1.3 Грунтові умови господарства

Основною ґрунтовою різновидністю землекористування господарства являється чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий. (Див. додаток) (Таблиця 1, Характеристика ґрунтового покриву господарства).

1.4 Загальна економічна характеристика господарства

В 2008 році в с. Рачин Дубенського району з’явилося нове підприємство по вирощуванню сільськогосподарських культур - ЗАТ Науково-виробничий кооператив «Райз-Агро» Рачинська філія. З 02.08.2010 р. господарство носить назву Рачинська філія ПрАТ «Райз-Максимко».

ПрАТ «Райз-Максимко» є частиною великого агрохолдингу «Укрлендфармінг», який впевнено тримає лідерські позиції в Україні за обсягом землі в обробітку, виробництву, насіння, поголів'ю худоби, виробництву яєць, яєчних продуктів, шкіри, дистрибуції витратних матеріалів для аграрного ринку. Слід додати, що цей агропромхолдинг також вирізняє серед конкурентів досвідчена та амбітна команда. Спеціалісти компанії плідно працюють з провідними національними та зарубіжними компаніями, впроваджуються сучасні технології та розробки.

Компанія багато робить задля зміцнення агропромислового комплексу України, задіюючи при цьому усі економічні, організаційні, фінансові важелі.

Одним з пріоритетних завдань Рачинської філії ПрАТ «Райз-Максимко» є вирощування насіння гібридної кукурудзи. Даний виробничий процес вимагає чіткого дотримання інструкцій по вирощуванню, правил збереження матеріалу, який розмножується в генетичній чистоті та залучення значних людських ресурсів.

Високі, стабільні врожаї, широкі ринки збуту, прибутковість обумовило те, що площі посіву гібридної кукурудзи з кожним роком збільшуються. Так, площа посіву - зросла з 163 га у 2009р. до 385 га у 2013 р. га. Крім того, філія координує роботи по вирощуванні даної культури на 1800 га суборендованих земель.

Цікавою особливістю в процесі вирощування на ділянках гібридизації кукурудзи є те, що при появі волоті на материнських рослинах їх слід відразу ж видалити. Саме для виконання даного виду робіт Рачинська філія кожного року з липня по серпень забезпечує роботою велику кількість працівників.

Штат робітників, які виконують роботи на ділянках гібридизації кукурудзи збільшився з 80 чоловік в 2009 році до 250 чоловік в 201 3 році. Відповідно щороку збільшується сума перерахованих податків із заробітної плати цих працівників до бюджету Рачинської сільської ради.

Потреба в кукурудзі і межі застосування не обмежуються лише споживанням як продукту харчування. Кукурудза грунтовно зміцнилася як одна з основних зернових, будучи незамінним джерелом сировини, яка активно використовується у харчовій, індустріальній, тваринницькій і медичній галузях.

Значну питому вагу в структурі посівних площ займає соя (до 21%), вирощування зернових (до 20,8%).

На базі машинно-тракторного двору зосереджена сільськогосподарська техніка , яка залучається в сільськогосподарському виробництві всього регіону.

Таблиця 2. Структура земельних угідь та їх використання в господарстві

Назва земельних угідь та посівів	Площа, га	Частка, %
		від усієї землі	від ріллі
1	2	3	5
Площа всієї землі	1208,13
Всього ріллі	1208,13
	230,00	19,03	19,03
озима пшениця (нас.)	254,50	21,06	21,06
кукурудза зерно	119,12	9,85	9,85
соя	132,00	10,92	10,92
соя (нас.)	181,00	14,98	14,98
Чисті пари	291,51	24,12	24,12

