Тема 4. Засоби створення і забезпечення аіт на підприємствах
План
4.1 Загальна характеристика та класифікація засобів технічного забезпечення АІС обліку
4.2 Режими оброблення інформації та їх вплив на інформаційну технологію
4.3 Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні
4.4 Обчислювальні мережі та системи інформації
4.5 Загальна характеристика і класифікація програмного забезпечення АІС
4.6 Загальносистемне і спеціальне програмне забезпечення
4.7 Пакети прикладних програм, їх характеристика
4.8 Пакет MS Office і його додатки
Під технічним забезпеченням АІС розуміють сукупність усіх технічних засобів, які використовуються при її функціонуванні. Це сукупність різноманітного обладнання і засобів оброблення облікової інформації, пов'язаних між собою єдністю оброблюваних даних і інформаційно-часових обмежень, яка дає змогу здійснювати своєчасну та якісну фіксацію, збирання, передавання, оброблення, накопичування, агрегування і видачу необхідної для реалізації функції обліку інформацію, рис. 6.
Сучасні ЕОМ побудовані по блочному принципу. Основними блоками є системний блок (процесор), до складу якого, зокрема, входять внутрішня (оперативна) пам'ять, накопичувачі на жорстких магнітних дисках, а також зовнішні пристрої - монітор, клавіатура, ручні маніпулятори.
Використовують ЕОМ високопотужні, середньої, малої потужності, ноут-буки. Основними технічними параметрами процесора є: потужність, тактова частота генератора, ємність оперативної пам'яті, довжина машинного слова. Тактова частота генераторів становить більше за 100 МГц, ємність внутрішньої пам'яті - до 1 Гбайта. Ємність зовнішньої пам'яті становить сотні Гбайт.
Одиниці ємності: 1 біт - 1 або 0,
1 байт = 8 біт
1 Кбайт= 1024 байт
1 Мбайт = 1024 Кб
1 Гбайт = 1024 Мб
1 Т байт = 1024 Гб
1 Петабайт = 1024 Т байт
Найчастіше використовують процесори Celeron, Intel, AMD та ін.
Комплекс технічних засобів (ктз)
Е О М
Засоби збору, підготовки
інформації
Засоби зв'язку
і передачі даних
Засоби тира-жування, ком
плектування документів
Засоби авто-матизації
ви-готовлення документів та їх зберігання
Рис. 6
В сучасних ЕОМ використовують магнітні диски, гнучкі диски, лазерні диски, флеш-пам'ять.
Монітор разом з клавіатурою дозволяє вводити інформацію, фіксувати її на екрані. Основні технічні характеристики моніторів - розмір екрана (довжина діагоналі у дюймах), частота развертки в КГц, разрешающая способность, вимірюється у долях мм). Виробники - фірми Samsung, LG, SONY.
Засобами збору, підготовки інформації є різноманітні реєстратори виробництва, активні термінали, пристрої читання.
Засоби зв'язку забезпечують передачу інформації від однієї ЕОМ до інших. Варіанти засобів зв'язку: телефонний, факсимільний, селекторний, супутниковий зв'язок. Останній - дуже коштовний.
Засоби тиражування інформації - це різноманітні ксерокс- автомати. Основні їх характеристики: розмір оригіналу, розмір копії, швидкість копіювання, колір та ін.
Засоби виводу інформації - принтери (матричні, струменеві, лазерні). Основні параметри: формат папіру, швидкість друку, кількість копій, колір та ін.
Режими роботи ЕОМ визначають залежно від можливостей доступу користувача до машинних ресурсів і особливостей організації програмного та технічного забезпечення АІС. Розрізняють такі режими оброблення інформації в АІС: пакетний, телеоброблення, діалоговий, розподілу часу.
Пакетний режим. За такого режиму інформація обробляється в обчислювальному центрі - централізовано за допомогою операторів ЕОМ. Вони не інтересуються змістом інформації, їх зобов'язання - забезпечити отримання результатів по задачі. Користувач підготовляє інформацію, формує завдання для ЕОМ і передає його оператору. У пакетному режимі ЕОМ обробляє вхідний потік задач як в однопрограмному, так і мультпрограмному режимах. Задачі, що формують пакет, можуть мати різні пріоритети - статичні і динамічні. Перші надаються задачам зазделегідь, другі визначаються керуючими програмами в ході розв'язування задач.
У пакетному режимі розв'язують регламентні задачі, які треба виконувати в певний термін. Основна мета режиму - мінімізувати час оброблення заданого потоку інформації завдяки безперервному їх обробленню.
