– С. 158 – 186.

Тойнби А. Христианское понимание истории // Философия истории. Антология. – М., 1995. – С.220 – 231.

Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. – К.: Основи, 1995.

Жаворонков А.Г.“Воля к власти” и наследие Ф. Ницше //Вопр. Филос.– 2009. – №12

Маслов В.Ф. Цивилизационный подход к историческому процессу // Вопр. филос. – 2010. – №7.

Миронов В.Н. Философия истории Фридриха Ницше //Вопр. филос. – 2005. - №11.

Мюрберг И.И. Ф. Ницше о современном человеке в пространстве политического // Вопросы филос. – 2009. – №5.

Ойзерман Т.И. К характеристике философии Фридриха Ницше // Вопр. Филос. – 2011. – №4.

Запитання:

1. Які причини обумовили формування некласичної філософської парадигми?

2. Як принципи історіописання сформувалися під впливом позитивізму? В чому проявилась їх позитивна / негативна роль?

3.Чим викликаний нігілізм Ф.Ніцше?

4. З позиції абсолютної цінності людського життя (мета людини – це життя) поясніть судження Ф.Ніцше:

«Людина є дещо, що потрібно подолати».

«До незалежності мало хто здатен – це перевага сильних».

5. Чому для Н.Данилевського не кожен народ, що має свою мову, можна вважати культурно-історичним типом?

6. Що визначає право кожної народності на самостійне існування, за Данилевським?

7. У чому відмінність «світу - механізму» від «світу – організму» , за О.Шпенглером?

8. Які риси цивілізації виділяє О.Шпенглер? Чому на його думку «цивілізація – це етап занепаду культури, її старіння»?

9. Складіть порівняльну таблицю характеристик культури і цивілізації О.Шпенглером.

10. Порівняйтк трактування поняття «цивілізація» О.Шпенглером і А.Тойнбі.

11. Яка роль поняття «душа народу» у теорії О.Шпенглера?

12. Що таке «виклик» у теорії А.Тойнбі? Чи на всі виклики здатна знайти відповідь культура?

13. Які відносини можуть складатися між творчою меншістю і нетворчою більшістю? Яку історичну перспективу вони задають?

14. Позицію якої теорії відображає висловлювання: «Кожна цивілізація проходить в своєму розвитку стадії виникнення (...), росту (...), надлому (...) і руйнування (...), після чого гине, поступаючись місцем іншій»? Прокоментуйте відповідь.

15. На думку А.Тойнбі, «Рушійною силою розвитку цивілізацій є «творча меньшість», носій містичного «життєвого пориву», яка, вдало відповідаючи на різноманітні історичні «виклики», веде за собою «інертну більшість». Своєрідність цих «викликів» і «відповідей» визначає специфіку кожної цивілізації, ієрархію її соціальних цінностей і філософські концепції сенсу життя».

Назвіть історичні події, які не вкладаються у схему А. Тойнбі.

16. Чому для цих філософів не коректно говорити про прогрес культури?

17. На які недоліки лінійної моделі історії спрямована теорія локальних цивілізацій?

Заповніть таблицю і порівняйте методологічні підходи лінійної і цивілізаційної моделей історичного процесу:

Основні проблеми	Лінійна модель	Цивілізаційна модель
Представники
Ставлення до ідеї прогресу
Трактування спрямованості історії
Мета історичного процесу
Засоби, сфери і форми розвитку суспільства