Таблиця 3. Прогнозована структура посівних площ на 2017 рік

Поле	Культура 2016 року (фактичний посів)	Вид урожаю	Культура 2017 року (ПРОГНОЗ)	Вид урожаю
61-3760	Пшениця озима	Насіння	Соя	Товарна
61-3760	Пшениця озима	Насіння	Соя	Товарна
61-3762	Пшениця озима	Насіння	Кукурудза	Насіння
61-3762	Соя	Насіння	Пшениця озима	Насіння
61-3763	Пшениця озима	Товарна	Соя	Насіння
61-3763	Соя	Насіння	Пшениця озима	Насіння
61-3764	Пшениця озима	Насіння	Кукурудза	Насіння
61-3764	Пшениця озима	Товарна	Кукурудза	Насіння
61-3765	Пшениця озима	Насіння	Кукурудза	Насіння
61-3765	Пшениця озима	Товарна	Соя	Насіння
61-3767	Пшениця озима	Товарна	Кукурудза	Насіння
61-3767	Пшениця озима	Товарна	Соя	Товарна
61-3771	Пшениця озима	Насіння	Соя	Насіння
61-3771	Пшениця озима	Товарна	Соя	Насіння
61-3757	Кукурудза	Товарна	Пшениця озима	Насіння
61-3757	Кукурудза	Товарна	Соя	Насіння
61-3760	Соя	Товарна	Пшениця озима	Насіння
61-3761	Соя	Насіння	Пшениця озима	Насіння
61-3761	Пар:	Товарна	Пшениця озима	Насіння
61-3766	Соя	Товарна	Пшениця озима	Насіння
61-3906	Пар:	Товарна	Пшениця озима	Товарна
61-11334	Пар:	Товарна	Пшениця озима	Товарна
61-11335	Пар:	Товарна	Пшениця озима	Товарна
61-11337	Пар:	Товарна	Пшениця озима	Товарна
61-11670	Пар:	Товарна	Пшениця озима	Товарна
295-9660	Пар:	Товарна	Пар:	Товарна
295-9661	Пар:	Товарна	Пар:	Товарна
295-9662	Пар:	Товарна	Пар:	Товарна
295-9663	Пар:	Товарна	Пар:	Товарна
295-9664	Пар:	Товарна	Пар:	Товарна

2.Аналіз виробничої діяльності господарства

2.1Співвідношення галузей та їх прибутковість

Ефективність роботи господарства залежить від комплексу факторів, основними з яких є: створення стійких економічних умов, які забезпечують розширене відтворення; впровадження сучасних досягнень науково-технічного прогресу; зміцнення матеріально-технічної бази; підвищення матеріальної заінтересованості працівників у результатах виробничої діяльності. Від рівня обліку сукупності факторів у процесі аналізу залежить і рівень мобілізації внутрішньовиробничих резервів для дальшого зростання і удосконалення виробництва, підвищення його ефективності. Вирощування будь-якої сільськогосподарської культури повинно бути економічно ефективним. 

Нижні наведенні підсумки по витратам основних культур в господарстві.

Таблиця 4. Соя насіння

Витрати	Сума, грн.	На 1 га, грн	Структура витрат, %	На 1 т, грн: Соя продукція
Прямі витрати по операціях (без палива і З/П)	757,69	526,31	18,86	766,48
Паливо	458,54	141,69	10,40	422,68
Заробітна плата та нарахування	154,33	146,24	1,81	73,44
ТМЦ: Насіння	811,77	488,56	24,58	98,62
ТМЦ: Добрива	25 638,32	824,08	23,78	66,24
ТМЦ: ЗЗР	1604,00	764,53	20,57	835,89
ВСЬОГО прямих витрат по технологічній карті
ВСЬОГО прямих витрат на гектар культури
ВСЬОГО прямих витрат на тонну продукції

Таблиця 5. Соя товарна

Витрати	Сума, грн.	На 1 га, грн	Структура витрат, %		На 1 т, грн: Соя продукція
Прямі витрати по операціях (без палива і З/П)	687,69	526,11	18,78		636,48
Паливо	656,54	141,25	10,03		382,32
Заробітна плата та нарахування	154,33	146,36	1,81		69,44
ТМЦ: Насіння	721,77	488,56	24,89		108,62
ТМЦ: Добрива	638,32	672,10	23,22		69,10
ТМЦ: ЗЗР	1604,00	584,53	20,74		835,89
ВСЬОГО прямих витрат по технологічній карті
ВСЬОГО прямих витрат на uектар культури