Режим телеоброблення інформації. Застосовують за необхідності опреативної взаємодії користувача з ЕОМ у процесі оброблення інформації, що надходить від віддаленихабонентів. У цьому режимі користувач дістає безпосередній доступ до машинних ресурсів.
Системи телеоброблення інформації працюють у двох режимах: реального часу і віддаленого пакетного оброблення. В останньому випадку передбачають введення первинних документів з віддаленого терміналу у межамх мережі ЕОМ. Цей режим ще розглядають як режим (технологію) клієнт - сервер. Це режим роботи ЕОМ, встановлених на різних робочих місцях, об'єднаних у мережу. Одна з машин є головною - сервером. Саме ця машина забезапечує для абонентських ЕОМ необхідні програми, бази даних.
Діалоговий (інтерактивний) режим. За такого режиму користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів, а оброблення інформації ведеться у вигляді діалогу. Посередника в особі інформаційного обчислювального центру при цьому режимі немає. Користувач сам управляє процесом розв'язання задач на ЕОМ.
За діалогового режиму програми побудовано так, що користувач може вибирати під час діалогу з ЕОМ той або інший розрахунок або відповісти машині щодо напряму своєї подальшої роботи.
Режим "діалог" передбачає багаторазове надходження запитів користувача через дисплей в систему. На кожний запит видається відповідь або зустрічний запит, при чому він формується автоматично безпосередньо самою системою на основі діалогу між машиною і користувачем. Програми діалогового режиму мають багато розгалужень, варіантів оброблення інформації залежно від виконання або невиконання певної умови. Первинна інформація зберігається в базі даних, алгоритм і програми обробки заздалегідь вводяться в ЕОМ. Відповідь видається на принтер, екран дисплея, магнітний диск.
Застосування діалогової технології дає змогу обробляти інформацію в режимі реального часу, коли результати обчислень видають в необхідні моменти виробничого процесу. Інформація видається користувачу в наочному вигляді, що дає змогу підвищити оперативність і надійність оброблення даних.
Режим реального часу. Він забезпечує оброблення інформації зі швидкістю, близькою до швидкості процесу в реальному житті. Тому цей режим використовують для управління швидкоплинними процесами, наприклад, передачею та обробленням банківської інформації, неперервними технологічними процесами (АСУ ТП).
У таких системах машину підключають до спеціального обладняння, що автоматично реєструє стан технологічного процесу (наприклад, температуру рідини). Обладнання передає на ЕОМ сигнали, які вона може аналізувати. На підставі аналізу ЕОМ формує сигнали для впливу на процес, передає їх обладнанню, що автоматично вносить зміну у стан процесу.
У сучасних умовах побудови децентралізованих АІС використовуються автоматизовані робочі місця - АРМи. Автоматизоване робоче місце - це сукупність інструментальних засобів кінцевого користувача, що включає інформаційне, програмне, технічне і методичне забезпечення, призначене для професійної діяльності користувача на ЕОМ, та працює як автономно, так і в складі мережі. Структра АРМу наведена на рис. 7.
Перевагами оброблення інформації на АРМі є: простота створення і ведення; єдиний опис даних, їхні надійність і захист; модульна побудова програмного забезпечення; технологічна спеціалізація програм; функціональна повнота та ін.
Основними функціями АРМу можуть бути: введення, накопичення та зберігання інформації; її пошук за заданими ознаками; виконання прикладних програм оброблення інформації; автоматичне протоколювання робочих процесів; видача результатів у потрібному вигляді, зокрема, на екрані дисплея.
Основні характеристики АРМу: розвинений діалог з користувачем; високий ступінь автоматизації професійної діяльності користувача, зайнятого обробленням інформації; відображення і документування результатів розрахунків; наявність засобів управління базами даних; оптимізація використання обчислювальних та інформаційних ресурсів; якість інформаційного обслуговування. Кінцевий користувач виконує два види дій: запит потрібної йому йому інформації та прийняття рішень для подальшого оброблення даних.
Упровадження АРМів ліквідує розрив у часі між виробничо-господарським процесом, здобуттям первинної інформації, її обробленням і видачею результатів, що дає змогу активно впливати на процес управління.
Автоматизоване робоче місце організують за функціональною ознакою.
Принтер
Базова частина ПЕОМ
Програ- Про
мне за- без забез-
печення
К
анали
зв'язку
Інформ
база
Рис. 7. Схема АРМ
Перевагами оброблення інформації на АРМі є: простота створення і ведення; єдиний опис даних, їхні надійність і захист; модульна побудова програмного забезпечення; техно-логічна спеціалізація програм; функціональна повнота та ін.
