Практична робота № 6.

Дисципліна: Фінанси підприємств

Тема: Кредитування підприємств.

Мета заняття: Навчитися оцінювати кредитоспроможність підприємства, оформляти кредитний договір та нараховувати відсотки за кредитними та депозитними операціями.

Основні теоретичні положення:

Кредит – це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Кредитні відносини – це відособлена частина економічних відносин, пов’язана з наданням вартості (коштів) у позику і поверненням її разом із певним відсотком.

Кредит надається підприємству на визначені цілі. Залежно від цілей розрізняють:

1. кредит для фінансування оборотного капіталу;

2. кредит для фінансування основного капіталу;

3. кредит для фінансування торговельно-посередницьких операцій.

Порядок погашення кредиту – це спосіб погашення основної його суми і нарахованих відсотків. Кредит погашають повністю після закінчення терміну кредитної угоди або поступово, частинами. Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту.

Кредитоспроможність позичальника - це його здатність повністю і вчасно розраховуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями.

Українські комерційні банки розробляють власні внутрішні положення та методики аналізу кредитоспроможності позичальників, в основу яких як правило покладено методичні рекомендації Національного банку України щодо оцінки комерційними банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника.

Визначення оцінки фінансового стану позичальника передбачає поєднання об`єктивних даних, сформованих на основі бухгалтерської звітності, та суб’єктивних даних, що визначаються на підставі інформації, що міститься в пакеті документів, який подає позичальник для одержання кредиту, та інформації отриманої з інших джерел.

Оцінка фінансового стану позичальника проводиться у три етапи:

1-й етап – обчислення значень показників, які характеризують фінансовий стан позичальника;

2-й етап – оцінка розрахованих на першому етапі показників та визначення загального показника. Оцінка кожного показника набуває одного із значень залежно від того, в яких параметрах знаходиться фактичне (розраховане) значення показника (коефіцієнта);

3-й етап – визначення класу (А, Б, В, Г, Д) позичальника залежно від значення загального показника.

Оцінка фінансового стану позичальника юридичної особи здійснюється на підставі даних його офіційної звітності (бухгалтерський баланс підприємства - ф.№1, звіту про фінансові результати діяльності - ф.№2, руху грошових коштів на його рахунках), інформації, що міститься в пакеті документів, який надає позичальник для отримання кредиту.

Х і д р о б о т и :

Оцінка позичальника. Завдання 1.

Дані для оцінки фінансового стану по кожному варіанту наведено в додатках 1-3 Баланс Ф. 1 та Звіт про фінансові результати Ф. 2 окремих підприємств.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника – юридичної особи розраховуються основні показники його діяльності (додаток 4).

Оцінка розрахованих показників позичальника здійснюється згідно з додатком 5. Визначення загального показника (S1) проводиться шляхом підсумовування оціночних значень усіх показників (коефіцієнтів).

Виходячи із значення загального показника S1, визначається клас позичальника на підставі рейтингової шкали. Залежно від того, в яких межах знаходиться значення S1, позичальник відноситься до певного класу (додаток 6).

Згідно з виконаною оцінкою студент складає мотивований висновок щодо можливості надання кредиту потенційному позичальнику.

Додаток 4