Таблиця 6. Кукурудза насіння

Витрати		Сума, грн.		На 1 га, грн	Структура витрат, %		На 1 т, грн: Кукурудза продукція
	Прямі витрати по операціях (без палива і З/П)	911,33		826,69	10,70		463,44
	Паливо	768,56		529,18	3,72		312,52
	Заробітна плата та нарахування	8379.01		416,65	11,51		197,06
	ТМЦ: Насіння	1207,98		7089,48	54,23		135,19
	ТМЦ: Добрива	2611,35		518,53	12,64		282,26
	ТМЦ: ЗЗР	1489,66		576,72	7,21		387,42
ВСЬОГО прямих витрат по технологічній карті		15367,89			100%
ВСЬОГО прямих витрат на гектар культури			9957,25
ВСЬОГО прямих витрат на тонну продукції								1777,89

2.2 Зберігання і переробка продукції рослинництва

В господарство має всі можливості для зберігання своєї продукції - зернових, зернобобових, технічних та кормових.

На зберігання закладається лише те зерно, яке пройшло повну систему очищення, та висушене до потрібної вологості. Очищається та досушується зернова маса на таких агрегатах: КЗС-20, ОВС-25, СМ-4, «Петкус», а також на різних селекційних віялках.

Первинне очищення (очищення вороху) має забезпечити повне видалення великих і дрібних домішок, а разом з ними і значної частини мікрофлори, особливо якщо домішки більш вологі, ніж основне зерно, а також забезпечити нормальний процес сушіння (шахтні сушарки не працюють, якщо зерно засмічене).

У сільськогосподарському виробництві застосовують кілька технологій післязбиральної обробки зерна, вибір якої залежить від кількості техніки, рівня оснащеності машин та кваліфікації кадрів, які організовують післязбиральну обробку. Як правило, на практиці застосовують дві технології обробки зерна.

Перша технологія полягає в тому, що машини (особливо старі, що мають низьку продуктивність) використовують кожну окремо, внаслідок чого зерно перекидається багато разів і потрібна велика кількість обслуговуючого персоналу. При цьому зерно під час зберігання між окремими обробками за відсутності належного контролю втрачає якість, стає нестійким при подальшому зберіганні. Як результат, близько 50 % витрат на виробництво 1 ц зерна становить вартість робіт, пов'язаних з післязбиральною обробкою зерна.

Друга технологія — поточна, коли за один пропуск виконуються всі операції для доведення зерна до потрібної кондиції. Залежно від зони зерноочисні лінії комплектують або не комплектують сушарками (відповідно Полісся і Степ).

Характеристика зерноочисно-сушильних комплексів (КЗС). Комплекси КЗС комплектують шахтними (КЗС-10Ш, КЗС-20Ш, КЗС-25Ш, КЗС-40Ш, КЗР-5) або барабанними (КЗС-10Б, КЗС-10Б2, КЗС-20Б) сушарками. Все обладнання комплексів монтують у будівлях з каркасом з металевої арматури. При сушінні пшениці продуктивність комплексів КЗС-10В і КЗС-10Ш становить 8 т/год, КЗС-20Ш, КЗС-20Б, КЗР-5 — до 16, КЗС-25 — до 20 т/год, а при очищенні — відповідно 10, 20 і 25 т/год.

Базовою моделлю КЗС є комплекс КЗС-10. Комплекс КЗС випускається в трьох модифікаціях: на базі однієї барабанної сушарки СЗСБ-8 (КЗС-10Б); на базі однієї шахтної сушарки СЗІП-8 (КЗС-10Ш); на базі двох барабанних сушарок ЗСПБ-4 (КЗС-10Б2).