Основними функціями АРМу можуть бути:введення, накопичення та зберігання інформації; її пошук за заданими ознаками; виконання прикладних програм оброблення інформації; автоматичне протоколювання робочих про-цесів; видача результатів у потріб-ному вигляді, зокрема, на екрані дисплея.
Основні характеристики АРМу: розвинений діалог з користувачем; високий ступінь автоматизації професійної діяльності користувача, зайнятого обробленням інформації; відображення і документування результатів розрахунків; наявність засобів управління базами даних; оптимізація використання обчислювальних та інформаційних ресурсів; якість інформаційного обслуговування. Кінцевий користувач виконує два види дій: запит потрібної йому йому інформації та прийняття рішень для подальшого оброблення даних.
Упровадження АРМів ліквідує розрив у часі між виробничо-господарським процесом, здобуттям первинної інформації, її обробленням і видачею результатів, що дає змогу активно впливати на процес управління.
Автоматизоване робоче місце організують за функціональною ознакою. Технологічний процес оброблення інформації на АРМі є безпаперовим і характеризується інтерактивним режимом введення даних в ЕОМ та формуванням вихідних документів. Техноло-гічні аспекти інформації на АРМі характеризують такі ознаки:
можливість оптимальної взаємодії людини і ПЕОМ;
доступність обчислювальних засобів у довільний момент часу;
користування індивідуальною інформаційною системою, індивідуальною інфомаційною базою, можливість доступу до ІС інших абонентів та до інтегрованої ІС;
користувач працює з первинними документами та екранними документами і має можливість їх роздрукувати;
проблемна орієнтація інформаційного, технічного, програмного забезпечення ураховує потреби кінцевого користувача, причому задачі розв'язуються у реальному часі.
Програмне забезпечення АРМів включає операційні системи, СУБД, текстві редак-тори, табличні процесори, графічні редактори, пакети прикладних програм.
У розвитку технології оброблення інформації на ЕОМ можна виділити два великих етапи: автономне використання ЕОМ та етап їх об'єднання, створення обчислювальних мереж і на їх основі - мережних інформаційних технологій.
Обчислювальна мережа - це сукупність кількох ЕОМ, об'єднаних засобами зв'язку з метою ефективного використання обчислювальних ресурсів при виконанні різноманітних інформаційно-обчислювальних робіт. Відмітна риса обчислювальних мереж - автоматич-ний розподіл ресурсів. Під ресурсами розуміються не тільки обчислювальні потужності, а й дані, що зберігаються, і пакети прикладних програм . У мережах ЕОМ закладено ідею колективного користування.
Мережа дозволяє:
побудувати розподілені сховища інформації - розподілені бази даних;
розширити перелік задач обробки інформації;
підвищити надійність інформаційної системи за рахунок дублювання роботи ПЕОМ;
створити нові види сервісного обслуговування;
оптимізувати витрати на обробку інформації.
Розрізняють територіальні і локальні мережі. Локальні діють в межах невиликої території - на підприємстві, фірмі. Мережі, які складаються з ПЕОМ, розміщених на значній відстані, є територіально розподіленими або глобальними. Глобальною є Internet - мережа. Обсяги інформації в цій мережі практично необмежені.
Обчислювальна мережа характеризується сукупністю показниких - таких, як відкритість, надійність, динамічність, автономність тощо. Важливою ознакою мереж є їхня архітектура або топологія. Топологія - це розміщення вузлів мережі і зв'язків між ними. У практиці використовуються кілька видів топологічних структур обчислювальних мереж, рис. 7:
а) шинну, б) кільцеву, в) зірчасту, г) деревоподібну, д) радіально-кільцеву. Рис.8
а) б)
д)
в) г)
Рис.8
Технічною базою обчислювальних мереж є різноманітні сумісні ЕОМ, термінали і канали зв'язку. Найчастіше використовують варіанти топології а), в), д). Найкращі характеристики має топологічна схема варіанта д), але її вартісь найвища.
В обчислювальній мережі одна з машин виконує роль сервера. Сервер - це одно- або багатопроцесорна ЕОМ з розподілюваною пам'яттю, розподілюваним обробленням даних, розподілюваними комунікаційним засобами та засобами управління периферійним обладнанням.