До складу КЗС такої самої продуктивності, як і ЗАВ, додатково входить машина для попереднього очищення зерна, замість однопоточної норії — двопоточна з двома циклами (тільки для очищення зерна або для очищення зерна і подачі його в сушарку) та завальна двосекційна яма.

Технологічна схема роботи КЗС-10Б така: з приймального бункера завальною норією ворох подається в машину для попереднього очищення, а далі зерно, якщо воно сухе, спрямовується на другу секцію завальної норії, а потім — на вторинне очищення. Вологе зерно після попереднього очищення надходить у сушарку, а потім — на вторинне очищення. У складі КЗС-10Б2 є дві сушарки СЗСБ-4, які можуть працювати паралельно або послідовно, в останньому випадку продуктивність їх знижується наполовину.

Зерносушильні комплекси, як і агрегати ЗАВ для обробки насінного зерна, комплектуються насіннєочисними приставками відповідної продуктивності.

Сушіння — основна технологічна операція з приведення зерна й насіння до стійкого стану. Тільки після того, як із свіжозібраної зернової маси видалено всю надлишкову вологу і зерно доведено до сухого стану, можна розраховувати на подальшу надійну збереженість продукції.

Сушіння полягає у видаленні з матеріалу будь-якої рідини, в результаті чого в ньому збільшується відносний вміст сухої частини.

Відомо, що в сухій зерновій масі всі живі компоненти, крім шкідників та комах, перебувають в анабіотичному стані.

Зберігання зерна сухим — основний засіб підтримання високої життєдіяльності насіння в зернових партіях усіх культур, а також якості продовольчого зерна протягом тривалого строку зберігання.

Застосовують три способи сушіння (зневоднення) зерна: теплове (в тому числі вакуумне); сорбційне (контактне); механічне (відтискання, центрифугування). Найчастіше практикують теплове сушіння, рідше — сорбційне, а механічне — тільки у мийних машинах на борошномельних заводах. Під час теплового сушіння рідина перетворюється на пару, на що витрачається теплова енергія. При сорбційному сушінні волога із зерна може видалятися як у пароподібному, так і в рідкому стані, причому цей процес не пов'язаний з необхідністю використання додаткового джерела енергії.

Серед численних способів теплового сушіння, які різняться способом передачі теплоти зерну, найпоширеніший конвективний. Суть його полягає в тому, що теплота передається конвекцією від теплоносія, який вбирає вологу, і видаляється в атмосферу. За таким принципом працюють барабанні, стрічкові та інші типи сушарок

Процес сушіння ґрунтується на здатності зерна випаровувати поверхнею вологу за умови, що тиск водяної пари в зерні вищий за тиск її в зовнішньому повітрі.

Під час сушіння зерна відбуваються такі фізичні явища: передача теплоти від агента сушіння до зерна; рух вологи з центральних шарів зерна до поверхневих; випаровування вологи з поверхні зерна та дифузія її в навколишнє середовище; переміщення вологи при наявності температурного градієнта з потоком теплоти внаслідок термовологопровідності.

Закономірності сушіння зерна такі:

чим більша початкова вологість зерна, тим вища швидкість сушіння в початковий період і тим він коротший. У сирому зерні є механічно зв'язана волога, яка видаляється в першу чергу. Капілярне зв'язана волога міцно зв'язана з крохмальними зернами і ще міцніше — з білками. Тому процес сушіння зерна лімітується переважно сушінням білкового комплексу;

під час сушіння зерно нагрівається швидше, ніж випаровується волога. Це й визначило доцільність застосування для сушіння зерна рециркуляційного (з відлежуванням) способу;

сушіння можливе лише тоді, коли тиск пари всередині зернівки вищий, ніж в навколишньому середовищі, тобто відбувається її випаровування. Коли температура поверхні зерна дорівнює температурі середовища сушильної камери, процес сушіння (випаровування води) припиняється;

одночасно з переміщенням вологи рухаються розчинені в ній мінеральні речовини, тому зольність периферійної частини зернівки і зародка збільшується;

при вмісті в насипу органічної легкої домішки понад 0,1 % можливе загоряння її в сушарці;

якщо зерно перед сушінням зберігалося в анаеробному стані в насипу висотою понад 4 м, то в зернівках накопичується етиловий спирт, який при різкому нагріванні може призвести до загибелі зародків. Тому зерно треба попередньо провітрити для видалення спирту;

швидкість процесу сушіння залежить від вологоємності повітря; наприклад, 1 мм повітря з температурою 20 °С поглинає 17 г води, ЗО °С — 31 г, 50 °С — 90 г, 70 °С — 200 - 250 г, 90 °С — 400 г і більше.

Сухими вважаються зерно і насіння, в яких немає вільної вологи, а є тільки зв'язана волога, малодоступна для активної життєдіяльності як насіння, так і мікроорганізмів.

Цей режим зберігання ґрунтується на принципі ксероанабіозу, тобто усуненні на сухе зерно основного фактора його псування під час зберігання — мікроорганізмів.

Режим зберігання насіння в сухому стані — основний захід підтримання його високої життєздатності у партіях посівного матеріалу всіх культур та якості зерна продовольчого призначення протягом усього строку його зберігання.

Зерно пшениці, жита, ячменю, вівса вважається сухим, якщо містить не більше 14 % вологи. Оскільки вміст вологи в зерні при тривалому зберіганні може дещо підвищуватися внаслідок сорбції з повітря, найкраща його стійкість забезпечується при вологості 12 -13 %. Отже, оптимальна норма вологості для тривалого зберігання виробничих партій насіння має бути на 1 - 2 % нижчою за критичну вологість.

Сухе насіння можна зберігати у сховищах різних конструкцій і типів, якщо вони відповідають технічним вимогам. Досвід показав, що зернові маси, добре підготовлені до зберігання (очищені від домішок, знезаражені й охолоджені), можна зберігати без переміщення у складах протягом 4-5 років, а в силосах елеваторів 2-3 роки.

Псується суха зернова маса і при утворенні краплинно-рідинної вологи та підвищенні вологості в будь-якій ділянці насипу внаслідок перепадів температур та явища термовологопровідності.

Спосіб зберігання зернових мас залежить переважно від їх фізичних та фізіологічних властивостей. Всі партії зерна, особливо насіння, треба зберігати у спеціальних сховищах. Зерносховища класифікують за багатьма ознаками, найважливішими з яких є: період зберігання (тимчасового або тривалого); конструкційні особливості (навіси, склади, елеватори тощо); види операцій, які в них проводяться (тільки зберігання чи зберігання й обробка); ступінь механізації (механізовані, напівмеханізовані, немеханізовані); наявність і тип установок для активного вентилювання насіння (канальна, підлогова, переносна та ін.).

Зберігання зерна може бути тимчасовим — від кількох діб до одного-трьох місяців або довгостроковим — від кількох місяців до кількох років. Як тимчасове, так і довгострокове зберігання зернових мас треба організувати так, щоб запобігти втратам маси (крім біологічних) та зниженню її якості.

Зернову масу з доброю сипкістю можна зберігати в різних місткостях. Зберігання зерна в мішках називається зберіганням у тарі; у великих сховищах — зберіганням без тари; у сховищах, бункерах і силосах — зберіганням насипом.

Зерносховища для тривалого зберігання зерна за конструкційними особливостями поділяють на склади, елеватори та змішаного типу. До першого типу належать звичайні склади, які використовують для підлогового зберігання зерна насипом, а також дообладнані спеціальними перегородками для утворення секцій з метою роздільного зберігання окремих партій насіння.

У сховищах без поперечних перегородок і секцій зерно розміщують на підлозі. При цьому партії насіння ізолюють одну від одної щитами або залишають незайнятою частину підлоги між ними. При такому розміщенні насіння коефіцієнт використання складських місткостей різко знижується.