Сервер є потужною машиною з великим дисковим простором і швидкодійним процесором. Основна роль серверу полягає в управлінні клієнтами, які спільно користуються ресурсами системи в заданий момент часу: принтерами, БД, зовнішньою пам'яттю, програмами та ін.
На сучасному етапі можуть бути застосовані такі концепції експлуатації сервера: режим файл-сервера і режим клієнт-сервера.
Концепція "файл-сервер" пердбачає наявність файл - сервера, в якому знаходиться ядро мережної операційної системи і файли, що централізовно зберігаються. Для цієї архітектури характерний колективний доступ до спільної
БД на файловому сервері. Від конкретного АРМу на сервер надходить запит. З сервера на АРМ передається вся необхідна інформація - програма і самі дані. Обробку інформації виконує АРМ засобами СУБД. При передачі інформації з сервера на АРМ доступ інших АРМів до сервера блокується.
В концепції "клієнт-сервер" передбачено, що до інтегрованої бази даних доступ мають багато абонентів (АРМів). Запит на оброблення даних посилається клієнтом (АРМом) по мережі на сервер. На сервері здійснюється пошук даних і їх оброблення самим сервером засобами СУБД. Результати обробки передаються з сервера на відповідний АРМ. Таким чином цей варіант роботи ЕОМ більш прийнятний, тому що він забезпечую більш високу швидкість обробки інформації.
Концепція "клієнт-сервер", будучи більш потужною, замініла концепцію "файл-сервер". Завдяки архітектурі "клієнт-сервер" реалізується механізм доступу великої кількості користувачів до інформації на сервері.
Найважливіша перевага мережної технології полягає в тому що, стає можливим організувати розподілене оброблення даних. ПЕОМ встановлюють на робочих місцях, де виникає і використовується інформація, і їх каналами зв'язку. Це дає змогу розподілити їх ресурси в окремих функціональних сферах діяльності, децентралізуючи технологію оброблення даних. Перевагами розподіленого оброблення даних є: велика кількість взаємодіючих користувачів; зняття пікових навантажень з централізованої БД; забезпечення обміну даними між користувачами та ін.
Сучасні ЕОМ - це персональні машини, що дозволяє розміщувати їх безпосередньо у певних відділах, інших підрозділах підприємства і організовувати розподілену обробку даних.
Основними режимами роботи ЕОМ є пакетний, діалоговий, реального часу (on line). Пакетний режим передбачає мінімальну участь користувача в розв'язанні задач. Цей режим забезпечує централізовану обробку великих об'ємів однотипної інформації в спеціальному підрозділі - інформаційно-обчислювальному центрі. За цим режимом оброблення інформа-ції передбачає введення всієї необхідної інформації (програм, даних) в ЕОМ до початку розв'язування задачі й оброблення інформації згідно із заданим алгоритмом перетворення. Наприклад, формування ітогових відомостей по Пенсійному фонду на основі даних під-приємств, організацій виконують у пакетному режимі. Цей режим був популярним у період експлуатації великих ЕОМ.
З появою персональних ЕОМ широке розповсюдження отримав діалоговий режим обробки даних. В цьому режимі здійснюється обмін повідомленнями між людиною і ПЕОМ, що дозволяє вести обробку даних синхронно з процесами появи самої інформації. Обробку інформації виконують за спеціальним сценарієм діалога. Сценарій передбачає альтернативне меню команд. Програми обробки інформації за сценарієм достатньо складні, вклю-чають багато розгалужень, переривань і т. і. Застосовують метод, якщо обробка інформації нескладна і обсяги інформації невеликі.
Режим реального часу використовують для управління швидкоплинними процесами - перш за все в процесі управління технологічними процсами. Дані за допомогою датчиків передаються в ПЕОМ для обробки і формування управлінських рішень в режимі on line. У цьому режимі також може оброблятися інформація у банківському секторі.
В сучасних умовах розподіленої обробки інформації широке розповсюдження отриимали автоматизовані робочі місця спеціалістів (АРМи).
Створення АРМ спеціаліста стало можливим у зв'язку з появою ПЕОМ. Саме персо-
нальні ЕОМ дозволили максимально наблизити машину до місця, де формується інформа-ція.
АРМ спеціалиста - це професійно орієнтований програмно-апаратний комплекс, забезпечуючий розв'зок задач спеціаліста безпосередньо на його робочому місці, рис. 6.
Використання АРМів дозволяє організовувати розподілену обробку даних на основі локальних баз даних і відповідно до переліку задач, які на даному АРМі розв'язують. Машини, як правило, працюють у діалоговому режимі.