Бункерні насіннєсховища, на відміну від секційних, мають повністю механізоване випускання насіння без застосування ручної праці і пересувної механізації. Цього досягають тим, що днище бункера роблять у вигляді перевернутої піраміди або конуса Місткість бункерів становить, як правило, 35-50 т при висоті стін від 4 до 9,5 м.

Силосні насіннєсховища — це залізобетонні або цегляні елеватори заввишки З0 — 50 м. Більшість їх має спеціальну башту, в якій розміщують необхідне обладнання для потокової обробки насіння. Майже всі такі насіннєсховища повністю механізовані, а деякі автоматизовані

Сучасне зерносховище — складна інженерна споруда, її будують за типовими проектами, які розробляють спеціалізовані проектні організації з урахуванням досягнень науки і кращого досвіду. Більшість сучасних типових проектів зерносховищ передбачають наявність стаціонарних засобів механізації для проведення завантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт, установки для активного вентилювання природним і штучно охолодженим повітрям, аерожолобів, а також робочих споруд для приймання насіння з відділенням для протруювання і затарювання, автоматичних вагів та ін.

2.3 Захист від шкідників та хвороб

В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з цим стає можливим збільшення втрат врожаю спричинених бур'янами в абсолютних і вартісних величинах. Закономірно зростає значення заходів, спрямованих на запобігання сільськогосподарським збиткам. Ефективний захист посівів забезпечують заходи і засоби з високим ступенем знищення бур'янів у період масового проростання насіння. Цьому найкраще відповідає система інтегрованих заходів захисту від бур'янів. Протягом усієї історії землеробства вироблялися методи знищення бур'янів.

Наслідком правильного і послідовного впровадження запобіжних заходів стане зменшення бур'янів до кількості нижчої від порога шкідливості. Проте за таких обставин можливе й зростання забур'янення внаслідок спонтанного розмноження одного або кількох видів. Отже, навіть при високій культурі землеробства, дотриманні усіх прогресивних технологій виникає необхідність у застосуванні агротехнічних, хімічних, біологічних та інших заходів, що є складовими комплексної інтегрованої системи захисту рослин від бур'янів. Найголовнішими, безумовно, є агротехнічні та біологічні заходи, а хімічні використовуються як допоміжні, страхувальні.

Винищувальні заходи. Для розробки заходів щодо знищення у ґрунті насіння і вегетативних органів розмноження бур'янів необхідно знати ступінь його засміченості.

Механічні заходи захисту від бур'янів передбачають знищення бур'янів на полях. До них насамперед належать раціональний механічний обробіток ґрунту та прополювання.

Обробітком ґрунту досягається проростання наявного насіння бур'янів, а потім знищення їхніх сходів. Так, післяжнивне лущіння стерні, виконане відразу ж після або слідом за збиранням зернових, сприяє масовому проростанню насіння бур'янів, сходи яких знищуються наступними заходами обробітку. Такий метод очищення ґрунту називається провокаційним.

Велике значення у знищенні бур'янів має паровий обробіток з пошаровим очищенням ґрунту від насіння бур'янів та їх вегетативних органів розмноження.

Раннє весняне боронування зябу і передпосівна культивація також сприяють значному зменшенню засміченості полів.

У боротьбі з кореневищними бур'янами кращі результати дає застосування системи парового або напівпарового обробітку ґрунту. Після збирання культури ґрунт обробляють дисковими знаряддями на глибину розміщення (10-12 см) основної маси кореневищ. На відрізках подрібнених кореневищ з бруньок з'являються проростки, що використовують запаси поживних речовин, які містяться в них. При з'явленні масових сходів (шильця) пирію виконують глибоку оранку плугом з передплужниками. Приорані на велику глибину проростки позбавляються світла та доступу кисню, задихаються і гинуть. Цей спосіб знищення пирію називають «методом удушення». Існують й інші методи знищення кореневищ багаторічників: вичісування, висушування та виморожування, але вони малоефективні й мають ряд недоліків

За хімічним складом гербіциди поділяються на органічні та неорганічні речовини. Переважна більшість високоефективних гербіцидів — це складні органічні сполуки, такі як хлорфеноксикарбонові кислоти (2,4-Д, 2М-4Х, 2М-4ХМ, 2,4-ДМ, 2М-4ХП, 2,4-ДІІ), похідні бензойної кислоти (амібен, діанат), хлоровані аліфатичні карбонові кислоти (далаион, солан та ін.), похідні симетричного триазину (симазин, атразин, нрометрин, семерон), похідні фенілсечовини (дікуран, діурон, дозонекс), сульфоніл-сечовини (глін, туліген, хармоні, тітус, тел), похідні карбамінової і тіокарбамінової кислоти (карбін, ялан, ептам, ерадикан, тиллат), похідні нікелінової кислоти (тордон, лонтрел), похідні нітрофенолів (ДГІОК, нітрафен).

В даному господарстві з хімічних препаратів застосовують на горосі (фюзелат 1,5 л/га), а на зернових (гранстар 15-25 г/га) Але у зв’язку із значною шкодою для навколишнього середовища в останній час набувають широкого поширення біологічні системи землеробства.

Першими заходами захисту є боротьба з найбільш поширеними хворобами зернових, таких як кореневі гнилі, тверда та летюча сажки, борошниста роса, бура листкова іржа. Для зниження уражуваності цими хворобами можна проводити протруювання та інкрустацію хімічними препаратами такими, як: байтан-універсал (2 кг/га), 75% віта вакс (2,5-3 кг/га), 50% фундазол (2-3 кг/га) та інші. Також для одночасного захисту від хвороб і ґрунтових шкідників насіння можна обробляти комплексними препаратами як, наприклад, гемо гексаном (2 кг/га).

2.4 Механізація, електрифікація і автоматизація в господарстві

До обслуговуючих виробництвв ТОВ Кравченка» належать машино-тракторний парк, ремонтні майстерні.

Вся с.-г. техніка, автомашини використовується досить ефективно. Майже всі роботи в рослинництві механізовано. Потужні трактори та широкозахватні агрегати дозволяють швидко і своєчасно проводити агротехнічні заходи.

Таблиця 7 Технічна оснащеність.

Вид техніки	Кількість
Трактори Комбайни: зернові Автомашини в т. ч. вантажні Культиватори Сівалки Плуги Котки Зчіпки Борони Лущильники Косарки Жатки Обприскувачі Розкидачі добрив	8 5 7 5 7 5 8 2 3 4 2 - 4 3 3

2.5 Охорона праці

Охорона праці є одним з важливих факторів с.-г. виробництва. Насамперед йде мова про безпеку праці, про стан здоров’я працівників. А звідси випливає забезпеченість трудовими ресурсами і продуктивність праці. Відповідальний за охорону праці в– інженер по техніці безпеки. Він проводить інструктаж молодим спеціалістам, механізаторам, трактористам. Одразу по прибуттю на місце проходження практики був проведений вступний інструктаж.

На кожному робочому місці є куточок по техніці безпеки. Вранці перед виходом в поле кожному комбайнеру, трактористу вимірюють тиск.

Робітникам, що працюють з отрутохімікатами, видають спецодяг та засоби індивідуального захисту.

Інженер по техніці безпеки приділяє особливу увагу протипожежним засобам зернозбиральних агрегатів під час жнив і взагалі. Для збирання озимої пшениці, жита, ячменю, вівса допускаються комбайни, які пройшли технічний огляд і в кожному комбайні знаходиться два вогнегасники, вода, ємністю до 50 л.

Для зберігання пестицидів в господарстві побудований хімічний склад, який відповідає вимогам зберігання пестицидів. Кожний рік господарство контролює комісія, яка перевіряє зберігання, транспортування, використання пестицидів і мінеральних добрив.